Презентація книги «Прапор» Антона Яценко

 

У Центральній бібліотеці КЗ «Охтирська публічна бібліотека» відбулася презентація дебютного роману Антона Яценка «Прапор» – літературної події, що подарувала присутнім нагоду відкрити нове ім’я в письменницькому середовищі Сумщини, познайомитися з авторським задумом і зазирнути за лаштунки народження художнього твору.

Під час зустрічі присутні познайомилися з біографією Антона Яценка, дізналися про його життєвий шлях, професійну діяльність і творчі пошуки. Та найбільшу зацікавленість викликала, звичайно, розмова про роман «Прапор» – історію, що переносить читача у світ людських взаємин, шкільної дружби, життєвих випробувань, непростих рішень і почуттів, які залишають слід у долі кожного.

У центрі роману – звичайні родини, шкільні друзі, їхні життєві дороги, любов, вибір і люди, які залишаються поруч у найважливіші моменти. За зовнішньою простотою повсякденних подій відкривається глибина людських характерів, а за долями героїв – знайомі багатьом життєві ситуації, переживання та роздуми. Саме тому історія не залишає читача стороннім спостерігачем: вона спонукає співпереживати, замислюватися й мимоволі шукати в персонажах риси знайомих людей, а подекуди – і самого себе.

Особливого звучання твору надає його назва. Прапор у романі – не просто символ, винесений у заголовок, а своєрідний окремий герой, який у різні часи впливає на долі персонажів і стає важливою ланкою між подіями та людьми. Він набуває власного символічного значення, поєднуючи людські історії, нагадуючи про цінності, переконання й обставини, що змінюють життєві шляхи. І читач поступово усвідомлює: іноді символ може розповісти про людину не менше, ніж її слова чи вчинки.

Відвертою та жвавою стала розмова про творчий процес і персонажів роману. Автор поділився, що образи його героїв не виникли з нічого: кожен із них – це своєрідне поєднання рис, характерів і життєвих історій людей, яких він зустрічав на власному шляху. Так реальні спостереження, людські долі та особистий досвід перетворилися на художні образи, наділені власними характерами й неповторними історіями.

Особливо зворушливим було свідчення про читацьке сприйняття роману. За словами автора, негативних відгуків книга не викликала, натомість багатьох читачів доводила до сліз. І, мабуть, найцінніше для письменника те, що кожен із них знаходив у цій історії щось близьке собі – власні спогади, переживання, знайомі характери чи відлуння особистого досвіду. Адже справжня сила літератури полягає не лише в тому, щоб розповісти історію, а й у тому, щоб торкнутися людського серця.

Живого забарвлення зустрічі додали й нестандартні запитання, які дали змогу поглянути на автора з несподіваного боку. Зокрема, розмірковуючи про цікаву для себе особистість для особистої розмови, Антон Яценко назвав Стівена Кінга.

На згадку про теплу й змістовну зустріч Антон Яценко отримав від бібліотеки приємний і водночас корисний подарунок – знак уваги, вдячності та щирого бажання, щоб ця літературна подія залишила по собі не лише добрі спогади, а й частинку душевного тепла.

Презентація «Прапора» стала не просто знайомством із дебютним романом, а щирою розмовою про людей, життєвий досвід, пам’ять і почуття, що об’єднують різні покоління. Вона засвідчила, що за літературними образами часто стоять реальні людські історії, а за сторінками книги – уважний погляд автора на світ і його мешканців.