Книги, подаровані від щирого серця, – це подарунок, що продовжує жити!

 

Охтирська публічна бібліотека щиро дякує Чебан Дарії за  цінний подарунок – книги, які поповнять бібліотечний фонд і подарують читачам нові знання, яскраві емоції та незабутні враження.

Кожна подарована книга – це можливість відкрити новий світ, знайти натхнення та поділитися любов’ю до читання.

Дякуємо за небайдужість, щедрість і підтримку бібліотеки! Нехай добро, яким Ви ділитеся, повертається сторицею, а любов до книги об’єднує ще більше людей!

Разом зберігаємо й примножуємо книжкові скарби нашої громади!

«Сандармох – розстріляне відродження»

 

У Центральній публічній бібліотеці представлена світлина історичної пам’яті «Сандармох – розстріляне відродження», присвячену трагічним сторінкам української історії та пам’яті про жертв сталінських репресій.

27 жовтня – роковини початку масових розстрілів політичних в’язнів та представників української інтелігенції в урочищі Сандармох. У 1937 році тут було страчено 1111 в’язнів Соловецького табору, серед яких – сотні українців, цвіт національної культури. Письменники, поети, науковці, режисери й громадські діячі стали жертвами тоталітарного режиму, який переслідував українське слово, вільну думку та національну самобутність.

Серед загиблих – режисер Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, поет Микола Зеров, письменники Валер’ян Підмогильний, Григорій Епік та інші видатні представники покоління, яке увійшло в історію під назвою Розстріляне відродження. Їхні творчі здобутки могли б збагатити українську літературу й мистецтво, але репресії обірвали життя талановитих людей і завдали непоправної шкоди національній культурі.

Представлені на світлині книги розповідають про трагічні долі українських митців, злочини тоталітарної системи та важливість збереження історичної правди. Кожне ім’я – це окрема людська доля, нездійснені мрії та творчість, яку не змогли знищити навіть репресії.

Пам’ять про Сандармох нагадує нам, наскільки важливо знати власну історію, берегти культурну спадщину та повертати із забуття імена невинно загублених українців.

Пам’ятаємо тих, кого хотіли змусити мовчати! Зберігаємо правду! Шануємо українське слово!

МОВА ЄДНАЄ! РАДІОДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ – 2026

 

Є слова, які зігрівають серце, об’єднують мільйони людей і нагадують, ким ми є. Саме таким є українське слово – наше коріння, наша сила, наша душа!

27 жовтня, у День української писемності та мови,  Охтирська центральна публічна бібліотека долучилася до Радіодиктанту національної єдності – щорічна акція, яка об’єднує українців у різних куточках світу любов’ю до рідної мови.

Цьогоріч учасники писали текст «Лист, який не закінчується», автором якого став український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь, а читали його Артур Пройдаков (учитель української мови та літератури) та Даша Астаф’єва (громадська діячка та волонтерка). Кожне почуте слово вимагало уваги й зосередженості, але найголовніше – наповнювало серця відчуттям причетності до великої спільноти українців.

У читальній залі панували особлива атмосфера, щирі емоції та відчуття єдності. До написання диктанту долучилися громадські й культурні діячі, освітяни, волонтери, бібліотекарі та користувачі книгозбірні. Охочих виявилося так багато, що місця вистачило не всім, тож частина бібліотекарів писали диктант безпосередньо на своїх робочих місцях. І це ще одне свідчення того, наскільки важливою для нас є рідна мова!

Особливого змісту події додала інформаційна світлина «Мови нашої  слова, наче музика жива». Представлені видання розповідали про історію української мови, її багатство, красу та невичерпні можливості, знайомили з творчістю письменників, які зберігають і примножують духовні скарби нашого народу.

У час, коли Україна бореться за свою свободу, українська мова набуває особливого значення. Вона єднає покоління, підтримує національну свідомість і допомагає зберігати нашу ідентичність. Радіодиктант – це набагато більше, ніж перевірка грамотності. Це можливість відчути: ми – українці, нас єднає спільне слово, спільна історія та любов до Батьківщини.

Пишаймося своєю мовою! Бережімо її, говорімо нею, читаймо українське й передаваймо любов до рідного слова наступним поколінням. Адже поки звучить українська мова – живе Україна!

Охтирська публічна бібліотека щиро дякує всім учасникам за активність, небайдужість і любов до українського слова!

«Магія осіннього натхнення»

 

У Центральній бібліотеці КЗ «Охтирська публічна бібліотека» відбувся арттерапевтичний майстер-клас для дорослих «Магія осіннього натхнення». Захід став простором емоційного відновлення, натхнення та внутрішнього перезавантаження через мистецтво під керівництвом художниці та арттерапевтки Ірини Девадзе.

У теплій, дружній атмосфері учасниці мали змогу відволіктися від щоденних турбот, зануритися у творчий процес та через малювання передати власні емоції, настрій і внутрішній стан. Кожна картина стала особливою історією, наповненою теплими кольорами, спокоєм і затишком.

Під час майстер-класу Ірина Девадзе супроводжувала учасників у творчому процесі, ділилася порадами щодо роботи з кольором і композицією, заохочувала до самовираження та допомагала кожному віднайти власний образ затишної осені через мистецтво.

Щиро дякуємо Ірині Девадзе та всім учасницям за відкритість, позитивні емоції та чудову атмосферу!

Необхідні матеріали для проведення майстер-класу були надані за підтримки Охтирської міської ради.

«Її війна: 25 історій про сміливість, силу і любов»

 

Центральна бібліотека КЗ «Охтирська публічна бібліотека» продовжує знайомити читачів із новинками бібліотечного фонду, що осмислюють події російсько-української війни, шанобливим ставленням і повагою до ветеранів війни, учасників бойових дій, їх військових звитяг із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, зберігають свідчення сучасників та допомагають крізь призму людських історій осягнути складні сторінки нашої новітньої історії.

Цього разу представлено виставку однієї книги Є. Подобна «Її війна: 25 історій про сміливість, силу і любов» з циклу #Книги_про_війну «Слова, що проросли крізь вогонь».

У цій книзі звучать голоси двадцяти п’яти жінок – військових, медикінь, волонтерок, переселенок, журналісток – жінок, які пройшли полон або які чекають із полону найрідніших, які зазнали непоправних втрат на цій війні, але мають стільки сили й любові, що діляться ними з іншими. У цих історіях багато болю: обстрілів, підвалів, ран, вибухів, смерті, – але так само в них багато світла: вдячності, віри, доброти, любові та – головного – надії. Кожна історія – унікальна, але водночас усі вони – про наш спільний досвід цієї війни, про наші спільні рани і сподівання.   

Тож, завітайте до бібліотеки та ознайомтеся з цим виданням!

Презентація книги «Прапор» Антона Яценко

 

У Центральній бібліотеці КЗ «Охтирська публічна бібліотека» відбулася презентація дебютного роману Антона Яценка «Прапор» – літературної події, що подарувала присутнім нагоду відкрити нове ім’я в письменницькому середовищі Сумщини, познайомитися з авторським задумом і зазирнути за лаштунки народження художнього твору.

Під час зустрічі присутні познайомилися з біографією Антона Яценка, дізналися про його життєвий шлях, професійну діяльність і творчі пошуки. Та найбільшу зацікавленість викликала, звичайно, розмова про роман «Прапор» – історію, що переносить читача у світ людських взаємин, шкільної дружби, життєвих випробувань, непростих рішень і почуттів, які залишають слід у долі кожного.

У центрі роману – звичайні родини, шкільні друзі, їхні життєві дороги, любов, вибір і люди, які залишаються поруч у найважливіші моменти. За зовнішньою простотою повсякденних подій відкривається глибина людських характерів, а за долями героїв – знайомі багатьом життєві ситуації, переживання та роздуми. Саме тому історія не залишає читача стороннім спостерігачем: вона спонукає співпереживати, замислюватися й мимоволі шукати в персонажах риси знайомих людей, а подекуди – і самого себе.

Особливого звучання твору надає його назва. Прапор у романі – не просто символ, винесений у заголовок, а своєрідний окремий герой, який у різні часи впливає на долі персонажів і стає важливою ланкою між подіями та людьми. Він набуває власного символічного значення, поєднуючи людські історії, нагадуючи про цінності, переконання й обставини, що змінюють життєві шляхи. І читач поступово усвідомлює: іноді символ може розповісти про людину не менше, ніж її слова чи вчинки.

Відвертою та жвавою стала розмова про творчий процес і персонажів роману. Автор поділився, що образи його героїв не виникли з нічого: кожен із них – це своєрідне поєднання рис, характерів і життєвих історій людей, яких він зустрічав на власному шляху. Так реальні спостереження, людські долі та особистий досвід перетворилися на художні образи, наділені власними характерами й неповторними історіями.

Особливо зворушливим було свідчення про читацьке сприйняття роману. За словами автора, негативних відгуків книга не викликала, натомість багатьох читачів доводила до сліз. І, мабуть, найцінніше для письменника те, що кожен із них знаходив у цій історії щось близьке собі – власні спогади, переживання, знайомі характери чи відлуння особистого досвіду. Адже справжня сила літератури полягає не лише в тому, щоб розповісти історію, а й у тому, щоб торкнутися людського серця.

Живого забарвлення зустрічі додали й нестандартні запитання, які дали змогу поглянути на автора з несподіваного боку. Зокрема, розмірковуючи про цікаву для себе особистість для особистої розмови, Антон Яценко назвав Стівена Кінга.

На згадку про теплу й змістовну зустріч Антон Яценко отримав від бібліотеки приємний і водночас корисний подарунок – знак уваги, вдячності та щирого бажання, щоб ця літературна подія залишила по собі не лише добрі спогади, а й частинку душевного тепла.

Презентація «Прапора» стала не просто знайомством із дебютним романом, а щирою розмовою про людей, життєвий досвід, пам’ять і почуття, що об’єднують різні покоління. Вона засвідчила, що за літературними образами часто стоять реальні людські історії, а за сторінками книги – уважний погляд автора на світ і його мешканців.

Засідання клубу «Городник»

 

Осінній город має свій особливий ритм. Десь уже зібрано останні овочі, десь пожовкло листя, а господарі ще мають чимало справ, перш ніж земля піде на зимовий відпочинок.

Саме осіннім клопотам господаря було присвячене чергове засідання клубу «Городник», що відбулося у Центральній бібліотеці КЗ «Охтирська публічна бібліотека».

Цього разу учасники говорили про те, як правильно завершити городній сезон і водночас закласти основу для майбутніх врожаїв. Адже досвідченому господареві відомо: урожай наступного року починається ще восени.

Під час зустрічі увагу приділили роботі із землею, осінньому прибиранню ділянки, догляду за деревами та ягідними кущами. Обговорили, що саме варто залишити на грядках, а що краще прибрати, коли проводити обрізування та як подбати про багаторічні рослини перед зимовими холодами. Окремо зупинилися на захисті культур, які важко переносять низькі температури.

Не менш важливою темою стала зимівля зібраного врожаю. Адже виростити овочі та фрукти – лише половина справи. Необхідно ще й правильно їх підготувати до зберігання, підібрати відповідне місце, температуру та умови, щоб літня й осіння праця радувала господарів якомога довше.

У дружній атмосфері учасники ділилися власними напрацюваннями, ставили запитання, обговорювали вдалі й не зовсім вдалі експерименти та, звичайно ж, не обійшлися без маленьких секретів від досвідчених городників.