В Центральній публічній бібліотеці Охтирської
міської ради до Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів представлено маяк пам’яті ««Небажані
елементи» нацистського режиму».
Саме
цього дня у 1945 році відбулося інтернаціональне повстання в’язнів Бухенвальда –
символ незламності людського духу та прагнення до свободи навіть у
найжорстокіших умовах. Пам’ятна дата
присвячена пам’яті мільйонів безневинно загиблих у нацистських таборах смерті,
крізь які пройшло понад 18 мільйонів людей.
Експозиція
знайомить відвідувачів із трагічними сторінками Другої світової війни,
розкриваючи масштаби злочинів нацистського режиму проти представників різних народів
і соціальних груп, оголошених «небажаними елементами». Нацистська система
створила близько 14 тисяч концтаборів, у яких було знищено понад 11 мільйонів
людей –
євреїв, українців, ромів, військовополонених та представників інших
національностей.
На
виставці представлені як документальні, так і художні видання, що відтворюють
атмосферу епохи, свідчать про людські трагедії та водночас про силу віри,
гідність і прагнення вижити. Особливе місце посідають спогади очевидців –
людей, яким вдалося пройти крізь пекло концтаборів і залишити світові правдиві
свідчення пережитого. Серед них книга Томаса Ґеве «Хлопчик, який намалював Аушвіц: правдива
історія надії та виживання», Майкла Ґрюнбаума та Тодді Хасак-Лові «Мемуари про
голокост» зі спогадами єврейського підлітка з Праги, який пройшов через празьке
гетто та концтабір в Терезіні, а також книга «Явожно: спогади в’язнів
польського концентраційного табору». Всі ці видання сповнені жахіть, садизму,
знущань… Їх не можливо читати без сліз.
Поміж
книг розміщено добірку світлин, лише невеличку частинку тих видатних
особистостей, хто став жертвами нацистських концтаборів, чиї долі стали
символом втраченої, але незнищенної людяності. Серед них –
педагог і письменник Януш Корчак, який загинув у Треблінці, але до останньої
миті підтримуючи дітей казками на шляху до газової камери; поет і діяч
українського визвольного руху Олег Ольжич (жертва Заксенгаузена) та боксер
Йоганн Тролльман (жертва Нойенгамме), художник Йозеф Чапек (жертва
Берген-Бельзена) та член ОУН Василь Бандера (жертва Аушвіцу (Освенціма). Кожен
із них мав попереду життя, сповнене творчості, звершень і надій, однак їхні
долі були обірвані стінами нацистських таборів.
Маяк
пам’яті покликаний не лише зберегти історичну правду, а й нагадати сучасникам
про цінність людського життя, свободи та гідності. Через книги, світлини й
свідчення виставка звертається до кожного відвідувача із тихим, але
наполегливим закликом – пам’ятати, щоб подібні трагедії
ніколи не повторилися.
Але,
на жаль, всі ці знущання переживають українці знову, але вже в рашиських
таборах, в’язницям, жахливих застінках. Де з них намагаються вибити любов до
рідної України, до рідної землі та славних традицій і історії вільного
українського народу.