Презентація книги «Прапор» Антона Яценко

 

У Центральній бібліотеці КЗ «Охтирська публічна бібліотека» відбулася презентація дебютного роману Антона Яценка «Прапор» – літературної події, що подарувала присутнім нагоду відкрити нове ім’я в письменницькому середовищі Сумщини, познайомитися з авторським задумом і зазирнути за лаштунки народження художнього твору.

Під час зустрічі присутні познайомилися з біографією Антона Яценка, дізналися про його життєвий шлях, професійну діяльність і творчі пошуки. Та найбільшу зацікавленість викликала, звичайно, розмова про роман «Прапор» – історію, що переносить читача у світ людських взаємин, шкільної дружби, життєвих випробувань, непростих рішень і почуттів, які залишають слід у долі кожного.

У центрі роману – звичайні родини, шкільні друзі, їхні життєві дороги, любов, вибір і люди, які залишаються поруч у найважливіші моменти. За зовнішньою простотою повсякденних подій відкривається глибина людських характерів, а за долями героїв – знайомі багатьом життєві ситуації, переживання та роздуми. Саме тому історія не залишає читача стороннім спостерігачем: вона спонукає співпереживати, замислюватися й мимоволі шукати в персонажах риси знайомих людей, а подекуди – і самого себе.

Особливого звучання твору надає його назва. Прапор у романі – не просто символ, винесений у заголовок, а своєрідний окремий герой, який у різні часи впливає на долі персонажів і стає важливою ланкою між подіями та людьми. Він набуває власного символічного значення, поєднуючи людські історії, нагадуючи про цінності, переконання й обставини, що змінюють життєві шляхи. І читач поступово усвідомлює: іноді символ може розповісти про людину не менше, ніж її слова чи вчинки.

Відвертою та жвавою стала розмова про творчий процес і персонажів роману. Автор поділився, що образи його героїв не виникли з нічого: кожен із них – це своєрідне поєднання рис, характерів і життєвих історій людей, яких він зустрічав на власному шляху. Так реальні спостереження, людські долі та особистий досвід перетворилися на художні образи, наділені власними характерами й неповторними історіями.

Особливо зворушливим було свідчення про читацьке сприйняття роману. За словами автора, негативних відгуків книга не викликала, натомість багатьох читачів доводила до сліз. І, мабуть, найцінніше для письменника те, що кожен із них знаходив у цій історії щось близьке собі – власні спогади, переживання, знайомі характери чи відлуння особистого досвіду. Адже справжня сила літератури полягає не лише в тому, щоб розповісти історію, а й у тому, щоб торкнутися людського серця.

Живого забарвлення зустрічі додали й нестандартні запитання, які дали змогу поглянути на автора з несподіваного боку. Зокрема, розмірковуючи про цікаву для себе особистість для особистої розмови, Антон Яценко назвав Стівена Кінга.

На згадку про теплу й змістовну зустріч Антон Яценко отримав від бібліотеки приємний і водночас корисний подарунок – знак уваги, вдячності та щирого бажання, щоб ця літературна подія залишила по собі не лише добрі спогади, а й частинку душевного тепла.

Презентація «Прапора» стала не просто знайомством із дебютним романом, а щирою розмовою про людей, життєвий досвід, пам’ять і почуття, що об’єднують різні покоління. Вона засвідчила, що за літературними образами часто стоять реальні людські історії, а за сторінками книги – уважний погляд автора на світ і його мешканців.

Засідання клубу «Городник»

 

Осінній город має свій особливий ритм. Десь уже зібрано останні овочі, десь пожовкло листя, а господарі ще мають чимало справ, перш ніж земля піде на зимовий відпочинок.

Саме осіннім клопотам господаря було присвячене чергове засідання клубу «Городник», що відбулося у Центральній бібліотеці КЗ «Охтирська публічна бібліотека».

Цього разу учасники говорили про те, як правильно завершити городній сезон і водночас закласти основу для майбутніх врожаїв. Адже досвідченому господареві відомо: урожай наступного року починається ще восени.

Під час зустрічі увагу приділили роботі із землею, осінньому прибиранню ділянки, догляду за деревами та ягідними кущами. Обговорили, що саме варто залишити на грядках, а що краще прибрати, коли проводити обрізування та як подбати про багаторічні рослини перед зимовими холодами. Окремо зупинилися на захисті культур, які важко переносять низькі температури.

Не менш важливою темою стала зимівля зібраного врожаю. Адже виростити овочі та фрукти – лише половина справи. Необхідно ще й правильно їх підготувати до зберігання, підібрати відповідне місце, температуру та умови, щоб літня й осіння праця радувала господарів якомога довше.

У дружній атмосфері учасники ділилися власними напрацюваннями, ставили запитання, обговорювали вдалі й не зовсім вдалі експерименти та, звичайно ж, не обійшлися без маленьких секретів від досвідчених городників.

Сила, що дарує надію: книга Лідії Оскірко «Читашо» тепер в Охтирській бібліотеці

 

Кажуть, що найважчі дороги проходять найсильніші люди. Але за кожною такою перемогою стоять не просто цифри чи факти, а живі емоції – невимовний біль, нічні тривоги, гарячі сльози, відчайдушний страх і, зрештою, безкомпромісна боротьба за кожен новий ковток повітря, за право жити.

Лідія Оскірко — саме та жінка, яка пройшла цей пекельно важкий шлях до одужання. Вона не зламалася. Більше того, вона знайшла в собі мужність і сили викласти кожну краплю своїх переживань на папері, оголити душу та подарувати світові книгу «Читашо».

Це не просто автобіографічна сповідь, це справжній маніфест відродження, де описано кожен крок цієї тернистої стежки.

Днями авторка зробила неоціненний дарунок – вона передала свій творчий доробок до фонду Охтирської центральної публічної бібліотеки.

Цей дарунок є символічним, адже жовтень традиційно вважається Всесвітнім місяцем боротьби з раком молочної залози – «рожевим жовтнем». Його символ – рожева стрічка – уособлює жіночність, підтримку та об'єднання заради спільної боротьби.

Сьогодні ця недуга посідає 1-ше місце серед онкологічних захворювань у жінок. Проте рак – це не вирок! Важливо не втрачати дорогоцінний час, дбати про себе та вчасно проходити профілактичні обстеження.

Книга «Читашо» на полицях нашої бібліотеки стане чимось набагато більшим, ніж просто літературою:

Рятувальним колом та підтримкою для тих, хто просто зараз стоїть на роздоріжжі хвороби і бореться за життя. Вона шепоче зі своїх сторінок: «Ти не один. Ти зможеш. Вихід є».

Маніфестом віри та надії для кожної родини, яка зіткнулася з випробуваннями.

Суворим, але життєво важливим нагадуванням для всіх нас: не відкладайте власне здоров’я на потім, цінуйте себе та проходьте профілактичні огляди вчасно.

Низький уклін Вам, Лідіє, за Ваше відкрите серце, за щирість і за цей безцінний внесок у підтримку громади.

Ваша історія відтепер житиме поруч із нами – на бібліотечній полиці, у руках читачів, у чиїхось думках і серцях.

Нехай вона зігріває, підтримує та вселяє віру в життя.

«Читашо» – тепер у фонді Охтирської центральної бібліотеки

Книжковий кайф: знайомство з літературними новинками

 

В Охтирській публічній бібліотеці відбулося чергове засідання клубу «Книжковий кайф» – місця, де книги стають приводом для щирого спілкування, нових відкриттів та гарного настрою.

Цього разу учасники клубу поринули у світ літературних новинок. Говорили про книги, які нещодавно з’явилися на полицях бібліотеки, обговорювали сучасних авторів, цікаві сюжети та жанрове різноманіття.

Кожен мав можливість розповісти про книгу, яка зацікавила саме його, поділитися читацькими враженнями та, можливо, знайти наступну історію для свого читацького списку. Адже книжкова новинка для одного читача може стати справжнім відкриттям для іншого.

Такі зустрічі – це не лише про книги. Це про людей, емоції, думки та любов до читання, яка об’єднує.

«Книжковий кайф» триває! Попереду – нові книги, нові зустрічі та нові читацькі відкриття.

Запрошуємо до Охтирської публічної бібліотеки – обирайте свою книгу і отримуйте власний «книжковий кайф»!

Приємні подарунки в бібліотеці

 

Кожна книга має свою історію. Іноді вона починається з думки, що народилася пізнього вечора, з кількох записаних рядків, які поступово перетворюються на сторінки, героїв і цілий світ. А потім настає особливий момент – книга залишає робочий стіл автора й вирушає назустріч своїм читачам.

Нещодавно фонд Центральної бібліотеки КЗ «Охтирська публічна бібліотека» поповнився саме таким виданням – романом «Прапор» Антона Яценко. Особливо приємно, що книга потрапила до нашої бібліотеки безпосередньо з рук її автора. Антон Яценко особисто подарував примірник бібліотеці та залишив на ньому свій автограф – теплий знак пам’яті про цю зустріч.

У центрі роману – троє шкільних друзів, чиї життя назавжди змінюються після одного дня. Здавалося б, звичайне життя, шкільна дружба, перші почуття, мрії та плани… Але іноді достатньо однієї події, щоб усе розділилося на «до» і «після».

Це історія про дружбу і кохання, родину і втрати, пам’ять і дорослішання, про вибір та рішення, наслідки яких можуть змінити все життя. Про людей, які залишають слід у нашій долі, і моменти, які, навіть промайнувши дуже швидко, назавжди залишаються з нами.

Та, мабуть, найважливіше в цій історії те, що автор не прагнув дати читачеві лише одну готову відповідь. Навпаки – він залишає простір для власних переживань і спогадів. Адже кожен, хто перегорне сторінки роману, може побачити в ньому щось своє: знайоме почуття, риси близької людини, шкільний спогад, важливу розмову або той самий момент, який колись змінив його власне життя.

Для бібліотеки кожне нове видання – це не просто поповнення фонду. Це ще одна історія, яка отримує можливість бути прочитаною, почутою і продовженою вже в уяві читача.

Щиро дякуємо Антону Яценко за подарунок, довіру та можливість познайомити наших читачів із його романом!

Нові надходження до читального залу Охтирської публічної бібліотеки!

 

Запрошуємо читачів познайомитися з новими книгами, які поповнили фонд читального залу Охтирської публічної бібліотеки. Це видання з історії України, культури, мистецтва, права, краєзнавства, українських традицій, європейської інтеграції та сучасних подій.

Серед новинок – книги про українську історію та державотворення, визвольні змагання, видатних українців, культурну спадщину, традиції та звичаї нашого народу. Особливу увагу привертають краєзнавчі видання, зокрема книги про Охтирку та Слобожанщину, які допомагають глибше пізнати історію рідного краю.

Нові видання – це можливість відкрити для себе маловідомі факти, знайти цікаві дослідження та по-новому поглянути на історію й культуру України.

Запрошуємо до читального залу! Обирайте книгу, яка зацікавить саме вас, і відкривайте нові сторінки знань разом із бібліотекою.

Лялька-мотанка – оберіг захисника

 

Приємною і водночас глибоко символічною несподіванкою напередодні Дня Захисників і Захисниць України для Центральної бібліотеки КЗ «Охтирська публічна бібліотека» став особливий подарунок від нашого Захисника – лялька-мотанка, що пройшла разом із ним крізь вогонь війни.

Історія цього маленького оберега розпочалася у 2017 році в місті Селидове Покровського району Донецької області. Саме тоді маленька дівчинка, на вигляд років восьми-десяти, подарувала ляльку-мотанку ЧУПАКОВУ Миколі, який у той час захищав Україну у складі добровольчого батальйону «Донбас».

Дитячі руки створили не просто маленьку ляльку – вони ніби вклали в неї найщиріше побажання повернутися живим, вистояти, бути захищеним. Відтоді цей невеличкий оберіг став супутником Захисника, пройшовши з ним непрості дороги війни.

Він був поруч у роки АТО, а згодом пережив разом із ним і найтяжчі випробування повномасштабного вторгнення росії в Україну. Невелика мотанка, створена дитячими руками, стала мовчазним свідком великої історії – історії боротьби, болю, мужності та незламності українського народу.

Сьогодні цей оберіг повертається вже в інший простір – до бібліотеки. Та разом із ним до нас приходить і частинка тієї історії, яку він зберігав усі ці роки.

Щиро дякуємо пану Миколі Чупакову за такий особливий і дорогий серцю подарунок. Лялька-мотанка посяде почесне місце серед документів та пам’ятних матеріалів нашої бібліотеки. Вона стане не лише цінним експонатом, а й символом людської пам’яті – пам’яті про дітей, які зростають поруч із війною, про родини, які чекають своїх рідних, про Захисників і Захисниць, які щодня ризикують найдорожчим заради України.

Ця маленька мотанка нагадує нам про велику силу людського добра. Про дитячу віру, здатну стати оберегом для воїна. Про те, що навіть найменша річ, створена з любов’ю, може пройти крізь роки й зберегти тепло людських сердець.

А головне – нехай вона стане пам’яттю про тих, хто захищає Україну, і про високу ціну нашої свободи. Про тих, хто віддає свої сили, здоров’я, а часом і життя, аби наступні покоління українців мали можливість жити у вільній, мирній та незалежній державі.

Пам’ятаємо! Дякуємо! Бережемо!