Лекція «Коріння незалежності: історія української державності»

До Дня Української Державності в Центральній публічній бібліотеці Охтирської міської ради відбулася пізнавальна лекція «Коріння незалежності: історія української державності», яку провела історикиня Катерина Мамєдова.

Під час заходу присутні мали змогу зануритися у глибини української історії – дізнатися про витоки нашої державності, ключові етапи її становлення, а також про видатних діячів, які зробили неоціненний внесок у формування й розвиток сучасної України.

Лекція була структурована за тематичними блоками, що розкривали тисячолітній спадок української державності. Пані Мамєдова наголосила, що традиція державотворення в Україні має глибоке коріння і бере початок ще з утворення князем Олегом Давньоруської держави у 882 році.

Саме в Княжу добу було закладено основи давньоукраїнської мови, з’явилася перша самоназва нашого народу – руси, русичі, русини, кирилиця стала нашою абеткою. Із того часу походить і тризуб – національний герб України, а також назва грошової одиниці – гривня. У 1187 році вперше зафіксовано назву «Україна» в Іпатіївському літописі.

Особливий акцент було зроблено на тому, що саме Україна, а не Росія, є законним і повноправним спадкоємцем державної та культурної традиції Київської Русі.

У другій частині лекції історикиня Катерина Мамєдова зосередила увагу на ключових подіях, які стали віхами у формуванні української державності.

Наступним епохальним кроком стало Хрещення Русі у 988 році, здійснене князем Володимиром Великим. Прийняття християнства означало не лише духовний вибір, а й культурну інтеграцію Київської Русі в коло європейських цивілізованих народів. У цей період розквітла освіта, архітектура, з’явилася перша писемність, була створена система законів і вперше викарбувано власну монету.

Державна традиція Київської Русі продовжилася в Галицько-Волинському князівстві, згодом – у Великому князівстві Литовському. Особливу роль у збереженні української ідеї відіграло козацтво, яке у XVII столітті зуміло створити козацьку державу – Гетьманщину.

Попри втрати державності та колонізацію, українці зберегли свою ідентичність. У XIX столітті національне відродження стало підґрунтям для створення Української Народної Республіки (1917–1921). Хоча Перші визвольні змагання зазнали поразки, боротьба тривала у Других визвольних змаганнях 1938–1950 років – із проголошенням Карпатської України і Актом відновлення державності 30 червня 1941 року.

Ця безперервна боротьба увінчалася проголошенням незалежності України 24 серпня 1991 року, підтвердженим референдумом 1 грудня, коли 90% громадян висловили підтримку державності.

Та вже у 2014 році Росія розпочала агресію, кульмінацією якої стало повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року. Сучасні захисники України – це нащадки воїнів-русичів, козаків, січових стрільців, УПА. Вони продовжують традицію боротьби за свободу та демонструють незламність українського духу.

Як наголосила історикиня, День Української Державності – це не лише данина минулому, а й потужне нагадування: без власної держави українці не мали б ані безпеки, ані майбутнього. Саме тому в день ушанування пам’яті видатного державотворця князя Володимира Великого та в День Хрещення Київської Руси – України 15 липня встановлено День Української Державності; цього дня вшановуємо всі етапи нашого державотворення – від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна існувала як незалежна, демократична держава.