Вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні

Охтирська публічна бібліотека взяла участь в жалобному заході з вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні 1921 – 1923, 1932 – 1933 і 1946 – 1947 років. Спільно з Охтирським міським краєзнавчим музеєм було оформлено виставку-реквієм «Україна пам’ятає…».

На виставці було представлено літературу яка розкриває історичні факти голодоморів 1932–1933 рр. в Україні.

Голодомор — це геноцид української нації.

Кожен громадянин повинен знати масштаби цієї трагедії, пам'ятати й передавати ці знання дітям, аби подібні трагедії не могли повторитися ніколи.

День пам’яті жертв голодомору важливий для кожного українця незалежно від статі, віку та соціального стану. Масові та жорстокі дії геноциду стали відповіддю радянської влади на прагнення до свободи та незалежності.

Мільйони українців померли від голоду. Окрім того, багато загинуло внаслідок масових арештів, депортацій і страт. Голодомор був навмисною спробою – як частина систематичного геноциду – знищити дух та ідентичність українського народу. Цього не вдалося.

Україна пам‘ятає злочини радянської чуми!

Українці моляться за невинно убитих голодоморами своїх братів і сестер!...

В останню суботу листопада, о 16:00 по всій країні оголошується хвилина мовчання та проводиться акція «Свічка у вікні». Українці запалюють свічки та ставлять на вікна своїх будинків.  

#EULIB. ПУНКТ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРИ ОХТИРСЬКІЙ ЦЕНТРАЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ. Швейцарія – країна озер та банків!

Невеличка країна в центрі Європи, Швейцарія переважно ігнорує різні спілки і перебуває осторонь від європейських конфліктів: у Другій світовій вона дотримувалася нейтралітету, досі не вступила до ЄС і лише кілька років тому стала частиною Шенгенської зони. Тим не менше, Швейцарія – одна з найблагополучніших (і найдорожчих) країн у світі, про життя у якій мріє багато іноземців. Сьогодні подорожуємо туди.

Diversity – це те слово, яке найчастіше траплялося у путівниках і різних статтях про Швейцарію. І воно повністю передає сутність країни: за площею – як Київська і половина Сумської області, вона, однак, поєднує у собі чотири абсолютно різні спільноти (реторомано-, франко-, німецько-, італомовні), які не завжди розуміють одна одну («Тут ми перебуваємо у франкомовній частині Фрібургу, а по той бік річки живуть незрозумілі люди, які розмовляють незрозумілою німецькою мовою», ─ напівжартома розповідав нам професор Фрібурзького університету), однак чудово співживаються і взаємодіють. Себто поняття «я швейцарець» не дуже характерне для місцевих жителів, вони люблять стверджувати: «я з Женеви», «я з Цюріха».

Локальному патріотизму сприяє й особливий адміністративний устрій країни: вона поділена на 23 кантони (20 повноцінних і 6 напівкантонів, відмінних хіба тим, що мають менше представників у парламенті), які не управляються централізовано, а мають локальні закони, власні бюджети. Саме тому для Швейцарії характерне унікальне явище: тут люди можуть зібратися самі й запропонувати новий податок – просто тому, що вони відчуваються потребу, наприклад, збудувати новий дитячий майданчик.

Свою країну місцеві називають конфедерація Гельвеція.

Державна структура країни доволі цікава: і Президент, і сім міністрів (які почергово на один рік стають Президентами) виконують переважно представницькі функції – відвідують офіційні зустрічі, виступають від імені держави, їздять закордон, тоді як уся «чорна робота» лежить на плечах їхніх радників (виконавча влада) і парламенту (законодавча). Так що швейцарці можуть і не пам’ятати свого Президента в обличчя.

А ще тут панує традиція: 4-5 разів у рік збирати всенародні референдуми, на яких вирішувати важливі державні питання.

І те, що ви напевне знаєте про Швейцарію: тут дуже потужна армія й неймовірно чиста вода – її можна пити прямо з фонтанів і ставків, а у готелях біля умивальника для цього лишають чисті скляночки.

Тим не менше, узагальнювати Швейцарію чи виводити портрет «типового швейцарця» неможливо, кожне місто має щось своє, особливе. Тож радимо відвідати щонайбільше поселень і складаємо для вас умовний маршрут Швейцарією.

ЖЕНЕВА

Поруч із Женевою – аеропорт, куди прибуває більшість рейсів із України.

Це дуже інтернаціональне місто. Тут розташовані штаб-квартири купи міжнародних установ, а Женевське озеро (довжелезну водойму з неймовірно чистою водою – видно дно – і красивими лебедями) оточують висотки із логотипами банків і годинникових брендів.

Ми переконалися в цьому, щойно зійшовши з потяга, який привіз нас із аеропорту. Вокзал – фактично в центрі міста, виходиш із підземки – і перед тобою хаотичне переплетення доріг, трамвайних колій, майже непомітних тротуарів. А також – велосипеди. Не так багато, як, наприклад, в Амстердамі, але на них не цураються їздити навіть дівчата у ділових костюмах і на підборах.

«Бережіться карманних злодюжок!» ─ часто нагадує Женева своїм гостям. І недарма: хоч країна і дуже закрита до мігрантів, але вони все ж умудряються сюди потрапляти. Та й не всі місцеві жителі – успішні підприємці-банкіри. Крадіжки трапляються часто.

Тим не менше, у Женеві домінує світ ділових пропозицій і білих комірців. На кожному кроці – пістряві бутіки (особливо з біжутерією і годинниками) і банки. Тут майже немає молоді і дітей – переважно діловиті старші люди, а також – туристи.

Тут погано знають англійську (як майже скрізь у Швейцарії) й охоче відгукуються на французьку. В ресторанах франкомовні туристи можуть пообідати ситніше за своїх англомовних колег, адже французьке меню набагато повніше.

У Швейцарії варто скуштувати морепродукти, фондю, різні пасти. І, до речі, тут теж виробляють своє вино: специфічне для конкретного регіону, на нього не натрапиш у супермаркетах інших країн чи навіть кантонів.

Повечеряти у місті після 22, однак, вкрай складно: майже всі заклади зачиняються, хіба поодинокі кебаби чекають на запізнілих гостей. Крамнички завершують роботу ще раніше – коло 18.

І хоч гуляти тут безпечно в будь-яку пору доби, однак варто бути обережними: майже в самісінькому центрі ми натрапили на афроамериканський квартал, у якому почувалися не зовсім затишно.

CERN

Домівка адронного колайдера й один із найвідоміших наукових центрів розташований спільно на території Франції, Швейцарії й Італії. Однак із Женеви до нього можна дістатися на трамвайчику.

Сюди варто поїхати не просто для того, щоб зачекінитися, ─ CERN відкритий до відвідувачів. Тут щогодини відбуваються екскурсії: вам покажуть усе – від підсобних приміщень і кімнати, де народилася WWW, до самого серця колайдера.

Щоправда, записуватися на екскурсію треба на кілька місяців наперед.

ЛОЗАННА

Відразу з Женеви можна їхати до Лозанни – невеличкого, однак дуже «молодого» міста. Адже тут розташований один із найвідоміших технічних університетів світу – Лозанська політехніка. Про неї «Студвей» уже писав раніше.

Також у Лозанні є метро.

МАЛЕНЬКІ КУРОРТНІ МІСТЕЧКА

З Лозанни можна сісти на потяг або електричку у напрямку на південь країни. Сам маршрут дуже мальовничий – спершу повз Женевське озеро, далі – гірськими просторами. А сходити хочеться ледь не на кожній зупинці.

Атмосфера маленьких містечок і сіл Швейцарії дуже особлива. Затишні поселення з яскравими будинками, квіти, охайні вулички. Таке враження, що час тут зупиняється, а люди тільки те й роблять, що кавують і чаюють (до речі, в жодному кафе чи ресторані ми не зайшли заварного чаю – все в пакетиках). На вулицях, однак, народу трапляється вкрай мало. Можна зійти у будь-якому з містечок або сіл по дорозі і просто релаксувати.

Однак місце «маст-візіт» ─ Веве. Тут розташований головний офіс фірми «Нестле» і багато років тому зародилася фірма. Хоч на вулицях шоколадом не пахне, однак дуже красиво і колоритно.

Наступний за Веве цікавий населений пункт – Монтрьо. Це курорт, один із найдорожчих у світі і майже легендарний. У Монтрьо неймовірно красиво і дуже багато туристів, готелів, а ще дачі тут мають найбагатші світу цього. Щороку тут проводиться джазовий фестиваль.

Інші населені пункти багаті на історичні пам’ятки – розвалини, старі замки, церкви. Але виділяється з-поміж цього Сіон, швейцарський Сіон: раніше тут був потужний центр хрестоносців, і досі в горах височіє їхній замок.

БЕРН

Перед Берном можна заїхати у Фрібург – саме те колоритне містечко, де по один бік живуть французи, а по другий – незрозумілі німці. А ще тут дуже великі промислові частини.

Берн – німецькомовне місто, і він, знову ж таки, не схожий на решту швейцарських міст. Тут якийсь особливий німецько-швейцарський шарм, а в архітектурі міста відчувається строгість стоїків навпереміш із алхімією. Так, по багатьох вулицях розкидані скульптури з місцевої міфології, доволі жахаючі, – то дивний чоловік, який поїдає дітей, то химерна жінка.

Берн є столицею Швейцарії, тож тут дуже багато адміністративних і державних установ. А ще – розташоване українське посольство.

Як розповів нам посол, у Швейцарії дуже цікавляться Україною. Та й самих українців ми зустріли чимало – в університетах, у різних спілках.

Але чи ненайочікуванішим було, коли запитали в однієї жінки дорогу, розговорилися, а вона зазначила: «Моя мама була з України». Зазначила, однак, без особливого ентузіазму.

ЦЮРІХ

Святая святих для усіх банкірів, Цюріх справляє враження суто ділового міста. На вулицях тут виділяються чоловіки – у ділових костюмах, дуже впевнені в собі і симпатичні. Красивих жінок на вулицях менше.

Тут можна довго петляти маленькими вулицями, гуляти вздовж річки, заходити в колоритні крамнички і сповна відчути швейцарську діловитість і точність.

БАЗЕЛЬ

Одне з найпівнічніших міст Швейцарії, Базель вважається столицею культури. Тут дуже багато музеїв, театрів, пам’яток. Найвідомішою подією Базелю є карнавал.

Це містечко теж німецькомовне. Однак самі швейцари дуже іронізують над своєю мовою, зазначають, що навряд чи б німець зрозумів їхній варіант німецької.

 

 

Італійський казкар Карло Коллоді

24 листопада – день народження італійського письменника та журналіста Карло Лоренціні, відомого усьому світу під літературним псевдонімом Коллоді (за назвою передмістя, де пройшли його дитячі роки). Популярність йому приніс іронічний роман-есе "Роман у паровозі", а світову славу - повість "Пригоди Піноккіо: історія дерев'яної ляльки", яка вперше з'явилася як роман-фельєтон на сторінках "Газети для дітей". Книга була перекладена 300 мовами. Перший переклад на українську мову зробив Євген Онацький в 1923 р., а потім Юрій Авдєєв в 1967 р.

За мотивами "Пригод Піноккіо" створено кілька мультфільмів.

Ляльки Піноккіо є популярним сувеніром для гостей Флоренції, рідного міста Карло Коллоді.

Карло Лоренціні народився Італії. Його батьки служили прислугою у будинку багатих флорентійців. Першому такої частки вони не бажали, тому відправили навчатися до семінарії. Карло, однак, священником не побажав. Закінчивши навчання, почав працювати у книгарні, потім був журналістом, театральним критиком, письменником, видавцем журналів.

Робота письменника для дитячої аудиторії розпочалася з перекладу збірки казок Шарля Перро. Потім, протягом 1878–1881 років, Коллоді випустив серію дитячих книжок про пригоди Джаннеттіно — веселого, лінивого, трохи боягузливого італійського хлопчика, котрий любив добре поїсти. Пізніше вони були зібрані в один цикл під назвою «Подорож Джаннеттіно Італією».

Але найпопулярнішим твором Карло Коллоді є казкова повість «Пригоди Піноккіо: історія дерев'яної ляльки», яку він почав вигадувати у тому віці, коли рідко роблять відкриття - йому було тоді 55 років. І, через роки, з-під його пера вийшла історія, що розповідає про дивовижні пригоди дерев'яного хлопчика, яку полюбили діти всього світу.

Вперше казка була надрукована під назвою «Історія одного буратіно» (буратіно – італійською: маріонетка). Написати дитячу книгу письменнику запропонував редактор римського тижневика «Дитяча газета». Ідея так захопила Карло, що він написав історію за одну ніч. 7 липня 1881 р. з'явилася перша історія із життя Піноккіо. А потім захоплюючі пригоди друкувалися із номера в номер. Повість мала величезний успіх.

Спочатку казка була з трагічним кінцем. Безіменні Кіт і Лисиця у личині розбійників повісили хлопчика, щоб забрати затиснуті в роті монети. Проте молоді читачі вимагали продовження казки. І здобули її. Зі щасливим фіналом. А сам Карло отримав справді казкову славу. Лише в Італії у ХІХ столітті книгу перевидавали понад 500 разів!

Колоді вважається засновником італійської дитячої літератури. Письменник добре розумів дитячу психологію, надаючи серйозним ідеям зрозумілу для дитини форму цікавих пригод персонажів. Багато епізодів побудовано дуже точних та тонких авторських спостереженнях. Заснована письменником традиція сатирико-гумористичної повісті-казки здобула продовження в італійській літературі, зокрема, у творчості такого відомого автора, як Джанні Родарі.

Здається дивовижним, але Карло обтяжувався славою дитячого письменника і не любив свого героя. Він же складав дорослі романи, п'єси, мріяв стати італійським Діккенсом чи Шекспіром.

Помер Коллоді у 1890 р. За його головною книгою створено десятки фільмів та мультфільмів. Сам Уолт Дісней 1940 р. випустив повнометражний мультфільм «Піноккіо». Двічі оскароносний!

Сьогодні у маленькому італійському містечку Коллоді, на честь якого дитячий письменник Карло Лоренціні взяв собі псевдонім, стоїть пам'ятник літературному герою, дерев'яному хлопчику, на ім'я Піноккіо. На пам'ятнику висічено напис: «Безсмертному Піноккіо — вдячні читачі віком від чотирьох до сімдесяти років».

 

 

 

88-мі роковини Голодомору в Україні

27 листопада - День пам'яті жертв Голодомору в Україні...

Голодомор — це геноцид української нації.

У період із 1932-го до 1933 року режим використовував голод як зброю, захоплюючи ферми і врожай по всій Україні.

Мільйони українців померли від голоду. Окрім того, багато загинуло внаслідок масових арештів, депортацій і страт. Голодомор був навмисною спробою – як частина систематичного геноциду – знищити дух та ідентичність українського народу. Цього не вдалося.

На столі лежали дві ложки, вони вже давно не могли нічого набрати, порожнім залишився увесь посуд.

У хаті запахло смертю... Молитва була про спасіння, а де був Бог?

Бог також тримав ложку - порожню і вмирав від голоду.

Бог довірив людині життя і землю родючу, а людина черствим і краденим хлібом вбила свого брата і сестру, заморила голодом щедрість Бога...

Україна пам‘ятає злочини радянської чуми!

Українці моляться за невинно убитих голодоморами своїх братів і сестер!...

 

#EULIB. ПУНКТ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРИ ОХТИРСЬКІЙ ЦЕНТРАЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ. ПАРИЖ: столиця моди, смаку та витонченого стилю.

Париж — місто любові, століттями оспіване у віршах і вишуканій прозі. Навряд чи знайдеться ліра, струни якої не стосувалися Парижа. Незвичайний романтичний флер, яким оповита французька столиця, немов аромат духів, що розлилися, привертає сюди закоханих і просто романтиків.

Витончена архітектура або ж звичайні старі будинки, які стали невимушеними пам’ятниками історії, живописні парки в королівському стилі — все пронизано тонкою атмосферою французького духу. У цьому місті можна просто бродити по вулицях і розглядати вітрини салонів мод або ж магазинів. Від однієї тільки думки, що по вулицях цього розкішного міста ходили неперевершені Едіт Піаф і Коко Шанель, або з помпезністю проїздили по площах, королівські кортежі Наполеона, вселяють незвичайне відчуття причетності до історії Франції.

Париж по праву вважається однією з модних столиць світу. Саме тут розташовані штаб-квартири модних будинків, саме тут проводиться найбільший тиждень моди та саме тут знаходяться найкращі в світі торгівельні вулиці. А ще Париж подарував нам топові модні бренди.

Красу нічного Парижа не можна переоцінити, мільйони вогнів, що світяться буквально звідусіль перетворюють цей мегаполіс на казку, де збуваються всі мрії. Граціозна Ейфелева вежа, символ, який ідеально підкреслює любов французів до всього прекрасного, в сяйві золотистих вогнів вражає своєю пишністю вже не одне покоління людей.

10 головних визначних пам'яток Парижа:

ЕЙФЕЛЕВА ВЕЖА

Чим був би Париж без його відомого символу Ейфелевої вежі? Побудована Густавом Ейфелем на честь ювілею від дня Французької Революції, вона була представлена на Всесвітній виставці 1889 року. У висоту Ейфелева вежа досягає 324 метри, і є однією з найбільш відвідуваних пам'ятників у світі з 7 мільйонами візитерів на рік.

Вам обов'язково треба піднятися на Ейфелеву вежу, щоб насолодитися чудовим краєвидом на Париж. Каси знаходяться внизу вежі, але майте на увазі, що є ризик довго простояти в черзі, особливо влітку, коли багато туристів. У вас є можливість піднятися сходами, хоча щоб дістатися вершини, вам треба буде подолати 1665 сходинок.

На першому поверсі знаходиться ресторан 58 Ейфелева вежа, 58 метрів від землі, як ясно вказує назва ресторану. З другого поверху відкривається найкращий краєвид на місто, а на третьому поверсі було бюро Гюстава Ейфеля.

СОБОР ПАРИЗЬКОЇ БОГОМАТЕРІ

Один із головних символів Парижа є однозначно Собор Паризької Богоматері, відомий під назвою Нотр-Дам. Цей католицький собор, розташований на східній стороні острова Сіте, є одним з найкращих прикладів готики у Франції та Європі. Будівництво собору почалося в 1163 і закінчилося в 1345. Всіх вражає його зовнішні арки, портали, скульптури й гаргульї, що прикрашають дах.

Ми радимо вам прогулятися навколо собору, а також зайти всередину та піднятися нагору, подолавши 387 сходинок. Підйом може бути виснажливий, зате перед вами відкриється чудовий краєвид на місто, і ви зможете поблизу подивитися на гаргульї.

ЛУВР

ЛУВР є найбільш відвідуваним музеєм у світі. Знаходячись у самому центрі Парижа, ця історична пам'ятка служила королівською резиденцією із загальною площею 210 000 квадратних метрів, з яких 60 600 присвячені виставкам. В основі Лувру лежить фортеця, побудована в 12 столітті за правління Філіпа II. Залишки фортеці видно на нижньому рівні музею. У 1682 році Людовік XIV обирає Версаль своєю резиденцією і робить із Лувру місце, де представлені колекції королівських речей. Під час Французької революції Національна Асамблея вирішує зробити з Лувру музей.

Музей поділений на 8 основних колекцій:

Стародавній Єгипет

Стародавній Схід

Стародавня Греція, Етрурія та Рим

Мистецтво ісламу

Скульптури Середньовіччя, Ренесансу та Сучасності

Предмети мистецтва

Картини

Графічне мистецтво.

ЄЛИСЕЙСЬКІ ПОЛЯ ТА ТРІУМФАЛЬНА АРКА

Як любитель романської архітектури, Наполеон вирішує довірити створення тріумфальної арки Жану Шальгрін, присвячену численним перемогам королівської армії. Побудована в 19-му столітті вона є одним із найголовніших монументів у цьому роді. Вона прикрашена величезними скульптурами, і імена 558 генералів, а також дати великих перемог відбиті нагорі арки. Під аркою знаходиться могила невідомого солдата.

Зверху знаходиться тераса, звідки відкривається чудовий краєвид на Париж. 50 метрів заввишки та 45 метрів завширшки Тріумфальна Арка знаходиться на площі Зірки, яка веде до Єлисейських Полів.

Єлисейські Поля називають найкрасивішою авеню у світі. Вона простягається на 2 кілометри між площами Конкорд та Тріумфальною Аркою. Ви знайдете дорогі магазини типу Louis Vuitton, Cartier, Guerlin, Montblanc…), місця розваг (кабаре Лідо, кінотеатри), відомі кафе та ресторани (Fouquet's).

КРУЇЗ ПО СІНІ

Який найкращий спосіб відвідати Париж під час заходу сонця? Ви зможете насолодитися з кораблика історичними пам'ятками Парижа, які починаються переливатися всіма квітами завдяки їхньому яскравому освітленню. Ви зможете побачити в незвичайному світлі Ейфелеву вежу, міст Олександра III та багато іншого.

Ви також можете замовити круїз з вечерею у Парижі на повністю заскленому кораблику. Протягом двох годин ви побачите найкрасивіші краєвиди, одночасно дегустуючи вишукану французьку кухню.

Зауважте, що щовечора Ейфелева вежа світиться 5 хвилин на початку кожної години.

МОНМАРТР

МОНМАРТР є пагорбом 130 метрів заввишки, який знаходиться на півночі Парижа. Цей район відомий базилікою Сакре-Кер. Вона була побудована в 1919 році й присвячена солдатам, які загинули у франко-прусській війні 1870 року.

Якщо ви знаходитесь в цьому районі, не забудьте відвідати площу Тертр за кілька вулиць від церкви. На цій площі ви зустрінете багато художників, які пропонують написати портрет або просто продають картини. Площа Тертр повертає нас в епоху сучасного мистецтва. На початку 20 століття відомі художники, такі як Амедео Модільяні, Клод Моне, Пабло Пікассо і Вінсен Ван Гог працювали там. У цьому кварталі знаходиться музей іспанського Сальвадора Далі, де представлені його скульптури та малюнки.

ВЕРСАЛЬ

ВЕРСАЛЬ є однією з найвідоміших королівських резиденцій у Франції. Побудована в 17-му столітті як символ військової величі і як демонстрація панування Франції в Європі, вона є комплексом будівель, садів і терас, і є одним з найпривабливіших місць для туристів.

Відвідайте Версаль: ви розпочнете вашу екскурсію з відвідування Великих Апартаментів, відомої Дзеркальної Галереї, Королівської спальні. І не забудьте прогулятися у французькому парку!

ЛАТИНСЬКИЙ КВАРТАЛ – ЛЮКСЕМБУРЗЬКИЙ САД

Латинський квартал розташований на лівому березі Сени поруч із Сорбонною. Відомий своїм студентським та активним життям, Латинський квартал прославився відомими університетами та школами, такими як Schola Cantorum, університетський кампус Жюсьє або Політехнічна школа. Квартал отримав назву Латинська завдяки широкому використанню цієї мови у викладанні в університетах.

Цей парк дуже приємний для прогулянок. Ви там знайдете фруктовий сад, різні сорти яблук, пасіку та оранжереї з великою колекцією орхідей. Парк прикрашений 106 статуями та трьома фонтанами.

МУЛЕН РУЖ

Кабаре Мулен Руж, що знаходиться в районі Монмартра, відомо на весь світ своїм французьким канканом. Воно було збудовано у 1889 році Жозефом Оллером та Шарлем Зідлером. На сьогодні Мулен Руж стало цілком туристичним місцем, залучаючи візитерів зі всіх куточків світу своїм Паризьким шармом.

Його стиль та ім'я були скопійовані по всьому світу, наприклад, як у Лас-Вегасі. Крім цього, багато фільмів сприяли славі кабаре, у тому числі картина Баз Люрмана за участю Ніколь Кідман та Еван МакГрегор.

ДІСНЕЙЛЕНД

Для фанатів Міккі ми пропонуємо поїхати до Діснейленду. Він знаходиться за 32 кілометри від центру Парижа. Діснейленд складається з двох парків: Діснейленд (з його палацом) та парк Уолт Діснея (Walt Disney Studios).

#EULIB. ПУНКТ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРИ ОХТИРСЬКІЙ ЦЕНТРАЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ. ЧЕХІЯ – КРАЇНА КРАСИ І РОМАНТИКИ.

Закохатися в Прагу - це назавжди. Елегантна, таємнича і неймовірно романтична, вона полонить гостей відразу ж і, як зухвала красуня, упевнена: перша зустріч не стане останньою. Але крім столиці, в Чехії багато і інших чарівних містечок, які також магічно заворожують. Якісь із них - немов мініатюрна копія Праги, інші унікальні в своїй зовнішності. Але абсолютно всі гідні того, щоб їх подивитися.

Перед вами 10 найкрасивіших міст Чехії, відвідування яких точно не загубиться в пам'яті.

БЛИСКУЧА ПРАГА

Старовинні вулички, середньовічні замки, готичні собори і палаци в стилі бароко - гуляючи по Празі, ви зберете колекцію виразних і зовсім не подібних одне на одного вражень. Це місто вважається однією з найкрасивіших європейських столиць і не перестає дивувати навіть бувалих мандрівників. Пройдіться по знаменитому Карловому мосту і загадайте бажання, доторкнувшись до однієї зі скульптур. Відвідайте Староміську площу, де розташувався цілий комплекс архітектурних споруд в стилі готики, бароко та ренесансу і знаходяться найдавніший в світі діючий астрономічний годинник. Прогуляйтеся по Празькому граду - саме він довгий час був резиденцією королів і президентів - численні сади, величні палаци і таємничі провулки, в тому числі знаменита Злата вуличка, де колись жили алхіміки, перенесуть вас в минуле без будь-якої машини часу. Але головна гордість граду - готичний собор св. Віта. До речі, Празький град входить в п'ятірку найбільших замкових комплексів у світі. Надихавшись старовиною, можна відвідати музей Кафки або Альфонса Мухи, подивитися оригінальні інсталяції та об'єкти мистецтва в стилях постмодерн і деконструктивізм на вулицях Праги. Танцюючий будинок, чорні немовлята, жовті пінгвіни ефектно контрастують з Тинським собором, який був створений більше семи століть назад.

ЧЕСКІ-КРУМЛОВ - З ЕПОХИ ЛИЦАРІВ ТА ПРЕКРАСНИХ ДАМ

Це невелике містечко одне із найбільш атмосферних в Чехії. Воно розташувався майже на кордоні з Австрією, на березі Влтави, і внесене до списку ЮНЕСКО. Ческі-Крумлов точно сподобається тим, хто закоханий в Прагу, але тяготиться її популярністю серед туристів. Гості міста ніби опиняються в одному з історичних фільмів. Мостові, вимощені бруківкою, черепичні дахи будинків і монументальні замки - так і чекаєш, ніби зараз повз проїде колісниця, запряжена гнідими.

Це містечко обійшли стороною і природні катаклізми, і війни, тому виглядає воно так, як і багато століть назад.

У Ческі-Крумлові знаходиться досить значний замковий комплекс (другий за величиною в Чехії), де мирно сусідять зразки архітектури в стилі ренесансу, готики і бароко. Особливою увагою користуються місцевий собор св. Віта, Крумловський замок, Ратуша і Синагога. Неповторної чарівності середньовічним декораціям додають мальовничі природні види. Однак тут є і цікаві сучасні об'єкти, наприклад, музей воскових фігур і арт-центр Егона Шале. Від Праги до Ческі-Крумлова 175 км. На поїзді і автобусі шлях займе близько 3 годин, на автомобілі - 2,5 години.

МІСТИЧНИЙ ЧЕСКЕ-БУДЕЙОВІЦЕ

Елегантна біло-блакитна ратуша XVIII століття, чудовий фонтан Самсона, костел св. Миколи і таємнича Чорна вежа з головним оглядовим майданчиком міста. Всі вони зібралися на площі Пржемисла Оттокара II і є головними визначними пам'ятками Ческе-Будейовіце. А сама площа - однієї з найкрасивіших в країні. Якщо ви читали «Пригоди бравого солдата Швейка», то прекрасно знаєте це миле містечко. Адже саме в ньому базувався батальйон Швейка, а сам головний герой щиро вважав, що всі дороги ведуть в Чеське-Будейовіце.

Місто не тільки красиве, але і таємниче. Гості зіткнуться із численними легендами. Так, по головній площі потрібно пересуватися дуже обережно, щоб не наступити на Блудний камінь. Людина, що торкнеться його, за переказами, відразу забуває дорогу додому. Наганяє страху на вразливих людей і кам'яна жаба, що карабкається по стіні Домініканського монастиря. Вона охороняє чи то чудовисько, заховане в надрах землі, чи то незліченні скарби - точна інформація з часом загубилась. Однак достеменно відомо, що коли жаба видереться на верх споруди, настане кінець світу. Подібні перекази надають Ческе-Будейовіце неповторну містичну ауру і роблять прогулянки по місту особливо ефектними. Чеське-Будейовіце знаходиться в Південній Чехії. Від Праги до нього 150 км. На поїзді їхати 2,5 години, на автобусі трохи менше.

НЕСПОДІВАНИЙ БРНО

Столиця південної Моравії. Туристів це містечко приваблює різноплановими пам'ятками і мальовничими околицями. «Маст сі» в Брно - замок Шпільберг, навколо якого в давнину і росло поселення. Зараз центром міського життя стала площа Свободи - її заповнюють строкаті кафе, магазинчики, сувенірні лавки. Побувавши в планетарії, музеї циганської культури і науково-розважальному парку, саме час повернутися до історичних пам'яток.

Особливої уваги варті собор св. Павла і Петра, ратуша, костел св. Яна. А костел св. Якова - взагалі знакове місце. Під ним розташовується найбільша костелосховище. Зовсім поруч з Брно знаходиться Ледніцо-Валтіцкій ареал - великий і дуже мальовничий лісопарк, де природна краса органічно поєднуються з прекрасними палацами. Від Праги до Брно трохи більше 200 км. На поїзді шлях займе близько 3 годин, на автобусі - 2, 5 години.

ГРАФІЧНИЙ ПЛЗЕНЬ

Якщо шукати для Плзень побратима серед міст, то краще за все на цю роль підходить Санкт-Петербург. Він, як і північна столиця, був побудований за указом імператора і відповідно до суворої схеми - прямі вулиці, прямі кути, впорядкованість і графічність. Якщо ви хочете відразу зачаруватись і надихнутися містом, насамперед підніміться на оглядовий майданчик, що знаходиться на Кафедральному соборі св. Варфоломія. Симпатичні будиночки, величні собори і замки звідти здаються ніби іграшковими.

Далі прогулянка, швидше за все, пройде повз замок королів Радіне, Ратуші, Західної Богемської галереї, старовинного готичного монастиря.

Якщо вражень здасться недостатньо, до емоцій від вивчення Плзеня зверху і з землі можна додати підземні. У місті знаходяться підземелля, загальна довжина яких 24 км.

Ну і не можна не згадати, що Плзень - це пивна столиця Чехії, відповідний музей, екскурсія на пивоварню, безліч тематичних барів - туристів ця частина портфоліо міста приваблює нітрохи не менше, ніж історичні пам'ятки і красиві види.

СУЧАСНА ОСТРАВА

Зовсім інша Чехія, але теж неймовірно красива. Тут, звичайно, є стандартний чеський набір - середньовічні вулиці, чудові замки, костели. Але замість мрійливої огортаючої атмосфери стародавніх містечок в Остраві відразу відчувається динаміка індустріального міста та центру нічного життя. Шахтарський музей, Вітковіцкий металургійний завод, незвичайні бари та сучасні арт-об'єкти. Індустріальні пам'ятники в сполученні з готичними шпилями - це вражає.

Остравський зоопарк, який розмістив своїх поселенців в привілля великого лісового масиву, сусідить з Ботанічним садом. Оточені водоймами і чарівними луками штучні острівці незайманої природи демонструють диких тварин, що є сусідами з рідкісними видами флори. У зоопарку особливу цінність представляє експозиція лемурів, що виділяється навіть серед шимпанзе, бегемотів, слонів, рудих панд, різноманітних хижаків.

АРИСТОКРАТИЧНІ КАРЛОВІ ВАРИ

Невелике містечко, де не тільки лікуються, а й відпочивають. Красиві вулиці, безліч барокових будівель з ліпниною і барельєфами, класичний і бездоганний ландшафтний дизайн. Неквапливі прогулянки і неспішне споглядання - стиль життя в Карлових Варах. Оглянути все затишне містечко можна з Замкової вежі, де знаходиться оглядовий майданчик. Місто настільки красиве, що його часто вибирають для проведення різних фестивалів і заходів, на яких любить збиратися інтелігенція.

До того ж, урізноманітнити своє дозвілля можна, відвідавши міський театр, картинну галерею або музей Бехерівка. Її, до речі, жартома називають тринадцятим лікувальним джерелом Карлових Вар.

МАРІАНСЬКІ ЛАЗНІ ДЛЯ ЕЛІТИ

Це теж відомий бальнеологічний курорт, але, на відміну від Карлових Вар, він дійсно тихий і спокійний. А ще дуже дорогий. Як кажуть самі чехи: «У нас немає стільки грошей, щоб відпочивати в Маріанські Лазні, там кожен перший - іноземець». Маленьке містечко настільки затишне, що гуляти по ньому не набридає навіть протягом двох-трьох тижнів - саме стільки зазвичай тривають лікувальні курси. Ефектні будівлі, переважно в бароковому стилі, з безліччю декоративних елементів.

Навіть звичайні «трійки» розташовані в будинках, які цілком можна прийняти за пам'ятки. Тінистий парк, де панує вічна ідилія, - діти годують качечок, а бабусі спостерігають за ними, сидячи на кручених лавках. А вечорами тут включають співаючі фонтани і грає духовий оркестр. Але головна гордість Маріанські Лазні - аркадна Колонада з ажурними склепіннями і повітряними арочними прорізами. Штраус, Рубенштейн, Нобель, князь Володимир Романов, король Англії Едуард, Марк Твен, Шопен і ціла плеяда літераторів воліли відпочивати в цьому тихому чеському містечку, тільки в ті часи він називався Марієнбад.

КАЗКОВИЙ ТЕЛЬЧ

Майже в кожній країні є своя Венеція, і Чехія - не виняток. Тут це Тельч, занесений в список ЮНЕСКО і розташований в мальовничій Моравії. Якщо хочеться ковтка свіжого повітря, позитиву і розчулення - вам в Тельч. Різнокольорові будиночки, більше подібні на іграшкові, заповнюють вигнуті вулиці. Вони прикрашені барельєфами, ліпниною, розписами і різними ангелятами. Місто маленьке, тому блукати довго не доведеться, а ось прогулятися одне задоволення.

Тим більше, що завжди можна трохи відпочити в одній з яскравих і нарядних кав'ярень, яких тут в надлишку. Однак пряниковими будиночками архітектура Тельча не обмежується. Перш за все, це однойменний замок, який можна побачити в багатьох фільмах. Він є одним з найцікавіших представників ренесансної архітектури. Маріанський стовп, міська ратуша, безліч музеїв, храмів і костьолів. І, як вишенька на торті, площа Захерія і Граца, яка вважається однією з найкрасивіших в Чехії. Особливо Тельчу пасують різдвяні ярмарки, коли концентрація казкового настрою в цьому чарівному містечку на один квадратний сантиметр перевищує всі допустимі норми. Тельч знаходиться в 160 км від Праги.

ЛІБЕРЕЦ - ПОЄДНАННЯ НЕПОЄДНУВАНОГО

Готика і футуризм, що розташувалися на березі мальовничої річки біля підніжжя двох гірських хребтів. Популярним туристичним місцем є вершина пагорба Йештед, на якому розташована телевізійна вежа. Як і багато інших великих телевеж світу, вона пропонує туристам масу цікавих розваг. В її стінах знаходиться невеликий готель, ресторан з панорамним видом на місто і найвищий в місті оглядовий майданчик. На вершину пагорба відпочиваючі можуть дістатися по канатній дорозі, що саме по собі стане незабутньою пригодою.

Щоб здійснити незабутню прогулянку, досить просто пройтися вулицями міста, де ви неодмінно зустрінете безліч цікавих об'єктів - середньовічний замок, церква св. Розп'яття, костел св. Антонія, будиночки з системою ригеля кладкою. А для любителів неоготики - міська Ратуша, що представляє собою вежу 65-метрової висоти.