ОГОЛОШЕННЯ про проведення конкурсу на заміщення посади директора комунального закладу «Публічна бібліотека Охтирської міської об’єднаної територіальної громади Сумської області»

 

  

ОГОЛОШЕННЯ

про проведення конкурсу на заміщення посади директора

комунального закладу «Публічна бібліотека Охтирської міської

об’єднаної територіальної громади Сумської області»

        

         У відповідності до Закону України «Про культуру», з 12 жовтня 2020 року оголошується конкурс  на заміщення посади директора комунального закладу «Публічна бібліотека Охтирської міської об’єднаної територіальної громади Сумської області».

Вимоги до кандидатів:

вища освіта відповідного напрямку, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років, володіння державною мовою та здатність за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов’язки.

Обмеження щодо кандидатів: не може бути призначена на посаду керівника комунального закладу культури особа, яка:

Ø за рішенням суду визнана недієздатною або її дієздатність обмежена;

Ø має судимість за вчинення кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;

Ø є близькою особою або членом сім’ї керівника органу, що відповідно до статутних документів здійснює управління комунальним закладом культури (відділу культури і туризму Охтирської міської ради).

 

Дата початку приймання документів: 12 жовтня 2020 року.

Особа, яка бере участь у конкурсі, упродовж 30 днів з дня оголошення конкурсу подає відділу культури і туризму Охтирської міської ради (далі Відділ) наступні документи:

·        заява про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";

·        автобіографія, що містить прізвище, ім’я та по батькові, число, місяць, рік і місце народження, інформацію про громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), контактний номер телефону та адресу електронної пошти чи іншого засобу зв’язку, відомості про наявність чи відсутність судимості;

·        копія документа, що посвідчує особу, копії документів про вищу освіту;

·        два рекомендаційні листи довільної форми;

·        мотиваційний лист довільної форми.

 

Зазначені документи надсилаються на поштову або електронну адреси Відділу.

Перелік документів є вичерпним. Особа може надати інші документи, які, на її думку, підтверджують її професійні чи моральні якості.

Особа, яка подає документи, відповідає за достовірність поданої інформації.

Дата початку формування конкурсної комісії: 12 жовтня 2020 року.

 

Умови та строки проведення конкурсу.

 

Кандидата на посаду керівника комунального закладу «Публічна бібліотека Охтирської міської об’єднаної територіальної громади Сумської області» визначає конкурсна комісія за результатами відкритого та публічного конкурсного добору на зайняття цієї посади.

Призначення переможця конкурсів проводиться не пізніше двох місяців з дня оголошення конкурсу. 

Документи та пропозиції подаються відділу культури і туризму Охтирської міської ради за адресою: вул. Армійська, 117, м. Охтирка, 42700; електронна адреса ochtyrkakult@ukr.net.

Довідки за телефоном: 3-11-79, 3-13-27.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОГОЛОШЕННЯ

про проведення конкурсу на заміщення посади директора

комунального закладу «Публічна бібліотека Охтирської міської

об’єднаної територіальної громади Сумської області»

        

         У відповідності до Закону України «Про культуру», з 12 жовтня 2020 року оголошується конкурс  на заміщення посади директора комунального закладу «Публічна бібліотека Охтирської міської об’єднаної територіальної громади Сумської області».

Вимоги до кандидатів:

вища освіта відповідного напрямку, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років, володіння державною мовою та здатність за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов’язки.

Обмеження щодо кандидатів: не може бути призначена на посаду керівника комунального закладу культури особа, яка:

Ø за рішенням суду визнана недієздатною або її дієздатність обмежена;

Ø має судимість за вчинення кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;

Ø є близькою особою або членом сім’ї керівника органу, що відповідно до статутних документів здійснює управління комунальним закладом культури (відділу культури і туризму Охтирської міської ради).

 

Дата початку приймання документів: 12 жовтня 2020 року.

Особа, яка бере участь у конкурсі, упродовж 30 днів з дня оголошення конкурсу подає відділу культури і туризму Охтирської міської ради (далі Відділ) наступні документи:

·        заява про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";

·        автобіографія, що містить прізвище, ім’я та по батькові, число, місяць, рік і місце народження, інформацію про громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), контактний номер телефону та адресу електронної пошти чи іншого засобу зв’язку, відомості про наявність чи відсутність судимості;

·        копія документа, що посвідчує особу, копії документів про вищу освіту;

·        два рекомендаційні листи довільної форми;

·        мотиваційний лист довільної форми.

 

Зазначені документи надсилаються на поштову або електронну адреси Відділу.

Перелік документів є вичерпним. Особа може надати інші документи, які, на її думку, підтверджують її професійні чи моральні якості.

Особа, яка подає документи, відповідає за достовірність поданої інформації.

Дата початку формування конкурсної комісії: 12 жовтня 2020 року.

 

Умови та строки проведення конкурсу.

 

Кандидата на посаду керівника комунального закладу «Публічна бібліотека Охтирської міської об’єднаної територіальної громади Сумської області» визначає конкурсна комісія за результатами відкритого та публічного конкурсного добору на зайняття цієї посади.

Призначення переможця конкурсів проводиться не пізніше двох місяців з дня оголошення конкурсу. 

Документи та пропозиції подаються відділу культури і туризму Охтирської міської ради за адресою: вул. Армійська, 117, м. Охтирка, 42700; електронна адреса ochtyrkakult@ukr.net.

Довідки за телефоном: 3-11-79, 3-13-27.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

Багряний – духовний велетень українського народу

 

        2 жовтня поціновувачі творчості видатного земляка Івана Багряного, учасники Українського клубу під керівництвом Валерії Бакуліної зібралися, аби вшанувати його пам'ять у 114 річницю народження та влаштували екскурсію по літературному маршруту «Слідами Генія по місту Нашому».

Екскурсія розпочалася з вул. Грабовського, 61 – будинок, в якому народився і жив Іван Багряний. Кінцевим маршрутом була Охтирська публічна бібліотека, де Валерія Бакуліна, охтирська письменниця та журналістка, презентувала своє нове історичне оповідання про українське місто 1920 року «Підіть – і побачите!», присвячене Івану Багряному. Присутні познайомилися книжковою виставкою «Багряний – духовний велетень українського народу».

Мої роки – моє багатство

 

До Міжнародного дня людей похилого віку в комунальній установі «Охтирський міський центр соціального обслуговування населення» відбулося літературно-музичне свято «Мої роки – моє багатство» за участю Охтирської публічної бібліотеки.

Ведуча заходу бібліотекар читального залу Валентина Яковенко розповіла присутнім про те, як важливо шанувати і поважати людей, які пройшли великий віковий і життєвий шлях і правильним буде говорити люди «мудрого віку». Згадували покоління, яке вистраждало під чорним крилом Голодоморів, яке вистояло в кривавому пеклі Другої світової війни.

На заході прозвучали пісні у виконанні хору Української пісні.

Вдячні глядачі з гарним настроєм насолоджувались виступом вихованців Охтирського міського центру позашкільної освіти Мала академія наук учнівської молоді, діти подарували приємні емоції та незабутні враження.

По закінченню на підопічних терцентру чекав святковий стіл, за яким літні люди мали змогу поспілкуватися, поділитися спогадами, послухати українських пісень.

Європейський день мов 2020

      

Свято Європейського дня мов традиційно відбулося у Пункті європейської інформації Охтирської публічної бібліотеки за участю Міжнародного євроклубу «PRIMESTAR» ЗОШ № 1 та координатора Оксани Мироняк.

Європейський день мов святкується 26 вересня кожного року. Що це за свято, яка його історія? Чому сьогодні так важливо розуміти іноземців, скільки мов краще знати і які саме вчити? Саме про це говорили учасники заходу!

Мета цього свята надихнути жителів Європи до вивчення різних мов. Європейський день мов відзначається як спосіб підтримки мовного різноманіття, двомовності кожного європейця та розвитку викладання мов у світі.

Координатор Пункту ЄІ Наталія Журавель та бібліограф Наталія Хруслова розповіли присутнім про історію виникнення свята, про мовну різноманітність країн Європи. Юні євроклубівці переглянули презентацію «Парад європейських мов» про офіційні мови європейських країн, грали в інтелектуальну гру «Поговори зі мною», де мали можливість поговорити на різних мовах один з одним. Діалоги вели іспанською, італійською, німецькою, польською та фінською мовами. Це викликало великий інтерес в учнів, адже кожна мова звучить по різному і цікаво.

Бібліотека презентувала виставку літератури на різних мовах «Багато мов – багато можливостей».

Безпека дорожнього руху – запорука життя

Урок-гра «Безпека дорожнього руху – запорука життя» відбувся в Охтирській публічній бібліотеці, на який завітали учні 5-Г класу ЗОШ № 1.

Мета заходу  –  сформувати у дітей основу умінь та навичок безпечної поведінки під час дорожнього руху, готовності до життя у сучасному технічно розвиненому світі.

Бібліотекар читального залу В. А. Яковенко розповіла дітям про основні правила дорожнього руху, познайомила з книгами даної тематики, потім учні переглянули навчальне відео «Правила дорожнього руху».

Друга частина заходу була найбільш цікавою – діти мали змогу самі вирішувати різні ситуації під час спілкування з бібліотекарем, відгадували загадки та давали відповіді в режимі запитання-відповідь. Під час бліцопитування «Вірно чи ні?» учасники заходу перевірили свої знання про безпечну поведінку на дорозі.

Закоханий у рідний край (85 років з дня народження Олександра Галкіна)

 

Олександр Галкін – багатоликий, багатогранний. Він – поет, письменник, журналіст, публіцист, педагог, історик, краєзнавець, артист. У кожній із названих сфер життя і творчості  він залишив помітний слід.

Олександр Іванович Галкін народився 1 вересня 1935 року на хуторі Бузовик, Розсоховатської сільської ради Охтирського району в родині хліборобів. Закінчивши семирічку, навчався в Українському аерогеодезичному підприємстві Головного управління геодезії і картографії Міністерства внутрішніх справ у Києві. По закінченні працював техніком-топографом.

Після служби в армії працював ливарником у м. Рибінськ Ярославської області. Згодом переїхав на Охтирщину, влаштувався слюсарем-складальником на завод «Промзв’язок». Закінчив десять класів у школі робітничої молоді й поступив на заочний  відділ історичного факультету  Сумського педагогічного університету ім. А. С Макаренка. Після двох курсів навчання перевівся до Харківського університету ім. О. Горького і у 1969 році отримав диплом вчителя історії і суспільствознавства. Працював у школах району та міста, згодом директором Будинку вчителя (1977–1979 р.р.), директором Районного будинку культури (1979–1980 р.р.), директором Охтирського краєзнавчого музею (1979–2002 р.р.).

Друкуватись почав з 1958 року. Активне творче піднесення для О. Галкіна розпочалося, коли він долучився до літературного об’єднання, яке діяло при редакції газети «Прапор перемоги». Часто їздив тоді у м. Суми на з’їзди молодих письменників і засідання сумського літоб’єднання. Там познайомився з молодими поетами, прозаїками і літературознавцями – М. Даньком, Є.  Васильченком, А. Воропаєм, П. Ключиною та ін. Творчі зв’язки надихали О. Галкіна на нові здобуття, на художнє покращення літературного доробку.

Його поеми, оповідання, нариси, дослідження, розвідки одержували схвальні відгуки читачів, особливо віршована художньо – документальна повість «Ізгой» (2000 рік видання) та історичний роман «Смолоскипи запалено» (2000). Збірка поезій, пісень, замальовок «Невичерпні криниці рідної землі» побачила світ у 2010 році. У 2012 році – нова збірка «Дике поле». В ній представлені різножанрові поетичні твори, які всебічно розкривають як історичне минуле рідного краю так і перипетії сьогодення.

Активно виступає в альманахах «Охтирськими стежинами», «Слобожанщина». У книгах «Голодомор на Сумщині,1932–1933», «Злочин» (Австралія) вміщено його нариси про голод у Охтирському районі, нариси про репресованих земляків – письменника громадського діяча І. П. Багряного, вченого селекціонера – генетика Г. М. Кучмая, підготовлені для науково – документальної серії книг «Реабілітовані історією». Його твори друкуються у закордонних часописах – «Вільна думка» (Австралія), «Свобода» та «Українські вісті» (США). О. І. Галкін мав творчі зв’язки з видатними українцями в далекій діаспорі – письменниками, видавцями Д. Нитчинком, Ю. Борцем, В.  Онуфрієнком, П. Кардашом з Австралії, В. Краховцем з Нової Зеландії, П. Балицьким з Данії, Ю. Фостуном з Англії, А. Лисим, засновником фундації ім. І. Багряного та ін.

Олександр Галкін – член Національної спілки журналістів України,  Слобожанської спілки письменників-краєзнавців та член Фундації ім. Івана Багряного.  Ім'я Олександра Галкіна і його твори відомі не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Олександра Івановича знають і шанують українці Америки, Канади та Австралії. Він є одним із засновників Народного РУХу України на Охтирщині. Тож, до його кипучої діяльності в царині театру, літератури, краєзнавства мусимо віддати належне патріотизму і громадянській позиції.

З 1980 по 2005 роки (25 років) – незмінний керівник охтирського літературно-мистецького об’єднання «Заспів». Це літоб’єднання видало чотири альманахи місцевих авторів «Охтирськими стежинами».

З 2002 по 2016 р.р. займався творчою та дослідницькою діяльністю.

6 лютого 2016 року  на 80-ому році життя перестало битися серце Олександра Івановича Галкіна. Він залишиться прикладом борця, творця і просто Людини з великої  літери.

      

Юрій Бережний - герой Іловайської трагедії

 

Вічна пам'ять загиблим героям Іловайська! Серед них наш земляк Юрій Бережний. Пам’ятаймо!

30 років, с. Чупахівка Охтирського району. Сержант, командир інженерно- саперного відділення, загинув 29.08.2014 р. від осколкового поранення під час виходу з Іловайського котла.

У ході війни на сході України кожен день гинуть люди. Смерть кожного - це не тільки цифри в ході чергового брифінгу, а й трагедія в якійсь українській родині. Одна з таких трагедій прийшла у родину Бережних, що проживають в с. Чупахівка Охтирського району. У близьких Юрія залишилися лише спогади про дорогу їм людину.

У грудні минулого року сумські волонтери отримали листа, написаного невпевненим дитячим почерком: «Тато обіцяв подарувати мені велосипед на день народження, але його вбили на війні». Бажаний подарунок хлопчик отримав, але, звичайно, більш за все він хотів би, щоб тато залишився живим. Трирічний Сашко з татком схожі, як дві краплі води: обидва біляві, однаково посміхаються. Тільки усмішку батька син тепер бачить лише на світлинах. Та й мама Оля тепер завжди сумна. «Наш Юра ріс спокійним хлопчиком, ніколи не бешкетував. Утім, був допитливим та надзвичайно самостійним. Коли йому було три роки, він, як зумів, намалював трактор на папірці, залишив біля дверей будинку і пішки вирушив зустрічати тата з роботи. Ми шукали його по всій вулиці, батько вже повернувся, а Юри все не було. Ми страшенно перехвилювалися, а потім наші знайомі привели його додому. Коли почали сваритися, він здивувався. Пояснив, що не даремно намалював трактор. Ми мали здогадатися, куди він пішов», – пригадує мати Юрія.

Хлопець закінчив дев'ять класів, вступив до училища на спеціальність «електрик-кіномеханік». А потім вивчився ще й на тракториста. У 18 років його призвали на строкову службу, де він вирішив залишитися вже як контрактних. Згодом здібного юнака направили до Кам'янець-Подільська, де він опанував науку розмінування боєприпасів.

13 березня хлопців з Охтирської частини командирували до Харківської області, потім направили на Луганщину. Через півтора місяці Юрій приїхав додому у відпустку і через декілька днів знову повернувся до Луганська. А після другої короткої відпустки хлопець поїхав до Донецька. 26 серпня Юрій по телефону сказав матері, що вже три дні вони перебувають в оточенні. «Декілька днів телефон сина був вимкнутий, і як тільки я отримала смс з повідомленням, що абонент знову на зв'язку, одразу почала набирати номер Юри. Він повідомив, що вони перебувають в оточенні, кругом російські війська. Хлопці доводили командуванню, що мають відступати, але їм не дозволили», – схвильовано розповідає мати. Занепокоєна жінка телефонувала в Охтирку, в частину, в штаб АТО і в Міністерство оборони України. Ніхто не міг пояснити, що відбувається, і навіть не намагався заспокоїти родичів, яких зводила з розуму невизначеність. Востаннє Юра розмовляв з мамою 28 липня. Розповідав, що їм немає чого їсти, і вони з хлопцями вимушені збирати виноград на якомусь покинутому городі.

29 серпня приблизно між 11 та 12 годинами Юрій загинув. А родина тим часом дивилася телевізійні новини, де повідомили, що колону українських військових, яка виходила з-під Іловайська, обстріляли і що кількість загиблих ще уточнюється. «Ми не могли спати і їсти, я не випускала з рук мобільного і знову телефонувала всім, кому можна. У нашій військовій частині нічого не знали, ми почали зв'язуватись з госпіталями, куди везли поранених. З'ясувалось, що серед поранених Юри не було. Ми сподівались, що він вижив, врятувався. Нарешті командир частини сказав, що 12 хлопців з його загону опинилися у полоні, а тринадцятий – загинув. Ним виявився наш Юра», – плаче мама. Спочатку Бережним повідомили, що Юрія разом з трьома загиблими з інших загонів поховала місцева жінка біля с. Новокатеринівка, яке зайняли російські війська. Родина вирішила будь-що повернути тіло сина до рідної Чупахівки. Для цього родичі домовилися з переселенцем з Донецьку, що той поїде і знайде Юру.

Але серед похованих його не виявилося. «Весь цей час жили, мов у пеклі, – зі сльозами пригадує мати.  Довелося їхати до військової прокуратури Дніпропетровська. Там мені показували фото загиблих з картотеки. Що я там бачила, не можу розповісти. Це жах. Втім, Юри серед них не було. Його через декілька днів ми знайшли за допомогою волонтерів у Запорізькому морзі. І саме нестерпне те, що всі документи були при ньому. Його можна було одразу ідентифікувати і не змушувати нас так страждати», – плаче мама.

Указом президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р. «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).