"Ти - вічний біль і гнів, жорстокий Афганістан"

           Не відболить це горе, не відплачеться і не відпечалиться на нашій землі, допоки житимуть батьки, брати і сестри, вдови й діти підступно вигублених у горах і долинах Афганістану синів України. Ще довго ятритимуть душі прийдешніх поколінь ядучі запитання: в ім'я чого загинули й ставали каліками тисячі й тисячі юних співвітчизників у далекому Афгані? Хто конкретні винуватці трагедії народів і народностей СРСР приречених на загибель.

            Афганська війна тривала 10 років. Триває і сьогодні, але, слава Богу, вже без участі наших солдатів. А тоді ж, йдучи у те пекло, вірили, що несуть визволення приниженим та поневоленим, що йдуть не вбивати, а захищати нове життя. 27 грудня 1989 року війська СРСР увійшли до Афганістану. Спочатку вони розташувались гарнізонами у великих містах країни, а згодом поступово втягнулися в бойові дії по всій території країни. Війна тривала 3340 пекучих днів і холодних ночей. Через цю безглузду війну пройшли 700 тисяч осіб. Через Афганське пекло пройшли і 160 тисяч українців, з них 220 жителів Охтирки та Охтирського району. За кожним воїном-афганцем - своя доля, свій життєвий подвиг, свій крок у безсмерття. У страхітливому полум'ї війни народжувались молоді солдати і командири, які з перших днів служби в Афганістані пізнали ціну життя, ціну справжньої чоловічої дружби, ціну взаємовиручки і взаємопідтримки, склали екзамен на зрілість, мужність і гідність.

       Солдатам афганцям з нашого міста випав щасливий квиток - їм випало жити. Вони повернулися до рідного дому, впорядковують рідну українську землю. Кожен з них нагороджений орденами і медалями. Кожен з них найкраще розуміє цінність людського життя і сутність мирного існування, кожен знає як боляче оплакувати втрати, кожен із них чесний перед власною совістю і світлою пам'яттю. Для кожного з них нагороди Батьківщини є незабутньою пам'яттю про суворі дні війни, про безкорисливу дружбу і вірність військовому обов'язку.

       Поділитися спогадами про ту страшну війну бібліотекарі читального залу Охтирської центральної міської бібліотеки запросили воїнів-афганців охтирчан, які щороку приходять на зустріч з молодим поколінням, аби вони почули правду з перших уст і вшанували пам'ять воїнів Афганістану, які не повернулися додому. 12 та 13 лютого у бібліотеці пройшли уроки мужності "Ти вічний біль і гнів, жорстокий Афганістан", на які були запрошені учні 9-х та 10-х класів Охтирської гімназії та воїни-афганці Лисенко Ю. В., Арехов П. М., Слізченко О. М., Бринжала П. О., Соп'яник Ф. В. Кожен з них мав своє слово і цікаву розповідь, про гіркі і страшні пережиті сторінки свого життя в Афгані. Присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання та переглянули кадри з документального фільму про війну в Афганістані. Також був організований перегляд виставки "Афганістан болить в душі моїй".