пʼятниця, 10 квітня 2026 р.

«Небажані елементи» нацистського режиму

 

В Центральній публічній бібліотеці Охтирської міської ради до Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів представлено маяк пам’яті ««Небажані елементи» нацистського режиму».  

Саме цього дня у 1945 році відбулося інтернаціональне повстання в’язнів Бухенвальда символ незламності людського духу та прагнення до свободи навіть у найжорстокіших  умовах. Пам’ятна дата присвячена пам’яті мільйонів безневинно загиблих у нацистських таборах смерті, крізь які пройшло понад 18 мільйонів людей.

Експозиція знайомить відвідувачів із трагічними сторінками Другої світової війни, розкриваючи масштаби злочинів нацистського режиму проти представників різних народів і соціальних груп, оголошених «небажаними елементами». Нацистська система створила близько 14 тисяч концтаборів, у яких було знищено понад 11 мільйонів людей євреїв, українців, ромів, військовополонених та представників інших національностей.

На виставці представлені як документальні, так і художні видання, що відтворюють атмосферу епохи, свідчать про людські трагедії та водночас про силу віри, гідність і прагнення вижити. Особливе місце посідають спогади очевидців людей, яким вдалося пройти крізь пекло концтаборів і залишити світові правдиві свідчення пережитого. Серед них книга Томаса Ґеве  «Хлопчик, який намалював Аушвіц: правдива історія надії та виживання», Майкла Ґрюнбаума та Тодді Хасак-Лові «Мемуари про голокост» зі спогадами єврейського підлітка з Праги, який пройшов через празьке гетто та концтабір в Терезіні, а також книга «Явожно: спогади в’язнів польського концентраційного табору». Всі ці видання сповнені жахіть, садизму, знущань… Їх не можливо читати без сліз. 

Поміж книг розміщено добірку світлин, лише невеличку частинку тих видатних особистостей, хто став жертвами нацистських концтаборів, чиї долі стали символом втраченої, але незнищенної людяності. Серед них педагог і письменник Януш Корчак, який загинув у Треблінці, але до останньої миті підтримуючи дітей казками на шляху до газової камери; поет і діяч українського визвольного руху Олег Ольжич (жертва Заксенгаузена) та боксер Йоганн Тролльман (жертва Нойенгамме), художник Йозеф Чапек (жертва Берген-Бельзена) та член ОУН Василь Бандера (жертва Аушвіцу (Освенціма). Кожен із них мав попереду життя, сповнене творчості, звершень і надій, однак їхні долі були обірвані стінами нацистських таборів.

Маяк пам’яті покликаний не лише зберегти історичну правду, а й нагадати сучасникам про цінність людського життя, свободи та гідності. Через книги, світлини й свідчення виставка звертається до кожного відвідувача із тихим, але наполегливим закликом пам’ятати, щоб подібні трагедії ніколи не повторилися.

Але, на жаль, всі ці знущання переживають українці знову, але вже в рашиських таборах, в’язницям, жахливих застінках. Де з них намагаються вибити любов до рідної України, до рідної землі та славних традицій і історії вільного українського народу.





четвер, 9 квітня 2026 р.

«Емоції та поведінка: день щирих розмов і творчості»

 

У Центральній публічній бібліотеці Охтирської міської ради відбулася чергова зустріч у межах циклу психосоціальної підтримки дітей «Граємо. Малюємо. Відпочиваємо». Зустріч цього разу складалась з двох частин.

У першій частині бібліотекар Юлія Рудиченко під час народознавчої бесіди розповіла «Писанка мальована, з любов’ю подарована» присутнім про традиції святкування Великодня та головні символи цього свята – писанку та паску.

Друга частина традиційно присвячена психосоціальній підтримці дітей. Цього разу присутні поринули у світ емоцій та поведінки. Після канікул у кожного назбиралося безліч яскравих вражень, тож діти із захопленням ділилися своїми історіями: розповідали, як провели відпочинок, де побували та кого відвідали. Атмосфера була теплою, щирою та наповненою позитивом.

Напередодні Великодніх свят додали творчості до зустрічі – діти власноруч виготовили яскраві крашанки з пластиліну. Кожна робота стала відображенням настрою та фантазії маленьких майстрів.

До заходу долучилася працівниця Гетьманського національного природного парку, яка нагадала дітям про прості, але важливі правила поведінки в лісі. З настанням тепла все більше людей вирушають на природу, тому важливо берегти її та поводитися відповідально. Присутні дізналися про зміни природа навесні, скільки часу потрібно для певних природних процесів, а також пригадали основні правила безпечної та дбайливої поведінки в лісі.

Щоб закріпити знання, дітям запропонували цікаву тематичну розмальовку, яка допомогла ще краще запам’ятати важливі екологічні правила.

Зустріч пройшла у дружній атмосфері, поєднавши щирі емоції, нові знання та творчість.








середа, 8 квітня 2026 р.

Золоте колесо долі: ромські перехрестя

 

До Міжнародного дня ромів Центральна публічна бібліотека Охтирської міської ради долучилася до культурно-просвітницького заходу, організованого КЗ «Охтирський міський центр культури і дозвілля «Кнєжа»». Бібліотекарі провели етнокультурну мозаїку «Золоте колесо долі: ромські перехрестя», яка відкрила присутнім багатогранний світ ромської культури, традицій та духовної спадщини народу, що зберіг свою самобутність крізь століття.

Інформаційна панорама «Волелюбний співочий народ» познайомила присутніх з добіркою книжок де героями творів є представники ромського народу. Одним із найяскравіших образів, що виникає у читацькій уяві при згадці про ромів, є чарівна Есмеральда – героїня роману Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері». Не менш відомим літературним образом стала пристрасна Кармен із однойменного твору Проспера Меріме. Образи ромів знайшли відображення і в українській літературі – у творчості Івана Франка, Тараса Шевченка, Степана Руданського, Пантелеймона Куліша та інших письменників, а також у народних казках і переказах.

Цікавою виявилась добірка творів саме ромських письменників – Міха Козимиренко та Іліє Мазоре. Зацікавлення викликали не лише самі автори, а те, що книги написані ромською мовою, а поряд є український переклад.  

Найбільшого зацікавлення та здивування викликали фото видатних особистостей-ромів. Серед них поетка Броніслава ВАЙС та актор Чарлі ЧАПЛІН, боксер Йоган ТРОЛЛЬМАН та музикант Елвіс ПРЕСЛІ, режисер Тоні Гатліф та композитор Янош БІХАРІ, боксер Тайсон Ф’ЮРІ та актор Боб ХОСКІНС та інші.  

Пізнавальною частиною став інтелектуальний лабіринт «Народ, у якого немає держави, але є свобода», який надав можливість присутнім познайомитися з традиціями ромського народу, відповівши на питання. На деякі питання відповідь звучала від учасників не задумуючись, над деякі можна було знайти відповідь, застосувавши логіку, а деякі викликали здивування. Серед таких були «Найсильніша клятва ромського народу?» та «Найпопулярніша страва ромської спільноти?». Відповіді супроводжувалися позитивними емоціями, порівняннями культурних традицій ромів та українців, що сприяло атмосфері відкритості й взаємної поваги.

Захід став справжнім простором культурного діалогу, де через книгу, слово і живе спілкування учасники відкривали для себе історію, мистецтво та духовні цінності ромського народу. Подібні зустрічі сприяють формуванню толерантності, розвитку культурної обізнаності та утвердженню ідеї єдності у різноманітті, адже саме взаємне пізнання культур робить суспільство сильнішим, гуманнішим і духовно багатшим.





Тренінг «Help Plus (SH+) – Самодопомога+»

 

У Центральній публічній бібліотеці Охтирської міської ради триває цикл зустрічей в межах програми «Help Plus (SH+) – Самодопомога+», спрямованої на зміцнення емоційної стійкості та розвиток внутрішніх ресурсів людини та формування навичок турботи про власний психологічний стан.

У час, коли реальність щоденно випробовує нас на витривалість, уміння підтримати себе, віднайти внутрішню рівновагу та «заземлитися» стає не просто корисною навичкою, а необхідною умовою збереження душевної гармонії. Саме тому кожна зустріч програми перетворюється на простір довіри, прийняття та щирого людського тепла.

Цього разу учасники не лише поглиблювали теоретичні знання щодо способів емоційного розвантаження, а й мали змогу відчути ці процеси через практику арттерапії – роботу з глиною. Дотик до природного матеріалу став своєрідною мовою почуттів: глина, немов жива, приймала втому, тривоги й напруження, дозволяючи трансформувати їх у творчість. Недарма її називають природним антидепресантом – у процесі розминання вона допомагає звільнити емоції, а згодом народжує унікальні витвори, наповнені особистими сенсами.

Перш ніж узятися до створення виробу, кожен учасник відобразив свій задум у малюнку. Майбутні ємності ставали символами внутрішнього світу: для когось вони залишалися порожніми – як простір для нових надій, для когось наповнювалися мріями, спогадами чи силою відновлення. Згодом ці ескізи ожили у глиняних формах. У процесі роботи деякі вироби змінювали своє призначення, розширювали межі або набували нового змісту – так само, як змінюється людина, дозволяючи собі переосмислення.

Завершення зустрічі стало моментом рефлексії: кожен поділився історією свого творіння, його символікою та особистими відчуттями. У теплому колі однодумців, під професійним супроводом психолога Андрія КУЗНЕЦОВА, учасники відчували безпеку й підтримку, відкрито говорили про переживання та відкривали для себе важливу істину – ніхто не залишається наодинці зі своїми труднощами.

Спільна творчість об’єднала присутніх, подарувала відчуття взаєморозуміння та нагадала: навіть у непрості часи людина здатна творити, відновлюватися й знаходити світло всередині себе.

Заняття проводить психолог Благодійного фонду Première Urgence Internationale Андрій КУЗНЕЦОВ за підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF).

Запрошуємо всіх охочих долучатися до наступних зустрічей і разом крокувати до емоційної рівноваги та внутрішньої гармонії!

Запис: 099 860 61 38