Літо в бібліотеці розпочинається з зелених свят

 

 

 

 

 

 

 

З родини йде життя людини

 

                 Прадавня українська назва людської сім'ї - родина. Коріння української родини сягає у сиву давнину. Наш народ споконвіку в основному займався хліборобством і ця форма господарства мала великий вплив на соціальний устрій, звичаї, психіку наших предків, їхній родинний лад. 

                 Здавна відомо, що родина — то невичерпне джерело наснаги, любові та батьківських обов'язків. І кожна сім'я докладає зусиль, аби не всохло родове дерево, бо «Без роду нема народу». Нагадували: «Забудеш свій рід — усохне твій корінь». Щоб родинне життя склалося, необхідні дві умови: кохання («То не сім'я — без любові») і дитина («То не родина, де не бігає дитина», «Одна дитина — не дитина, дві дитини — пів дитини, троє дітей — ціла дитина»). 

                 Значення сім'ї неоціненне. Від стану охорони родинного вогнища, материнства, дитинства, батьківства вирішальною мірою залежить не тільки особисте благополуччя окремої людини, а й життєва міць народу, України. Адже духовно-моральне здоров'я людини — то найважливіша запорука процвітання нації. 

               14 травня у Охтирській Центральній міській бібліотеці відбувся урок народознавства "З родини йде життя людини", на який були запрошені учні 5 класів Охтирської гімназії, присвячений Міжнародному дню сім'ї. Бібліотекарі читального залу розповіли дітям про історію виникнення назви родина, про родові традиції та взаємовідносини української сім'ї з давніх часів, про розподіл обов'язків батьків та ін. На прикінці заходу учні декламували вірші про родину і сім'ю.

 

 

 

 



День пам'яті та надії

          

         
           Минають роки, відлітають у вічність. Але є один день, який ніколи не буде стертий із пам'яті нашого народу. Це 9 травня 1945 року - дата, яка проголосила визволення нашої рідної землі від фашистських загарбників і перемогу усього людства над злом війни. Сьогодні ми відзначаємо річницю від тоді, коли над нашою країною та усією Європою знову зійшло світле сонце миру.

            Війна... За цим коротким і страшним словом - згарища, запеклі бої, зруйновані міста і села, зриті бомбами квітучі сади і лани, сльози матерів і дітей. Друга світова війна - це десятки мільйонів людських життів, занапащених у кривавій боротьбі з ворогом.

            Кожного року Охтирська центральна міська бібліотека напередодні свята Перемоги бере участь у загальноміських заходах та проводить уроки для молодого покоління, аби вони завжди пам'ятали про Велику Вітчизняну війну. 7 травня бібліотека представила книжкову виставку "Пам'ять заради сьогодення" у Охтирському міському територіальному центрі соціального обслуговування одиноких непрацездатних громадян, пенсіонерів і інвалідів, де відбулися урочисті привітання представника міського голови та концерт за участю аматорів культури міста для ветеранів та дітей війни.

             "Народ, освячений пам'яттю - нездоланний" під такою назвою пройшов урок мужності у бібліотеці 7 травня, на який завітали учні 9-х класів Охтирської гімназії. На зустріч із дітьми були запрошені свідки Великої Вітчизняної війни, дитинство яких пройшло в страшні роки - Лебідь Лідію Матвіївну (заслужений вчитель України) та Ткаченко Інну Миколаївну (колишня вихователь дитячого садка). Вони розказали дітям про свої спогади, які ось уже багато років не дають їм спокою і найчіткіше запам'яталися їм спогади зі свого дитинства в воєнні роки. Лідія Матвіївна згадувала окупаційну Охтирку і те, яке життя було в той нелегкий час.

              Був проведений бібліографічний огляд "Рядки, обпалені війною". По закінченню заходу учні сфотографувалися на згадку з Лебідь Л. М. та Ткаченко І. М.