Напередодні Дня Героїв – Дня пам’яті, вдячності та глибокої шани, коли
Україна схиляє голову перед тими, хто став її щитом і серцем, хто обрав шлях
боротьби за свободу, незалежність і право українського народу жити на власній
землі, – у Центральній публічній бібліотеці Охтирської міської ради відбулася
презентація книги Ігоря Стрельцова (Назаренка) «Щоденник «Андерсена». Хоч книга
вийшла в світ ще у 2019 році, але й до сьогодні не втрачає актуальності. Бо
розповідає факти про оборону міста Мар’їнка Донецької області у 2014-2015 роках.
Під час зустрічі автор щиро поділився із присутніми сторінками свого
життєвого та творчого шляху, розповів про професійний досвід, місця роботи та
кумедні історії, що супроводжували його діяльність в різних сферах, в які
закидало його життя. Особливе місце у розповіді посіли спогади про родину та
рідне місто Суми, а також історії про події російської агресії проти України –
від 2014 року й до сьогодення.
Гості заходу дізналися, що Ігор Стрельцов (Назаренко) проявив себе не лише
як письменник, а й як журналіст. Разом із телеоператорами Володимиром
Спасьоновим та Артуром Назаровим він створив документальний фільм «Сталкери
зони АТО», присвячений волонтерам Сумщини. Одну з пісень до стрічки написав
фронтмен гурту «40 Ерідана» Андрій Суббот із міста Тростянець. Під час зустрічі
присутні переглянули фрагмент фільму, що став одним із емоційних моментів
заходу.
Особливо зворушливою стала демонстрація відеоролика, у якому вірш Ігоря
Стрельцова (Назаренка) «Коли я торкаюся зброї» читали його побратими – воїни зі
зброєю в руках, надаючи словам автора глибокого життєвого звучання.
Під час презентації Ігор Стрельцов відкрився також і як мультиплікатор: у
співпраці з Андрієм Катькаловим він створив анімаційний фільм «Карасик Юрасик:
річкові історії», який гості мали нагоду переглянути під час заходу.
Зустріч пройшла у теплій та щирій атмосфері, сповненій емоційних і водночас
світлих моментів. Слова автора знаходили глибокий відгук у серцях присутніх,
нерідко викликаючи сльози зворушення. Поряд із серйозними роздумами звучали й
дотепні історії, що додавали зустрічі особливої людяності. Завершенням заходу
стало поетичне читання – Ігор Стрельцов представив гостям кілька власних
віршів, відкрившись і як талановитий поет.
На згадку про зустріч автору подарували приємний подарунок.
Про що ж ця книга? Олександр Летючий, він же дядя Саша, він же – солдат
тієї війни, яку «чомусь назвали «АТО», – надиктовує свої історії, щоденникові
записи, восьмирічному Матвійкові. Про пережите. Про життя на передовій,
буденно-страшне, коли звикаєш «до вигляду крові, до смерті, навіть до думки про
власну смерть». Бо «смерть стала нормою життя і без цього можна збожеволіти».
Але тут же – є і місце солдатському братерству, гумору, взаємовиручці. Так і
про таке може розповісти тільки очевидець.

















Немає коментарів:
Дописати коментар