22 січня в Україні відзначають День Соборності. У цей день у 1919 році було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
З нагоди такої важливої історичної дати в читальному залі Охтирської публічної центральної бібліотеки розгорнуто книжкову виставку «Одна єдина Соборна Україна».
День Соборності України – свято, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акта Злуки УНР й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.
Напередодні свята провідний бібліотекар читального
залу Охтирської публічної центральної бібліотеки Яковенко В. А. розповіла
слухачам факультету «Джерело натхнення», про історію, початок ідеї соборності,
підготовку Акта Злуки. На зустрічі прозвучали вірші у виконанні бібліотекаря
філії №1 Довгаль О. В., присвячені даній тематиці. Також була розгорнута
викладка літератури «Соборність України: від ідеї до сьогодення». Учасники
заходу висловлювали свої думки з приводу цього свята.
Вперше на офіційному рівні свято Соборності
відбулося 22 січня 1939 року в м. Хуст. Символічно, що Закарпаття вписало й
наступну сторінку в історію Дня Соборності України: в 1946 році саме 22 січня
Верховна Рада УРСР включила Закарпаття до складу УРСР.
21 січня 1990 р. патріотичні сили організували «живий ланцюг»між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом, як символ духовної єдності людей східних і західних земель України.
Водохреща – свято Хрещення Господнього, коли Іван Хреститель охрестив Господа Ісуса Христа в ріці Йордані. Це третє свято, що завершує різдвяно-новорічний цикл, та називається в народі Йорданом. Деякі східні православні церкви (в тому числі, українська) та греко-католицька церква святкують його щороку 19 січня. Свято збігається з Богоявленням, хоча за змістом ці свята відрізняються.
Підготуватися до Водохреща в українських традиціях,
нічого не забути й все встигнути вчасно, Вам допоможе бібліографічний огляд книжки Артюх Л.Ф.
Звичаї українців у народному календарі / Л. Ф. Артюх. – Київ : Балтія, 2012. –
224 с. З цією книгою-порадницею Ви запросто знатимете усі головні обряди на
Свято Водохреща, сплануєте святкове меню з обов’язковими стравами, дізнаєтеся
більше про традиції та звичаї українців.
Традиційна культура українців у притаманній для
неї єдності духовного та матеріального проявів. Вірування і святині народу,
календарні свята й обрядова кухня, родинні традиції й основні засади ведення
господарства – все це незримо пов'язує етнос у просторі й часі, вирізняючи його
з-поміж інших народів. В книжці 23 розділи присвячені святам календарного року
українського народу – від Святвечора до дня святого Андрія. Кожен розділ
містить етнографічний нарис та докладні рецепти традиційних страв національної
кухні (загалом близько 300). Ви познайомитеся зі звичаями, яких дотримувалися
наші предки, збираючись за святковим столом. Кожна господиня матиме можливість
урізноманітнити меню своєї родини смачними борщами, ковбасами, варениками та
безліччю інших смачних страв, рецепти яких дбайливо зібрані автором по різних
регіонах України.
Докладніше ознайомитися з цією та багатьма іншими книжками ви зможете у читальному залі Охтирської центральної публічної бібліотеки.
Хрещенський Святвечір, який ще називають Надвечір’ям Богоявлення, відзначається православними християнами 18 січня, за день до Йордану чи Водохреща. Цей особливий вечір входить до циклу різдвяних свят та передує дуже важливій події Хрещення Господнього у ріці Йордані, яка відзначається 19 січня. Надвечір’я Богоявлення є свого роду підготовкою до основного свята. На Хрещенський Святвечір встановлено піст, а головною стравою на вечері є кутя чи «сочиво» – відвар пшениці з медом та маком. Недарма в народі цей день ще називають Голодною кутею.
Подвиг «кіборгів» – справжня легенда і найкращий приклад стійкості, та непереможності для майбутніх захисників України!
16 січня – Всеукраїнський день пам’яті героїв-«кіборгів», які в січні 2015-го, в найзапекліших боях воювали за Донецький аеропорт. В останні дні захисту Донецького аеропорту – 19 та 20 січня – там загинуло 58 найкращих синів України.
Оборона ДАП тривала
242 дні. Бої тривали так довго, оскільки контроль над аеродромом Донецького
міжнародного аеропорту мав стратегічне значення.
Героїчна оборона
Донецького аеропорту, яка стала символом незламності та мужності українських
військових, тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року. 242
дні українські військові, добровольці, медики та волонтери протистояли навалі
російсько-окупаційних військ та проросійським бойовикам, затято відстоюючи
малесенький клаптик української землі.
Пропонуємо читачам ознайомитися з літературою:
Нестеренко П. «І повернувся білим журавлем...». Повість присвячена уродженцям Сумщини, Герою України Сергію Табалі. Активний учасник Революції Гідності на Майдані в Києві, неоголошеної російсько-української війни на сході України, боєць 5-го окремого батальону Добровольчого Українського корпусу «Правий сектор» загинув смертю хоробрих 6 листопада 2014 року, тримаючи оборону звідусіль обстрілюваної вежі Донецького аеропорту. Автор прагне розкрити витоки становлення наймолодшого кіборга, активну життєву позицію патріота, націоналіста, безстрашного бійця, який віддав життя за незалежність України і став символом мужності, братерства та самопожертви в ім’я майбутнього своєї Батьківщини.
Лойко С. «Аеропорт.
Головна книга про війну, якої не мало бути, і про героїв, які хотіли жити, але
вмирали». Дія роману починається в Аеропорті й розгортається похвилинно
протягом останніх п’яти днів понад 240-денної облоги. Хоча роман заснований на реальних фактах, усі персонажі –
плід художнього вимислу, як і назва Аеропорту. Маленький український гарнізон
Аеропорту денно й нощно відбиває атаки супротивника, який значно переважає його
у живій силі й техніці. Але тут, у цьому зруйнованому до підвалин Аеропорті,
підступні й жорстокі вороги зіштовхуються з чимось неочікуваним і неймовірним.
Із кіборгами. Вороги самі так назвали захисників Аеропорту за їхню нелюдську
живучість та впертість приречених. Кіборги, своєю чергою, ворогів прозвали
орками.
Разом із кіборгами в Аеропорті перебуває американський фотограф, який через
низку причин переживає цю необов’язкову війну як особисту драму. Його очима,
наче в калейдоскопі, в перервах між боями в Аеропорті читач також побачить усю
історію того, що об’єктивні історики назвуть не інакше як російсько-українською
війною.
«Аеропорт» – це не хроніка, не розслідування, не літопис. Це художній вимисел, заснований на реальних фактах. У книзі багато персонажів, багато переплетених драматичних сюжетних ліній. Роман не тільки і не стільки про війну. Він і про любов, про зраду, пристрасть, ненависть, лють, ніжність, відвагу, біль і смерть. Іншими словами, про наше сьогоднішнє й учорашнє життя.
Івшина Л. (ред.), Семенченко М. (укл.) «Катастрофа і тріумф. Історії
українських героїв». У новій серії публіцистики газети «День» — книжка про
українських військових, медиків, капеланів, які борються за перемогу України
просто на передовій. Її назва — «Катастрофа і Тріумф. Історії українських
героїв». Це видання — про війну, без романтичних вигадок і пафосу. Це — досвід
і думки бійців (і боєць тут — і рід занять, і тип характеру), які журналісти
«Дня» збирали понад рік. Тут — і знакові постаті, як Юлій Мамчур або Мирослав
Гай. Тут — і давні друзі-побратими «Дня», воїн-хлібороб Юрій Фоменко і Артур
Степаненко із позивним «Сокіл». Серед наших героїв — «кіборги» і ті, хто
вирвався з Іловайського котла. Одна з глав книжки — знаковий «Лист з фронту»
полковника Віктора Покуси, який спричинив дискусію серед українських керманичів
про реформування системи оборони. А історії деяких героїв автори дізнавалися
від їхніх родичів і друзів, бо бійців назавжди забрала війна...
Хтось є військовим за покликанням, хтось рік тому вперше взяв до рук зброю.
Але всі, про кого йдеться у книжці, — герої. Не дебелі герої-супермени, які
мчать незрозуміло куди, щоб бити й крушити абстрактного ворога. Герої «Дня»
знають, що захищають, і, попри жахи війни, залишаються людьми.
КОМІКСИ ПРО КІБОРГІВ, СТВОРЕНИХ НА РЕАЛЬНИХ ПОДІЯХ:
Перший том трилогії «Кіборги.Штурм.17.01.15» став реальним Заповітом нашого Друга і Побратима Кабана… Він і є одним з Героїв цієї неймовірної Саги про екіпаж «бехи» Білочки, який пройде і запеклі бої в самому ДАПі, і потрапить з важкопораненим Побратимом до ворога в тил, і зуміє пройти усі кола пекла, щоб повернутися всім смертям назло… Історія Добровольців 6 роти 93 бригади в спогадах уже покійного Побратима із детективним сюжетом, котрому позаздрила б навіть сама «вічна королева детективу» Агата…
Новий випуск «Кіборги. Хроніки 3 полку. 26.05.14» започатковує зовсім нову серію про звитяги спецпризначенців 3-го полку на самому початку російсько-української війни. Групі бійців-розвідників дали завдання прибути в Донецький аеропорт для підсилення наших підрозділів в часі Першого Бою 26.05.14 р… Але дорогою до ДАПу наші спецпризначенці отримають зовсім інше завдання – провести диверсійну роботу на абсолютно ворожій території… Про незнану досі сторінку війни за ДАП наш перший випуск «Хронік 3-го полку».
Веселі та зовсім нереальні пригоди постають перед нами на сторінках коміксу
«Кіборги. Незламні: Місія-ДАП». Кілька Добровольців 93-ї бригади намагаються
заїхати в Донецький аеропорт «дорогою смерті», але щоразу потрапляють в
найнеймовірніші ситуації, коли ворог робить усе, аби знищити безстрашних
Кіборгів, щоб ті не доїхали до аеропорту, де їх чекають Побратими… Ми
знайомимося з дивною сумішшю жартів та подій невигаданої і зовсім негібридної
війни, а також з реальними Героями України, котрі й зараз продовжують захищати
нашу Неньку, і з тими Побратимами-Кіборгами, котрі уже не з нами…
13 січня в КУ «Охтирський МПЦСОН» до 30-ї річниці затвердження Верховною Радою України Державного Гімну було проведено годину спілкування «Творці Українського Гімну – Павло Чубинський Михайло Вербицький»
Бібліотекар читального залу Яковенко В.А. ознайомила слухачів факультету «Джерело натхнення» з історією створення українського Гімну, який бере початок з 1862 року. Український етнограф, поет Павло Платонович Чубинський пише вірш »Ще не вмерла Україна», якому у майбутньому судилося стати національним, а згодом і державним гімном українського народу. Музику до цього вірша написав Михайло Михайлович Вербицький. З нотами цей твір був надрукований 1865 р, вперше почав використовуватись - як державний гімн у 1917 році.
Слухачі факультету мали змогу ознайомитися з біографіями П. Чубинського та М. Вербицького На кінець спілкування прозвучав Гімн України.
