Подолання особистісної тривожності у підлітків

03 лютого в Охтирській центральній публічній бібліотеці відбулося четверте заняття тренінгу для підлітків «Подолання особистісної тривожності у підлітків» з психологом Юлією Юхно в рамках проєкту «Фабрика добра та відпочинку», який реалізується за підтримки Товариства Червоного Хреста України програми BRAVO.

Мета: зниження особистісної тривожності у підлітків.

На тренінгу, який складається з 6 занять діти зможуть більше зрозуміти себе, свої потреби та свої бажання. Заняття спрямовані на підняття самооцінки, на вміння виходити з конфліктних ситуацій та зняття емоційної напруги.

Український РЕN в Охтирці

4 лютого в Охтирській публічній бібліотеці відбулася визначна подія – зустріч охтирчан з представниками ГО «Український РЕN».

Український РЕN – культурна і правозахисна громадська організація, що об’єднує українських журналістів, письменників, науковців, видавців, перекладачів, правозахисників. Є одним із 146 національних центрів Міжнародного РЕN. Діяльність РЕN в Україні спрямована: на захист свободи слова та прав авторів; популяризацію української літератури та культури; відстоювання цінностей і стандартів незалежної журналістики та налагодження міжнародного культурного співробітництва.

Учасники заходу познайомилися та поспілкувалися з представниками Українського ПЕНа: Володимиром Єрмоленком (філософ, письменник, журналіст, президент Українського ПЕН), Тетяною Терен (журналістка, культурна менеджерка, виконавча директорка Українського ПЕН), Тетяною Огарковою (літературознавиця, журналістка, есеїстка, докторка літературознавства, координаторка міжнародного відділу Українського кризового медіа-центру), Мариною Гримич (антропологиня, етнологиня, фольклористка, професорка, українська письменниця, романістка).

Місія туру Українського ПЕН – підтримка бібліотек, територій де велися активні бойові дії, вивчення хронології подій російського вторгнення у містах України, спілкування з мешканцями деокупованих територій та тих, на яких відбувалися активні бойові дії.

Знайомство з Охтиркою розпочалося з екскурсії містом у супроводі співробітника Охтирського краєзнавчого музею Юрія Береста та міського голови Кузьменка Павла Петровича, які розповіли гостям про перебіг подій, що відбувалися в місті від 24 лютого 2022 року.

Зустріч у бібліотеці розпочалася з приємного знайомства. Представники Українського ПЕН розповіли про себе та свою місію. Письменниця Марина Гримич, дружина дипломата, повідала історію про те, як перебуваючи разом чоловіком у Лівані, почули новини про бомбардування Охтирки, моральну підтримку сирійців біженців, які пережили втрату домівок через війну у Сирії та про те, як стали свідками дипломатичного визнання Лівану російської агресії проти України. Ліван став першою арабською країною, яка рішуче засудила військове вторгнення Росії в Україну. Це стало ударом для Кремля, адже Путін надіявся на підтримку Близького Сходу, ймовірно вважаючи, що це середовище успішно захоплене проросійською пропагандою. Але його очікування не виправдалися, як і в усьому іншому.

Далі спілкування між учасниками заходу стало настільки близьким та душевним, що здавалося знають один одного вже довгий час. Охтирчани розповіли свої історії, за яких обставин пережили російське вторгнення, які були наслідки і ситуації. Мали слово: журналіст Сергій Яковенко, охтирська поетеса Тетяна Акименко, письменниця Валерія Бакуліна, громадська активістка Ольга Косарєва та інші. Директорка Охтирської публічної бібліотеки Журавель Наталія поділилася з присутніми про те, як пережили буремні події охтирські бібліотеки та їх діяльність під час воєнного стану. Майже три години відбувалося живе спілкування учасників заходу і якби не пізня пора дня, то продовжилося без сумніву.

Для Охтирської публічної бібліотеки представники Українського ПЕН привезли щедрі дарунки – близько 100 шт. книг. Це сучасна україномовна література українських та світових письменників. Щиро вдячні за книги та візит, який справив неймовірне враження.

 

Мова – духовна зброя нації

Мова - це міцний щит проти ворога. Сьогодні, як ніколи, важливо зміцнити мовну стійкість жителів Охтирської громади, як і всієї України. Адже, чия мова - того й влада - гласить народна мудрість. Однак, ще далеко не всі українці збагнули це, та зачасту послуговуються мовою окупанта. Це знищує українську мову та паплюжить пам'ять загиблих у боротьбі проти гнобителів за українську державу.

Бібліотекарі Віра ГНІТІЙ та Людмила АБАРОВСЬКА провели вуличну акцію «Мова - духовна зброя нації» з метою виявлення ставлення охтирців до мовного питання. Запитували, чи більше стало української мови, на думку учасників, в Охтирській громаді. Поцікавились, чи скрізь у Охтирці їх обслуговують державною мовою. Поспілкувались стосовно улюблених українських літераторів, та анонсували діяльність бібліотеки.

Більшість респондентів висловились однозначно за українську мову в Україні, та ствердно повідомляли, що однозначно української мови стало набагато більше, ніж до 24.02.2022. Також повідомили, що постійно вчать мову, і навіть якщо не володіють на достатньому рівні, однозначно асоціюють себе саме українськомовними. Обирають налаштування гаджетів, фільми, пісні, листівки саме українською.

Однак були й такі, які намагались відстояти мову ворога, мотивуючи це тим, що мова не має значення, а головне розуміння один одного. Проте бібліотекарі повідомили, що мова - це не лише засіб спілкування, а в першу чергу - ідентифікатор національної ознаки.

Ці люди повідомили, що мають паспорти громадянів України, і бібліотекарі переконали їх, що кожен громадянин України зобов'язаний знати, вивчати та шанувати державну мову - українську. А всі інші мови світу має право вивчати за потреби чи бажання.

Також бібліотекарі повідомили про дію Закону України «Про забезпечення функціонування української мови, як державної» згідно з яким в усіх сферах життєдіяльності України має функціонувати українська мова.

Сьогодні триває жорстока національно-визвольна війна на території України саме за українську ідентичність проти московитів, які століттями знищували українців, як націю, та зросійщували населення України. А потім аргументували, що українців - немає, як нації, бо мови не існує.

Саме тому багато людей зросійщених, але, дуже важливо звільнятися від колоніального клейма саме зараз. Українці не мають ще одної України, тому якщо громадяни в Україні нехтують та поступаються українською мовою, на користь іноземної, значить вони стають співучасниками знищення української мови та нації. Вони зрікаються власної ідентичності. та стають правопорушниками держави Україна.

Мову треба боронити так, як і територіальні кордони. До цього часу є рекламні матеріали в Охтирці мовою окупанта. Також московську часто можна почути у громадських місцях. Закликаємо почати з себе, та перейти на українську мову послуговування. Якщо бракує знань, приходьте до бібліотеки по книги, та для консультацій.

Адже воїни звільняють лише території. І ніяк не зможуть звільнити людську свідомість. Потрібно витісняти неправдиву заангажовану інформацію сучасною, поданою з ракурсу України. Отже, працюймо та перемагаймо!

Еколого-пізнавальне заняття Гетьманського національного природного парку

До Всесвітнього дня водно – болотних угідь, яке святкується 2 лютого в Охтирській центральній публічній бібліотеці провідна фахівчиня з екологічної освіти Наталія КВАРТА провела еколого-пізнавальне заняття, під час якого, діти проглянули цікаву презентацію про водно-болотні угіддя Гетьманського національного природного парку, познайомилися з їх мешканцями, взяли участь у майстер-класі з виготовлення жабки із паперу в рамках проєкту «Фабрика добра та відпочинку», який реалізується за підтримки Товариства Червоного Хреста України програми.

Територія Гетьманського НПП цікава і різноманітна, не даремно основою Парку стали найбільші на річці Ворскла болотні масиви – раніше створені гідрологічні заказники загальнодержавного значення «Бакирівський», «Климентівський» та «Хухрянський», а також гідрологічний заказник місцевого значення «Ямний». Цікаво, що на піщаній терасі Ворскли в урочищі Литовський бір знаходяться унікальні сфагнові болітця, проте за останні 15–20 років вони майже висохли.

Тому, ми маємо розуміти, що усі водно-болотні угіддя потребують підвищеної уваги до їх збереження і підтриманні в належному екологічному стані! Кожен з нас може внести свій невеликий внесок в охорону водно-болотних угідь. Це дуже просто. Головна ідея – «НЕ НАШКОДЬ!»

У нас є чим пишатися і що берегти для майбутнього покоління!!!

Засідання клубу «Книжковий кайф» за участю «Українського клубу Охтирки»

В Охтирській центральній публічній бібліотеці відбулося засідання клубу «Книжковий кайф», до якого долучилися учасники «Українського клубу Охтирки» в рамках проєкту «Фабрика добра та відпочинку», який реалізується за ініціативи Охтирської міської організації Червоного Хреста, завдяки програмі BRAVO. 

Засідання розпочалося з пісні «Два кольори» на слова Д. В. Павличка. Присутні вшанували пам'ять Дмитра Павличка, зачитали кілька його віршів, пригадали віхи життя та творчості українського поета. Проаналізували час, в який відбувалося становлення особистості Дмитра Васильовича. То був час тональної брехні, страху, репресій...

Присутні порушили проблему гострої потреби змінювати свідомість, а це можливо лише через пізнання нового, лише шляхом заміни всього того, що нав'язувалось десятиліттями колоніальною росією - проаналізованою з українського ракурсу правдивою інформацією.

Керівник клубу «Книжковий кайф» Світлана ЛИТОВЧЕНКО та бібліотекар читального залу Людмила АБАРОВСЬКА ознайомили присутніх з новими надходженнями до бібліотечного книжкового фонду.

Учасниці заходу поділилися враженнями від прочитаних книг українських авторів, таких як: А. Кокотюха, В. Лис, С. Процюк, О. Саліпа, С. Талан, Д. Гнатко, І. Нечуй–Левицький, У. Самчук, М. Матіос, В. Підмонильний та багато інших. Тривала відверта бесіда, яка часом переростала в дискусію. Кожен висловлював свої думки з того чи іншого приводу. Всі залишилися задоволені, та обрали собі по кілька книг для читання, щоб ще краще пізнати себе та Україну.

Засідання клубу «Городник»

31 cічня в Охтирській центральній міській бібліотеці відбулося чергове засідання клубу «Городник».

Тема засідання «Боротьба зі слимаками», також обговорили посадку овочевих культур. Керівник клубу Мартиненко Олексій Семенович розповів присутнім про боротьбу зі слимаками народними методами.

Зараз в нашій місцевості розмножилось дуже багато слимаків, бо для їх розмноження були сприятливі умови. Часті затяжні дощі, хмарна погода – оптимальні умови для інтенсивного росту і розвитку слимаків. Їх поширення і шкідливість переважно на забур’янених, перезволожених ділянках, на яких вони живляться молодими рослинами та ягодами. Тому високий рівень агротехніки, виполювання бур’янів, створення умов рівномірного зволоження запобігають їх масовому розмноженню.

Знищити слимаків повністю досить складно, проте можна суттєво зменшити їх чисельність та шкодочинність. Основні методи боротьби – агротехнічні. Найкращий час для боротьби з ними травень-липень.

Насамперед обкошування ділянок, рихлення  грунту, міжрядний обробіток, прополювання.

Механічний спосіб – це ручний збір молюсків. Збирають слимаків з рослин та грунту у вологу погоду, після дощу, вночі та вранці по росі. У цей час молюски активно повзають і харчуються.

Слимаків потрібно систематично відловлювати. Для цього у місцях їх скупчення розкладають мокрі ганчірки, куски шиферу, фанери, дощечки, купки бур’янів, які розміщують на відстані 3-5 м один від одного. Їх періодично переглядають і збирають слимаків. Зібраних слимаків знищують у міцному соляному розчині, або заливають крутим кип’ятком.

Створення захисних смуг і канавок. Захисні канавки шириною 15-30 см роблять з матеріалу, що ускладнює пересування слимаків. Це може бути хвоя, вапно, тютюновий пил, гірчичний порошок, деревний попіл, мелена кава, пісок, суха тирса, мелений суперфосфат.

Досить дієвим заходом є встановлення пасток з використанням  пива, або суміші дріжджів та меду. Заповніть ємність вищевказаною речовиною та заглибте її на рівні землі. Молюски підповзуть на запах  і потраплять в суміш. Кожні 2-4 дні перевіряйте пастки, звільняйте від шкідників і заповнюйте новим розчином.

В боротьбі зі слимаками допомагають і відволікаючі маневри: посадка в міжряддях найбільш «смачної» для слимаків культури – салату, який і прийме основний удар на себе.

Найефективніше – це, звісно, природні вороги слимаків. Їх не так багато, але, до прикладу, хижі павуки, багатоніжки, туруни та жуки-стафіліні (хижаки) – всі вони становлять реальну загрозу цим молюскам. Люблять закусити молюсками жаби, вужі та ящірки, а з ссавців їх особливо полюбляють їжаки. Не гидують слимаками також голодні кури і качки.

Деякі господарі посипають слимаків і грунт сіллю. Робити це в жодному разі не потрібно. Сіль руйнує фізико-хімічний склад грунту.

Гірка пам'ять Голокосту

Страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933 - 1945-х років і отримало назву - Голокост, призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини.

В історії людства було безліч «темних» плям, але так відверто, широкомасштабно і цинічно, суспільство ще не падало ніколи. Маніпуляції громадською свідомістю, нездорові ідеї і злочинне замовчування, які супроводжували весь цей жах, не давали тоді повною мірою усвідомити справжній стан речей, і це сумно.

Однак все світове співтовариство здригнулося, коли почали відкриватися факти і підтвердження подібних злодіянь, причому в справжніх «промислових» масштабах. Ми не повинні допустити, щоб подібне ще хоч коли-небудь повторилося!

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який відзначається 27-го січня, прийнятий на офіційному рівні Генеральною Асамблеєю ООН 1-го листопада 2005-го року, резолюція A/RES/60/7. Метою запровадження цієї сумно пам’ятної дати є активна просвітницька робота та сприяння у запобіганні можливих майбутніх актів геноциду, а так само зневаги до цінності людського життя.

Міжнародне співтовариство "беззастережно засуджує всі прояви релігійної нетерпимості, підбурювання, переслідування або насильства щодо окремих осіб або громад, зумовлені етнічним походженням або релігійними віруваннями, де б вони не мали місце", - йдеться в тексті резолюції. Справжні і майбутні покоління не повинні забувати уроків наших загальнолюдських і настільки трагічних катастроф, інакше може виникнути дуже високий ризик повторення подібних моментів у майбутньому.

У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати...