Ніколи Україні не забути цих юних душ нескорений політ

27 cічня в Охтирському Центрі професійно-технічної освіти відбулася година-реквієм  «Ніколи Україні не забути цих юних душ нескорений політ». Метою заходу було розкрити суть та причини трагедії під Крутами, аби виховати у молодого покоління інтерес і повагу до історичного минулого своєї країни, до борців за незалежність України. Про перебіг того страшного трагічного бою розповіла учням провідний бібліотекар читального залу Охтирської центральної міської бібліотеки Губенок Любов Михайлівна. У читальному залі бібліотеки діє виставка-пам’ять, присвячена Героям Крут.

Голокост - шрам на серці людства

            

              Сьогодні в Україні і світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

              Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни.

              Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році (Постанова Верховної Ради від 5 липня 2011), хоч і була однією з шести країн-ініціаторів прийняття ООНівського документа.

             Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма.

               Варто нагадати, що Голокост з грецької перекладається як "всеспалення" й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.

Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона - на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні.

               Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними.

                Світова спільнота цього дня не тільки згадує жертв людиноненависницької політики, але й засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно окремої групи людей.

                Цього року темою Міжнародного дня стане "Освіта в ім’я кращого майбутнього: роль історичних місць і музеїв у просвітництві з питань Голокосту". Пам’ятні місця поєднують у собі функції просвітницьких, культурних і науково-дослідницьких центрів, а також музеїв.

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту стане нагодою підкреслити їх незамінну роль, а також проаналізувати, яким чином пам’ятні місця та музеї висвітлюють сучасні проблеми, допомагаючи молоді розібратися щодо впливу минулого на сучасне суспільство.

 

Використано матеріал із сайту: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2164333-sogodni-miznarodnij-den-pamati-zertv-golokostu.html

 



Виставка вишитих ікон у бібліотеці

Нещодавно в Охтирській центральній міській бібліотеці була відкрита виставка робіт юних дарувань гуртка «Вишивка», де були представлені вишиті ікони. Картини, вишиті хрестиком та бісером, і, кожна з них - неповторна у своїй красі. Вони створені руками маленьких майстринь з ОМЦПО МАН: Проскурні Ані, учениці 4 В класу ЗОШ № 5, Малишової Жани, учениці 4 В класу ЗОШ № 5 та Черкас-Кашенькової Ані, учениці 2 класу ЗОШ № 2.

Народна художня творчість пов’язує покоління і є джерелом невичерпного натхнення та пізнання нашої історії. З усіх видів української художньої творчості найславніша – вишивка. Це найдоступніший усім і кожному вид творчості, адже він не потребує якихось складних інструментів і приладь. Раніше кожна дівчина з дитинства вчилася вишивати у своєї мами, бабусі, зараз дівчатка і хлопчики мають змогу навчитися ремеслу вишивки в ОМЦПЩ МАН. Керує гуртком чудова майстриня Іваненко Ірина Ігорівна. Вона вкладає душу в кожну дитину, допомагає кожному навчитися цієї майстерності. То ж і лягають на полотно рівненькі хрестики.

 

 

Свято Маланки

                  У цьому році бібліотеки Охтирської МЦБС підійшли до святкування Маланки більш креативно та масово, прийнявши участь у загальноміському святі біля центральної ялинки міста. Це театралізоване дійство так сподобалося охтирчанам, що дехто подумав, мабуть, перед ними виступають професійні актори, які приїхали з іншого міста. У дійстві були персонажі, характерні нашим українським традиціям – щедрувальники, господиня, циганка, коза, Василько та ін. Отож-бо, нічого дивного немає, адже сучасний бібліотекар тепер не тільки поводир у книжковому світі, він йде у ногу з часом і оволодіває іншими навичками, аби бібліотека була цікавим і неординарним закладом для суспільства та привертала увагу до себе.

Вогні Соборності єднають Україну!

Напередодні Дня Соборності  бібліотекарі Охтирської МЦБС долучилися до загальноміської акції "Вогні Соборності єднають Україну!" Біля Стели Небесної Сотні вони свічками виклали разом з іншими охтирчанами Герб України.

День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

            Йому передувало підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918 року. Процес об’єднання України завершився 22 січня 1919 року.

Сьогодні, після двох десятків років Незалежності, проблема соборності України є, на жаль, не менш актуальною.

 

 

 

 

Новорічні витрибеньки

Здавна існувала у нашого народу чудова традиція – вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є нашого народу: його мову, пісню, історію…

Настала пора відносного перепочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для домашніх тварин, спочиває примерзла нива, а отже можна зібратись у гурт, повеселитись, поспівати, влаштувати забави. 28 грудня в читальному залі міської центральної бібліотеки відбулися новорічні посиденьки.