Україна – країна багатьох культур

 

До Дня міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття, який в Україні відзначається вже вдруге відповідно до Указу Президента України від 27 грудня 2024 року, у Центральній публічній бібліотеці Охтирської міської ради презентовано інформаційну палітру «Україна – країна багатьох культур».

Це свято покликане утвердити в суспільстві ідеї взаємоповаги, толерантності та духовної єдності, адже Україна здавна була і залишається спільним домом для багатьох народів, культур і традицій. Під єдиним синьо-жовтим прапором нашої держави мирно співіснують представники різних національностей, кожна з яких має свою неповторну історію, культурну спадщину, звичаї та духовні надбання.

Сьогодні, у час жорстокої війни, коли ворог намагається посіяти ворожнечу та розділити українське суспільство за мовними, етнічними чи релігійними ознаками, багатонаціональний народ України демонструє світові приклад справжньої єдності, взаємної підтримки та незламності. Саме у різноманітті культур, мов і традицій народжується сила нашої держави, її стійкість та духовне багатство.

Представлені на виставці видання знайомлять з історією, культурою та традиціями лише невеликої частини національних спільнот України. Серед них – українці та євреї, роми й кримські татари, болгари, поляки. Книги, ілюстративні матеріали та тематичні видання відкривають багатство народної творчості, духовних цінностей, обрядів і мистецтва різних етносів, що є невід’ємною складовою української національної спадщини.

Інформаційна палітра стала не лише книжковою експозицією, а й символом поваги до культурного різноманіття, нагадуванням про важливість миру, взаєморозуміння та людяності у сучасному світі.

У День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття особливо важливо пам’ятати: різність не роз’єднує – вона збагачує, надихає та робить суспільство сильнішим. Саме в єдності – наша мудрість, краса і незламність.

Нехай кожна культура буде почутою, кожна традиція – шанованою, а кожне серце – відкритим до добра, взаємоповаги та миру.

Мелодія нитки та полотна

 

День вишиванки – особливе свято для кожного українця. День, коли серце наповнюється гордістю за свій народ, а душа озивається мелодією рідної землі. Це свято не має державного статусу, однак уже давно стало духовним символом національної єдності, пам’яті поколінь та любові до українських традицій. Недарма кажуть: у вишиванці закодована історія народу – його сила, віра, боротьба і краса.

Саме до цього свята, яке цьогоріч українці відзначають уже в двадцятий раз поспіль, бібліотекарі Центральної публічної бібліотеки та бібліотеки-філії № 1 КЗ «Охтирська публічна бібліотека» Охтирської міської ради організували під липами біля Центральної публічної бібліотеки Охтирської міської ради вишиваний бульвар «Мелодія нитки та полотна».

Атмосфера заходу стала справжнім поєднанням української автентики, тепла й духовності. Перехожі мали змогу поринути у дивовижний світ народної вишивки, де кожен орнамент – це не просто візерунок, а символічна мова наших предків. На виставці були представлені старовинні вишиванки, сучасні роботи майстринь, рушники, у яких переплелися родинна пам’ять, народна мудрість і мистецька майстерність.

Особливу увагу гостей привернула книжкова виставка «Українська вишивка – нитка пам’яті й душі народу». Видання знайомили відвідувачів з історією українського національного одягу, значенням орнаментів та кольорів у різних регіонах України. Цікаво, що в давнину вишиванку вважали не лише святковим одягом, а й оберегом: вірили, що вишиті символи здатні захищати людину від лиха та приносити добробут. Інтерес у відвідувачів викликала добірка творів українських письменників і поетів «Літературна Україна у вишиванці», яка відкрила для перехожих не лише багатство українського слова, а й образи самих авторів у національному вбранні. Світлини митців у вишиванках стали яскравим свідченням того, що любов до українських традицій об’єднує покоління творців, а вишиванка залишається символом національної гідності, творчої сили та духовної єдності українського народу.

Інтелектуальною окрасою заходу стала етно-вікторина «Голос предків у кожному стібку». Її учасники відкривали для себе маловідомі факти про українську вишивку, дізнавалися про значення традиційних символів, особливості орнаментів різних областей України та цікаві народні звичаї. Одні запитання були легкими й викликали усмішку, над іншими довелося замислитися, а деякі відповіді стали справжнім відкриттям навіть для знавців української культури.

Вишиванка сьогодні – це більше, ніж елемент одягу. Це голос поколінь, що лунає крізь роки, це духовний код нації, який об’єднує українців у всьому світі. І поки живе українська вишивка – житиме пам’ять, традиція й незламний дух нашого народу.

Вишита стрічка пам’яті

 

День вишиванки – особливе свято для кожного українця. Це день, коли вся Україна розквітає барвами традиційної вишивки, коли в орнаментах оживає наша історія, сила духу та любов до рідної землі. Вишиванка сьогодні – не просто одяг, а символ незламності, єдності та національної гідності.

Та вже п’ятий рік поспіль це свято має присмак крові, болю і втрат. Воно оповите пам’яттю про захисників і захисниць України, про мирних людей, чиї життя забрала жорстока війна, розв’язана російськими загарбниками. Кожен візерунок на вишиванці нині нагадує нам про мужність тих, хто боронить нашу державу, і про ціну, яку платить український народ за свободу.

Бібліотекарі КЗ «Охтирської публічної бібліотеки» Охтирської міської ради долучилися до нової традиції – акції «Вишита стрічка пам’яті», ініційованої громадською організацією «Всесвітній день вишиванки», платформою пам’яті «Меморіал» та департаментом соціальної політики Чернівецької міської ради.

21 травня 2026 року така акція вперше відбувається у різних містах України. Її символом стала вишита стрічка, яку розміщують біля портретів полеглих Героїв на Алеях Слави та Алеях Героїв. Таку вишивану стрічку пов’язали і на Алеї Героїв нашого міста-Героя Охтирка та вшанували кожного загиблого Героя, який віддав життя за наші долі. Вишита стрічка – знак вдячності, шани та вічної пам’яті про тих, хто віддав своє життя за Україну.

Сьогодні, одягаючи вишиванку, ми не лише вшановуємо українські традиції, а й демонструємо всьому світу нашу єдність, незламність і віру в Перемогу. Пам’ятаємо кожного. Шануємо кожного. Боремося за майбутнє України.

Презентація книги І. Стрельцова (Назаренка) «Щоденник «Андерсена»

 

Напередодні Дня Героїв – Дня пам’яті, вдячності та глибокої шани, коли Україна схиляє голову перед тими, хто став її щитом і серцем, хто обрав шлях боротьби за свободу, незалежність і право українського народу жити на власній землі, – у Центральній публічній бібліотеці Охтирської міської ради відбулася презентація книги Ігоря Стрельцова (Назаренка) «Щоденник «Андерсена». Хоч книга вийшла в світ ще у 2019 році, але й до сьогодні не втрачає актуальності. Бо розповідає факти про оборону міста Мар’їнка Донецької області у 2014-2015 роках.

Під час зустрічі автор щиро поділився із присутніми сторінками свого життєвого та творчого шляху, розповів про професійний досвід, місця роботи та кумедні історії, що супроводжували його діяльність в різних сферах, в які закидало його життя. Особливе місце у розповіді посіли спогади про родину та рідне місто Суми, а також історії про події російської агресії проти України – від 2014 року й до сьогодення.

Гості заходу дізналися, що Ігор Стрельцов (Назаренко) проявив себе не лише як письменник, а й як журналіст. Разом із телеоператорами Володимиром Спасьоновим та Артуром Назаровим він створив документальний фільм «Сталкери зони АТО», присвячений волонтерам Сумщини. Одну з пісень до стрічки написав фронтмен гурту «40 Ерідана» Андрій Суббот із міста Тростянець. Під час зустрічі присутні переглянули фрагмент фільму, що став одним із емоційних моментів заходу.

Особливо зворушливою стала демонстрація відеоролика, у якому вірш Ігоря Стрельцова (Назаренка) «Коли я торкаюся зброї» читали його побратими – воїни зі зброєю в руках, надаючи словам автора глибокого життєвого звучання.

Під час презентації Ігор Стрельцов відкрився також і як мультиплікатор: у співпраці з Андрієм Катькаловим він створив анімаційний фільм «Карасик Юрасик: річкові історії», який гості мали нагоду переглянути під час заходу.

Зустріч пройшла у теплій та щирій атмосфері, сповненій емоційних і водночас світлих моментів. Слова автора знаходили глибокий відгук у серцях присутніх, нерідко викликаючи сльози зворушення. Поряд із серйозними роздумами звучали й дотепні історії, що додавали зустрічі особливої людяності. Завершенням заходу стало поетичне читання – Ігор Стрельцов представив гостям кілька власних віршів, відкрившись і як талановитий поет.

На згадку про зустріч автору подарували приємний подарунок.

Про що ж ця книга? Олександр Летючий, він же дядя Саша, він же – солдат тієї війни, яку «чомусь назвали «АТО», – надиктовує свої історії, щоденникові записи, восьмирічному Матвійкові. Про пережите. Про життя на передовій, буденно-страшне, коли звикаєш «до вигляду крові, до смерті, навіть до думки про власну смерть». Бо «смерть стала нормою життя і без цього можна збожеволіти». Але тут же – є і місце солдатському братерству, гумору, взаємовиручці. Так і про таке може розповісти тільки очевидець.