5 книжок на основі реальних подій

Іноді найцікавіші сюжети придумує саме життя, а письменнику лише залишається записати на папір драми, трагедії, смішні колізії та історії успіху.

«Американська трагедія» Теодор Драйзер. Вічна класика американської літератури, сюжет якої списаний з кримінальної хроніки: у 1906 році Честер Джилет вбив свою наречену Грейс Браун. Під однією обкладинкою зібрані детектив, драма і трилер, щедро приправлені тогочасною американською культурою.

«Список Шиндлера» Томас Кініллі. Сюжет цієї книжки знайомий багатьом – польський бізнесмен Оскар Шиндлер рятує приречених на смерть в’язнів краківського гетто. На його рахунку 1300 врятованих життів.

«Мисливець за розумом»  Джон Дуглас, Марк Олкшейкер. Автори книжки – професійний профайлер та агент ФБР розповіли про свою роботу, додали трохи неповторного гумору та байок із власного життя і вийшла непересічна книга. Детектив без видумок та фантазій – з реальними злочинами, моторошними серійними вбивствами і жахами, від яких холоне кров.

«Сам в океані» Слава Курилов. Океанолог Слава Курилов написав про свою мрію та досягнення її у формі цікавого пригодницького роману: про неймовірну втечу з Радянського Союзу у 1974 році, про те, як пливти більше 3-х діб до Філіппін, здолавши майже 100 км. За цю втечу він отримає заочний вирок: 10 років позбавлення волі.

«Вуличний кіт на ім’я Боб» Джеймс Бовен. Ця книжка не претендує на лаври гостросюжетного роману, котрий триматиме в напрузі від сторінки до сторінки, але читатимете ви його того точно з насолодою. Щири та щемка історія про тих, кого прийнято називати невдахами: колишнього наркомана та бездомного кота.

 

75 років від дня народження Філіпа Пулмана

Філіп Пулман народився 19 жовтня 1946 року в Норіджі, Англія. Хлопчик, який цікавився в школі англійськими класиками Джоном Мільтоном і Вільямом Блейком, закінчив Ексетерський коледж при Університеті Оксфорда, де отримав ступінь бакалавра англійської філософії та почав викладацьку діяльність.

Свою першу премію, «Новий юний письменник англійської бібліотеки», він отримав в 1972 році.

Популярність Пулмані приніс детективний цикл для дітей «Дивовижні пригоди Саллі Локхарт», в рамках якого вийшли твори: «Рубін в імлі» (1985), «Тінь" Полярної зірки "» (1988), «Тигр в колодязі» (1990) і « олов'яне принцеса »(1994). У 1995 році вийшов роман «Північне сяйво» (в США - «Золотий Компас»), котра поклала початок знаменитому циклу «Темні початки», який згодом отримав безліч нагород. Автор не раз говорив в інтерв'ю, що на створення цього циклу його надихнула книга «Втрачений рай» Джона Мільтона. Трилогію з романів «Північне сяйво» (1995), «Чудовий ніж» (1997) і «Янтарне скло» (2000) доповнили книги «Оксфорд Ліри» (2003) і «Одного разу на півночі» (2008), а також трилогія «Книга пилу »в якості приквела.

Його книги успішно екранізують: «Я був щуром», «Золотий компас», «Татуювання у вигляді метелика», «Рубін в імлі».

А в 2019 році вийшов серіал «Темні початки».

До речі, своїм Деймоном Філіп Пулман хотів би бачити дельфіна за кмітливість або сороку за моторність.

Українська Повстанська Армія – історія нескорених

Історія боротьби народу за визволення є основою національної ідеї кожної держави. Саме на ній базується система суспільних цінностей та орієнтирів. Апогей спротиву українців припадає на XX ст. – його найяскравішим виявом є боротьба Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії впродовж 1920 – 1950 –х років.

До Вашої уваги бібліографічний огляд літератури – книги, які розкажуть Вам про боротьбу українців за Державність.

Армія безсмертних : повстань світлини [Текст] / упоряд. Володимир В'ятрович, Тарас Гривул, Василь Гуменюк, Віталій Манзуренко, Володимир Мороз, Сергій Музичук. – Львів : «Видавництво Мс», 2002. – 203 с.

Альбом є вдалою спробою мовою фотографій і документів комплексно і масштабно розповісти читачеві про боротьбу українців за Державність. До нього увійшли понад 240 світлин-фотодокументів, які відображають героїчну боротьбу відділів УПА та збройного підпілля ОУН. Матеріали в альбомі впорядковані за розділами: “Керівництво воюючої України”, “Головний Командир УПА Роман Шухевич - Тарас Чупринка”, “Урочисті хвилини”, “Нагороди УПА”, “З днів боротьби”, “Однострій та символіка Української Повстанської Армії”, “У боях і рейдах”, “Озброєння УПА”, “Їх смерть життя розбудить у народі”, “Останній повстанець”.

Фахові коментарі науковців та добірка документів робить це видання універсальним і дуже пізнавальним не лише для людей, які цікавляться історією національно-визвольних змагань, але і для істориків.

Борець, Юрій

УПА у вирі боротьби [Текст] : Спогади учасника повстанської боротьби / Юрій Борець. – К, 2004. – 338 с.

Прочитавши книжку Юрія Борця «УПА у вирі боротьби», Ви познайомитеся з людиною, яка пройшла важкий, але славний життєвий шлях, і присвятила все своє життя найвищій меті кожного українця — служінню рідному народові, боротьбі за Українську державу. Книга складається із 45 – ти розділів – спогадів про героїчну боротьбу українського народу за власну незалежність та державність. Щоб донести до широких верств українського громадянства правду про визвольні змагання ОУН та УПА й віддати належну шану своїм бойовим побратимам, які склали голови в боротьбі за Українську державу, Ю. Борець вирішив екранізувати свою повість та профінансував створення фільму «Залізна сотня» про сотню УПА славного командира Михайла Дуди — «Громенка», в лавах якої він боровся з ворогами України і пробився у вільний світ.

Безсумнівно, що фільм «Залізна сотня» і книжка «УПА у вирі боротьби» відіграють вагому роль у патріотичному вихованні нашої молоді, яка в майбутньому, ставши провідником нації, забезпечить розквіт своєї держави та процвітання рідного народу.

Про генерала Тараса Чупринку (Романа Шухевича) [Текст] / Я. Дашкевич,    В. Кук, В. Бойко, М. Посівнич. – Львів, 2006. – 31с.

У зв’язку з вивченням життя і діяльності такої виняткової постаті в історії України як генерал Роман Шухевич виникає низка питань, відповіді на які мають дати не лише науковці-історики, - також потрібно зрозуміти ставлення до цих проблем широкого кола і прихильників, і ворогів українського національно-визвольного руху та української незалежності.

У збірку входять статті Я. Дашкевича «Роман Шухевич та його місце в історії України XX ст.. Дослідницькі проблеми», В. Кука «Штаб – квартири Головного командира УПА» В. Бойка, М. Посівничого «Музей Романа Шухевича у Білогорщі», , а також світлини з архіву Центру дослідження визвольного руху (Володимир В’ятрович).

Віктор Ідзьо

Українська Повстанська Армія – згідно свідчень німецьких та радянських архівів[Текст] : Монографія / Ідзьо Віктор. – Львів : «СПОЛОМ», 2005р. - 208с.

У монографії “Українська Повстанська Армія – згідно свідчень німецьких та радянських архівів” розглянуті проблеми військового та політичного протистояння Організації Українських Націоналістів (ОУН) та Української Повстанської Армії (УПА) проти польських, німецьких та радянських окупантів України – згідно аналізу свідчень німецьких та радянських архівних джерел.

На великому фактологічному джерельному матеріалі показана роль українських політичних, державних, громадських організацій, зокрема ОУН, УГВР, УПА в 30- 50 роках ХХ століття, а також політичних, громадських, наукових, культурних та релігійних діячів в історичній боротьбі українського народу під проводом ОУН, УГРВ та УПА за відновлення незалежності Української держави.

Кук, Василь

УПА в запитаннях та відповідях Головного Командира [Текст] /Василь Кук. – Львів : «Галицька видавнича спілка», 2007. – 80 с.

У книзі на матеріалах запитань читачів сайту «Майдан» та відповідей Головного Командира УПА Василя Кука описані важливі сторони національно – визвольної боротьби середини XX ст. Маючи найдовший стаж підпільної роботи серед діячів ОУН, Василь Кук став життєдайним джерелом інформації для сотень дослідників, саме завдяки йому історія УПА набула чіткого окреслення. Всі тексти, приведені у цьому виданні, базуються на першоджерелі з сайту maidanua.org/

Українська Повстанська Армія. Історія нескорених [Текст] / упоряд. В. В'ятрович. – Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2007. – 352 с.

Серед великої кількості літератури, присвяченої діяльності УПА, ця книга претендує на особливе місце: тут читач знайде структурований і лаконічний виклад історії повстанської боротьби. Видання проілюстроване великою кількістю унікальних фотографій, документами і свідченнями учасників. Специфіка кількарівневого тексту допоможе читачеві побачити цілісну картину повстанського руху, зрозуміти його місце і роль в українській та світовій історії.

Яневський, Данило

Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича[Текст] /Данило Яневський.- Харків : Факт, 2013. – 283 с.

Нове документальне дослідження доктора історичних наук, відомого телеведучого та журналіста — для громадян України, а також політиків, героїв численних біллбордів, журналістів та кандидатів в народні депутати. Проаналізувавши десятки тисяч сторінок документів, мемуарів, спеціальних досліджень та артефактів з колекції Українського Національного Музею (Чикаго, США), автор відновив реальну історію УПА, з’ясував її чисельність, місця та час народження, імена Головних командирів. На думку автора, історія УПА — це історія збройного спротиву частини українського народу комуністичній диктатурі, історія реального, а не вигаданого Голокосту українців, історія найбільшої антропологічної катастрофи в історії Європи за останню тисячу років».

 

Заручники свободи: топ-7 книг про торгівлю людьми

Одна їх глобальних проблем, яка зачіпає життя мільйонів людей практично в будь-якій країні світу і позбавляє їх людської гідності - торгівля людьми. Бувши одним з найганебніших злочинів у світі, вона перетворює в жертв жінок, чоловіків і дітей з усіх куточків світу і щодня змушує їх бути об'єктом експлуатації. 18 жовтня відзначають Європейський день боротьби з торгівлею людьми, головна мета якого полягає в об'єднанні зусиль урядів різних країн, держорганів і громадських організацій в боротьбі зі світовою проблемою.

Пропонуємо книги, герої яких стали жертвами цього глобального злочинного бізнесу.

Дж. Крауч «Пастка для справжнього чоловіка». Одного вечора під час прогулянки Ванесса Епперсон знаходить на пляжі дівчину-іноземку. Початок жовтня не час для купання, а дівчина вся мокра, єдиний одяг - футболка - порвана. Бувши соціальним працівником, Ванесса не може пройти повз. Вона везе нещасну до лікарні, а по дорозі розпитує, що з нею сталося. Так вона дізнається про торгівлю людьми на Зовнішніх мілинах узбережжя Північної Кароліни. Не маючи підстав сумніватися в почутому, Ванесса просить допомоги у Лайема Гетца, співробітника Управління по боротьбі з наркотиками ...

А. Веретельник «Естер і садові ножиці». В основу сюжету покладена реальна історія двох простих людей - Ольги і Артура - стали жертвами торгівлі людьми в одній з країн Східної Європи. Книга оповідає про непросту долю Естер - матері-одиначки, яка зважилася виїхати на заробітки в Європу з охопленої кризою України, про труднощі, з якими вона зіткнулася на новому місці, зв'язавшись з шахраями. Чи стане вона сильніше або зламається під тягарем  випробувань?

Ш. Керк «Метод 15/33». 16-річна Ліза, вагітна школярка, повинна була стати черговою жертвою банди торговців дітьми. Ніхто не знає, що юна мати не втекла з дому, а була викрадена: легко повірити в втечу підлітка від дорослих проблем, але неможливо повірити в той жах, який запідозрив агент ФБР Роджер Ліу. Немовля на продаж і мати - зайвий свідок, мертвий свідок. Але Ліза - НЕ безвольна жертва ...

Х. Бонілья «Нубійский принц». Коли героя цієї книги запитують, чим він займається, той відповідає абсолютно щиро, що його місія, змушує його їздити по світу, - рятувати красу. На практиці, однак, це означає постачання нелегальних іммігрантів в Клуб - таємний елітний бордель з філіями по всьому світу. Робота ладиться, рахунок «трофеїв» зростає (як і рахунок в банку), поки на шляху цинічного «рятувальника» не трапляється красень нубієць, справжній юний принц - могутній і неприборканий у своїй люті.

Д. Леон «Рахунок по-венеціанські». У горах на кордоні Італії та Австрії зривається в прірву румунський трейлер, серед уламків якого виявляються трупи невідомих жінок. На венеціанському вокзалі Санта-Лючія в купе міжміського поїзда знайдений мертвим відомий адвокат з міжнародного права ... Який може бути зв'язок між цими двома трагедіями? Комісар Брунетті знаходить розгадку в брудному барі - центрі злочинної мережі, що тягнеться далеко за межі Італії. Але має відбутися ще одне вбивство, щоб правосуддя почало діяти.

Х. Вассму «Склянка молока, будь ласка». Опинившись з сім'єю в Литві, 15-річна російська дівчина з незвичайним ім'ям Дортен після безуспішних спроб вибратися з убогості, вирішується потайки від рідних поїхати за кордон, де їй обіцяли роботу офіціантки. Однак потрапляє вона в руки цинічних сутенерів, які промишляють експортом повій зі Східної Європи.

Б. Крауч «Пастка. Занесені снігом». Це був звичайний пізній вечір. Адвокат Уїлл Інніс готувався до засідання суду і чекав, коли його дружина Рейчел повернеться з роботи. Їхня донька Девлін лягла спати не дочекавшись матері, але впевнена, що побачить її на наступний день. Однак Рейчел не повернулася. Вона безслідно зникла ... І Вілл, і Девлін вважали, що їхня дружина і мати загинула, і що колишня щасливе життя закінчилася назавжди. Але через п'ять років в їхньому будинку з'явилася жінка, колишній агент ФБР, що дала їм надію знайти Рейчел - або хоча б дізнатися, що з нею сталося. Вона сказала, що місіс Інніс викрали. Слід веде на Аляску, в забуте Богом місце, що потонуло в снігах і первісному жаху. Ті, хто потрапляє сюди, залишаються тут надовго. Але Вілл і Девлін вирішили ризикнути ...

 

 

 

 

 

«Мобі Дік, або Білий кит»: кілька цікавих фактів про знаменитий роман»

18 жовтня 1851 в Лондоні був вперше опублікований роман Германа Мелвілла «Мобі Дік, або Білий кит». Його називають «енциклопедією американського романтизму», романом-подорожжю, романом виховання, але найімовірніше назвати його романом-притчею. Цей твір, заснований на особистому досвіді автора, цілком можна назвати сатиричним, символічним, фантастичним, філософським - яким завгодно - до нього підходить будь-яке визначення.

Найдивовижніше, що, будучи досконалим за задумом та виконанням, «Мобі Дік» не був прийнятий сучасниками письменника і лише через 75 років був зарахований критиками до класики і проголошений літературної іконою.

Роман присвячений американському письменнику-романтику Натаніель Готорн, близького друга автора, «в знак схиляння перед його генієм». До речі, Готорн став єдиним сучасником письменника, хто зрозумів і прийняв твір, назване критиками «дивною книгою». Втім, так само відгукувався про своє творіння і сам Мелвілл.

135 глав 760-сторінкового роману Мелвілла розповідають про пригоди китобоїв на судні «Пекод». Ахав - капітан китобійного судна - один раз спробував загарпунити гігантського білого кита на прізвисько Мобі Дік, що наводить жах на всіх китобоїв і отримав репутацію кита-вбивці. Але спроба закінчилася трагічно - Ахав позбувся ноги. З тих пір капітан втратив спокій і, одержимий ідеєю помсти, готовий піти на все, щоб зловити легендарного кита-вбивцю. Так почалося найзапекліший і найвідоміше в історії світової літератури протистояння людини і дикої природи.

Сюжет роману заснований на реальній історії. Оуен Чейз, помічник капітана китобійного судна «Ессекс», написав повість про свої пригоди, врятувавшись після того, як розлючений кашалот пробив днище корабля. Вся ця історія сталася в 1820 році. Загинула майже вся команда, хто під час евакуації з судна, а хто - не перенісши тягот життя на скелястому острівці, куди викинуло які зазнали корабельної аварії. Значно пізніше повість вижитого помічника капітана потрапила в руки вже відомого на той час письменника Германа Мелвілла.

В основу роману ліг також і власний досвід письменника в китобійному промислі - в 1840 році він в якості юнги пішов в плавання на китобійне судно «Акушнет», на якому провів більше півтора року. Деякі з його тодішніх знайомих потрапили на сторінки роману, як персонажі.

Але «Мобі Дік» був погано прийнятий критикою і читачами. Мелвілл до виходу книги був вельми успішним прозаїком і навіть першим «секс-символом Америки. Всенародну любов письменник отримав за свої повісті про любов остров'янок. Але з виходом у світ «Мобі Діка» він втратив всю свою літературну репутацію і незабаром виявився абсолютно забутий. Після провалу «Мобі Діка» письменник став відлюдником-мізантропом, що нагадує капітана Ахава, одержимого однією пристрастю - літературою.

 Відродження інтересу до творчості Мелвілла і, перш за все, до його геніального роману почалося тільки в другій чверті XX ст., Коли стала зрозумілою його алегорія про боротьбу людини зі світовим злом. Виявилося, що в романі головне - не тільки сюжет, а й цілий ряд філософських відступів, наукових міркувань, притч, роздумів про історію народів і держав, біблійних і філософських алюзій.

Своєю книгою Мелвілл, як рідко який інший письменник, застеріг людство про небезпеку фанатизму і ненависті на прикладі людини, що володіє непохитним духом. Дивно, що в такому трагічному творі знайшлося місце і «повчальним» історіям, які виявилися чистою вигадкою, що можна розглядати як подшучивание автора над читачами. Однією з головних думок Мелвілла стала безглуздість боротьби зі світовим (нелюдським) злом: Ахав, який перетворив Білого кита в втілення Зла, так і не зміг знищити його; він загинув сам і погубив усіх людей, які йому вірили. Роман стверджував, що людям нема чого сподіватися на вищі сили, їх долі залежать тільки від них самих.

Сьогодні «Мобі Діка» зараховують до великих американських романів XIX в. Деякі критики називають «Мобі Діка» поемою. І майже всі сходяться на тому, що це «дуже американський» за своїм духом твір, пронизаний фанатичною відданістю однієї ідеї та переслідуванням однієї мети, що, власне, і стало відмінною рисою всієї сучасної американської культури. Загальним же надбанням робить цей роман те, що він пройнятий любов'ю до людини і гордістю за нього.

Таким чином, повернувшись із забуття, «Мобі Дік» міцно увійшов в число самих хрестоматійних творів американської літератури. Щось подібне вдалося зробити ще одному американському письменнику - Е. Хемінгуея в його знаменитої повісті «Старий і море».

У США панує справжній культ Мелвілла і культ «Мобі Діка». Щорічно в полудень 3-го січня, в містечку Нью-Бедфорд на острові Нантакет, звідки на китобійне судно вперше вийшов майбутній письменник, проводиться марафон, присвячений Мелвиллу. Учасники добу поспіль без перерви, по черзі читають роман «Мобі Дік». При цьому окремі розділи книги навіть розігруються в церкві, яка описана в романі.

 

 

 

 

"Джейн Ейр": роман, який підкорив серця мільйонів

Понад 170 років тому - 16 жовтня 1847-го - був вперше опублікований роман Шарлотти Бронте «Джейн Ейр», який відразу ж завоював любов читачів і зібрав величезну кількість позитивних відгуків критиків. Здається, за всі ці роки у світі вже не залишилося людей, які не знають, що приховує містер Рочестер. А за кількістю кіноверсій з «Джейн Ейр» може змагатися хіба що «Гордість і упередження» Дж. Остін.

Якщо аналізувати рукопис письменниці, то можна сказати, що це не тільки повість про подолання труднощів і любові, але і частково автобіографія Шарлотти: дві її сестри через погані умови в школі-інтернаті померли в ранньому віці. Також кажуть, що прообразом Елен Бернс стала сестра Бронте Марія, яка померла від туберкульозу.

За легендою, концепція роману «Джейн Ейр» народилася в голові письменниці в один з нудних вечорів. Як відомо, глава сімейства Патрік, який працював на посаді вікарія, рано відходив до сну і замикав вхідні двері будинку на замок рівно о дев'ятій вечора. У такі часи сестри сідали за стіл і обговорювали свої твори, написані за день.

Одного разу Шарлотта зауважила: чому героїні романів не по-людськи прекрасні. «Але ж інакше читача не привернеш», - заперечили Емілі й Енн. «Ви помиляєтеся, - сказала Шарлотта. - Хочете, моя героїня буде негарної зовні, але по-людськи настільки цікавою, гідною і привабливою, що її полюблять? ». Саме такий героїнею стала її Джейн Ейр.

Сама історія, яка лягла в основу роману «Джейн Ейр», сталася насправді. Шарлотта Бронте вперше почула її в той час, коли сама вона викладала в школі Маргарет Вулер в Роу Хеді. В ту пору, як раз в самий розпал робочого семестру, недалеко від Лідса сталася вельми цікава подія, надовго переполошило округу. Службовець одного поважного власника фірми одружився з молодою дівчиною, гувернанткою свого господаря. А через рік після вінчання відкрилося, що у людини, якого гувернантка по праву вважала своїм законним чоловіком і від якого вона на той час уже народила дитину, була інша дружина. Його союз з цією сумнівною особою полягав багато років тому, і весь цей час тримався в суворій таємниці, бо незабаром після весілля лікарі визнали злощасну жінку божевільною. З тієї ж причини шлюб між нею та її чоловіком не міг бути розірваний законним шляхом.

Однак же сам нещасний чоловік був переконаний, що факт божевілля його дружини дає йому право на нове подружжя, яке, по суті, і має бути визнане законним. І ось, після довгих мук і принижень, які довелося йому зазнати від вульгарної, нечестивою «дияволки у плоті», він зустрічає юну дівчину - просту, скромну, чесну.

Нещасний страждалець полюбив її всією душею і незабаром домігся, щоб дівчина його мрії відповіла йому взаємністю. Потім інсценував весілля. Вся церемонія - церковна служба, обручки, свідоцтва і сам шлюбний акт - все було брехнею. Все - але не почуття. Ці двоє любили один одного щиро і глибоко, тим більше страхітливо-спустошливим був розпач обох, коли відкрилася моторошна правда.

Ця сумна історія свого часу вразила вразливу Шарлотту до глибини душі. Шарлотта щиро співчувала нещасній жінці. Варто зазначити, що перш ніж роман «Джейн Ейр» вийшов у світ, Шарлотта списала тисячі чорнових листів. Примітно, що драматичний роман письменниці вмить знайшов визнання у публіки що читає й літературних критиків.

Створюючи свій роман «Джейн Ейр», письменниця намагалася підкреслити, що безправне становище жінок - ганебне клеймо суспільного ладу її часу. Роман мав великий успіх і став новим словом в англійській літературі XIX століття. Він привернув і вразив читачів образом головної героїні - сміливої й чистої дівчини, яка самотньо веде тяжку боротьбу за існування і за свою людську гідність. Через 170 років, «Джейн Ейр» як і раніше підкорює серця все нових і нових читачок.

 

 

 

Терновий вінець Оскара Уайльда

16 жовтня - день народження відомого англійського письменника і поета, одного з найвідоміших драматургів пізнього Вікторіанського періоду Оскара Уайльда. Король афоризму, принц парадоксу, апологет естетизму - як тільки не називали його сучасники. Газети Лондона писали про нього як про «кращого драматурга сучасності». Його твори давно розібрані на афоризми по всьому світу, а його вмінням заховати за ширмою гумору неймовірно глибокий сенс захоплює вже не одне покоління.

Оскар Уайльд прожив недовге життя - воно було вкорочене, затьмарене і принижене громадським лицемірством, буквою закону і декадентською пихою поведінки самого письменника.

Його повне ім'я - Оскар Фінгал О'Флаерті Уилс Уайльд.

Уайльд народився в багатій, відомій родині. Батько, сер Вільям Уайльд, був лікарем-офтальмологом зі світовим ім'ям, автором багатьох наукових праць; мати - світська дама, яка писала вірші про Ірландію і визвольному русі, що вважала свої зустрічі літературним салоном. Молодий Уайльд ріс в атмосфері поезії, що не могло не позначитися на його подальшій творчості і способі життя.

Дотепний красень з довгим волоссям Оскар Уайльд ще за життя був улюбленцем суспільства. Сучасники письменника стверджували, що в його присутності взагалі ні на кого більше не звертали увагу. Чудовий співрозмовник, майстерний оратор, дотепний, з ідеальною дикцією, він зачаровував слухачів своїми лекціями і розповідями. Багато з них так і залишилися ненаписаними - Уайльд не мав звички записувати все, що приходило йому на розум.

Письменник закінчив Оксфорд з червоним дипломом.

Ще до того, як заявити про себе в літературі, Оскар Уайльд зробив революцію в моді. Він з'являвся в суспільстві в особисто придуманих запаморочливих вбраннях. Сьогодні це були короткі штани-кюлоти і шовкові панчохи, завтра - розшитий квітами жилет, післязавтра - лимонні рукавички в поєднанні з пишним мереживним жабо. Неодмінним аксесуаром була гвоздика в петлиці, пофарбована в зелений колір.

Єдиний роман «Портрет Доріана Грея» був написаний Уайльдом всього за 3 тижні. Він приніс йому карколомний успіх і був екранізований більше 25 разів.

У 1890-ті роки практично вся творчість Уайльда супроводжувалася гучними громадськими скандалами. Перший з них виник при появі «Портрета Доріана Грея», коли широке обговорення роману звелося до звинувачення автора в аморальності. Далі англійська цензура заборонила до постановки драму «Саломея», написану французькою мовою для Сари Бернар. Тут звинувачення в аморальності були куди серйозніше, оскільки в декадентську стилістику був переведений біблійний сюжет.

Але головний скандал, який зруйнував не тільки драматургічну кар'єру, але і все його життя, вибухнув незабаром після прем'єри останньої комедії драматурга. Уайльд, обороняючись від громадського звинувачення в гомосексуалізмі, подав до суду на маркіза Квінсберрі, батька свого найближчого друга Альфреда Дугласа. Однак Дуглас, фактично розлучивши Уайльда з сім'єю і бувши у нього на розкішному утриманні протягом трьох років, на суді виступив свідком звинувачення. Уайльд був засуджений за аморальність і засуджений до тюремного ув'язнення. Назви п'єс Уайльда тут же зникли з афіш театрів, ім'я його перестало згадуватися. Єдиним колегою Уайльда, клопотавши про його помилування - правда, без успіху - став Бернард Шоу.

Два роки, проведені письменником у в'язниці, обернулися двома останніми літературними творами, виконаними величезної художньої сили. Це прозова сповідь «З безодні», написана під час укладення та опублікована посмертно, і поема «Балада Редінгської в'язниці», написана незабаром після звільнення. Вона була опублікована під псевдонімом, яким став тюремний номер Уайльда.

Більше він нічого не писав. Прийнявши ім'я Себастьяна Мельмота (очевидно, під впливом популярного роману «Мельмот-блукач», що належав перу його далекого родича, письменника Чарльза Роберта Метьюріна), Уайльд їде до Франції. Один з найблискучіших і витончених естетів Англії ХІХ ст. проводить останні роки свого життя в злиднях, безвісті і самоті.

Оскар Уайльд помер у вигнанні у Франції від гострого менінгіту, викликаного вушною інфекцією. Він був похований на кладовищі Пер-Лашез. Сьогодні його могила - одна з найбільш відвідуваних на кладовищі.

Деяких класиків ніколи не перестануть цитувати, і один з них - Оскар Уайльд. Естет, епатажний письменник, майстерний оповідач і майстер афоризмів, він вражав читачів і співрозмовників умінням надати думці гранично коротку закінчену форму. А ще він чудово володів універсальною мовою сарказму. Багато висловлювання Уайльда відмінно характеризують людей XXI століття.

Найвідоміші книги Марка Леві

16 жовтня народився один з найпопулярніших сучасних французьких письменників Марк Леві. Його книги перекладені на 40 мов і розходяться величезними тиражами, а за право екранізації його першого роману всесвітньо відомий голлівудський режисер Стівен Спілберг заплатив два мільйони доларів. Ще 15 років тому Марк Леві і уявити собі не міг, що стане відомим на весь світ письменником. Тоді він всього лише складав казки для своїх синів, а пізніше письменницький талант зробив його мультимільйонером. Зворушливі і плотські твори полюбилися читачам з усього світу.

Біографія Марка Леві вражає діапазоном вибору занять - від роботи в Червоному хресті до архітектури і дизайну. Перипетії його професійного становлення здадуться дуже цікавими.

У молодості, бувши студентом паризького університету Дофін, майбутній письменник працював в організації Червоного хреста, протягом декількох років очолював регіональне Західне відділення надзвичайної допомоги Парижа. З 1984 по 1990 рік жив в США, де заснував дві компанії, які спеціалізувалися на комп'ютерній графіці. Також керував студією по обробці комп'ютерних зображень в університеті Софія Антиполіс в Ніцці. Пізніше Марк разом з друзями створив компанію, яка займалася розробкою архітектурних проектів і дизайном, яка з часом стала однією з провідних французьких будівельних фірм.

Леві взявся за перо досить пізно, у віці сорока років, і не випадково. Довгими вечорами перед сном йому доводилося розповідати своєму синові Луї різні історії. Поступово Марк звик фантазувати, і виникла потреба фіксувати придумане на папері. Упродовж 1998 року весь вільний час Марк Леві присвячував рукопису, якому він дав назву «Якщо тільки це правда» (в українському виданні - «Між небом і землею»). Це була історія, придумана їм для сина. А на початку 1999 р. сестра Марка, сценарист за професією, настійно порадила йому відправити рукопис до видавництва «Робер Лаффон». Вже через вісім днів він отримав повідомлення про те, що його твір буде видано.

Роман став бестселером. Він вразив читачів надзвичайним сюжетом і силою почуттів, здатних творити чудеса. Пізніше Марк Леві залишив архітектурну фірму і відправився в Лондон, щоб повністю присвятити себе літературній творчості.

Літературній кар'єрі Марка Леві супроводжує надзвичайний успіх. Романи Леві розходяться мільйонними тиражами. Як говорить сам автор, «я не письменник, а оповідач історій». Він не пише, він показує, а читач дуже яскраво уявляє собі події і героїв його романів.

Цікавий факт. Марк Леві розповідає задум своїх творів найкращому другові. Посеред викладу пропонує йому чашку кави. Якщо друг погоджується - значить, щось не ладиться. А ось якщо він хоче спочатку дослухати - тоді все в порядку.

Якщо ви ще не читали книг цього популярного письменника, то пропонуємо ознайомитися з деякими з них.

"Між небом і землею". Одного разу пізно ввечері в квартирі самотнього архітектора з'являється гарна незнайома дівчина, яка виявляється ... привидом, і тільки він може їй допомогти. Але і він був би безсилий перед смертю, якби не любов.

«Сім днів творіння». Це свого роду притча, але притча весела. Бог і диявол, щоб вирішити одвічну суперечку Добра і Зла, посилають на Землю двох своїх «агентів», Софію і Лукаса, яким дається сім днів і сім ночей. У кожного своє завдання, їм дозволено все, крім одного: їм не можна зустрічатися, та вони й не знають про існування один одного. І ось одного разу ...

"Де ти?". Що потрібно людині для щастя? Чи здатна взаємна любов утримати від пошуків сенсу життя? На ці запитання відповідає ця психологічна драма. Красива історія кохання. Роман про те, що кожен вибирає свій шлях ... Хоча багато чого в житті зумовлене дитячими мріями і кошмарами.

«Кожен хоче любити ...». Книга розповідає про щиру дружбу і про безкорисливу любов, тобто про почуття, завдяки яким людина в змозі подолати самотність і відчуженість, стати щасливим і поділяти своє почуття з оточенням. Ця на диво тепла, пронизана душевністю книга несе нам послання: любите, і світ навколо зміниться!

«Викрадач тіней». Головний герой, мрійливий хлопчик, наділений особливим даром: він може спілкуватися з людськими тінями і навіть їх викрадати. Тіні діляться з ним таємницями, просять у нього допомоги - не для себе, а для своїх господарів, і він намагається змінити на краще долі тих, хто йому дорогий. Подорослішавши і ставши лікарем, він використовує свій дар для зцілення хворих. Однак себе самого він вилікувати не в силах: його душа кидається в пошуках любові, втраченої багато років назад.

Цей роман критики називають найбільш зворушливою книгою письменника.

«Діти свободи». Роман написаний на основі справжніх спогадів батька і дядька автора, які хлопчиськами брали участь у підпільній боротьбі з окупантами під час Другої світової війни.

Діти свободи - це підлітки різних національностей: іспанці, угорці, поляки, чехи, євреї, чиї сім'ї бігли з різних причин до Франції, що стала для них другою батьківщиною. Мріючи про кохання і життя у вільному світі, вони створюють в Тулузі інтернаціональну бригаду, яка влилася в рух Опору як самостійний загін. Хроніка цієї лютої «вуличної війни» написана від імені головного героя роману - одного з небагатьох, хто залишився в живих бійців бригади.

День Захисника України, Покрови Діви Марії (Богородиці) та День українського козацтва

З 2015 року щорічно у жовтні 14 числа Україна відзначає одразу три головних свята для держави – це День Захисника України, Покрови Діви Марії (Богородиці) та День українського козацтва. 

Охтирська центральна публічна бібліотека представляє книжкові виставки «Народжені жити і захищати», «Моя Україна – колиска козацької волі».

Свято відзначається, щоб вшанувати захисників нашої держави – наших сучасників, які боронять незалежність України під час російської агресії, та згадати про українців, які жертвували своїм життям заради Батьківщини від часів козаччини до років визвольного руху в двадцятому столітті.

З 2021 року назва свята змінена з “День захисника України” на “День захисників і захисниць України”. Дата свята залишилась незмінною — 14 жовтня.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ДЕНЬ ЗАХИСНИКІВ І ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ?

Цей день став знаковим з 2014 року, але його джерела сягають століть в минуле. Свято має давнє історичне підґрунтя. Так, 14 жовтня українці відзначають християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, особливе шанування якого починається вже з 12 століття.

В часи козаччини в цей день запоріжці вирушали на зимівлю по хуторах, а в куренях залишалися лише січовики. Оскільки в ті часи головним календарем були церковні свята, то християнське свято отримало ще один зміст, ставши козацьким святом. Тому 14 жовтня відзначається і День українського козацтва. Крім того, Богородиця вважається покровителькою українського війська.

На Січі козаки навіть побудували храм в честь Богородиці з головною іконою Покрови.

Оскільки козаки так щиро вшановували Богоматір, в народі закріпилася назва свята “Козацька Покрова”. Леонід Кучма в 1999 офіційно встановив щорічне свято “День українського козацтва”, а за Петра Порошенка до двох знакових свят додалося третє – День Захисника України.

Також 14 жотвня відзначається День створення Українською повстанської армії.

ЧАСТІ ПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ ПРО ДЕНЬ ЗАХИСНИКА

Що святкують 14 жовтня?

Відзначається свято “День захисників і захисниць України", "День захисника України”, а також Покрови Богородиця та вшановують пам’ять про козаків.

Кого слід вітати?

Зі святом вітають всіх захисників і захисниць України – і жінок, і чоловіків.

Що подарувати на День захисника України?

Подарунки можуть бути найрізноманітніші: сувеніри військової тематики, парфумерія, шкіряна галантерея (портмоне, візитниця, ключниця, брелок, шкіряні рукавички тощо), сигари, запальнички, елітні алкогольні напої тощо. Оригінальним і приємним подарунком буде сертифікат до тиру, де надається можливість постріляти з різних видів зброї під наглядом професійного інструктора. Жінкам-військовослужбовцям варто подарувати квіти, солодощі, легкі алкогольні напої та суто жіночі подарунки (від парфумів до гарної хустинки).

Чи є традиційні пісні до Дня захисників і захисниць України?

За період від початку російської агресії українські митці створили багато музичних творів, присвячених захисникам України: “Браття Українці” (гурт Шабля), “Реквієм” (Kozak System), “Тихо прийшов, тихо пішов” (Андрій Антоненко), “Біля Тополі” (гурт Еней). З 2018 року славень ОУН “Зродились ми великої години” є офіційним маршем Збройних сил України. Крім того, в день українського козацтва не зайвим буде заспівати одну з безлічі козацьких пісень, наприклад “”Хтось та й вродиться”.

СТАТИСТИЧНІ ДАНІ

Згідно соцопитувань День захисників і захисниць України сприймається позитивно більшістю громадян України. Так, в 2018 році було проведено соціологічне дослідження групою «Рейтинг», за підсумками якого відповіді респондентів щодо святкування Дня захисника 14 жовтня розподілилися наступним чином:

ЯК ВІДЗНАЧАТИ ДЕНЬ ЗАХИСНИКІВ І ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ?

14 жовтня по всій країни з розмахом відзначають одразу три свята, тому передбачені різноманітні заходи:

Храми проводять святкові Богослужіння з молебнем.

Проводяться концерти, фото- та художні виставки, патріотичні вечори.

Паради з підніманням державного прапору та виступом перших осіб держави.

Тематичні виставки в музеях.

Виставки книг бібліотеках чи книжкових магазинах.

Привітання учасників АТО/ООС.

Оскільки святкування Дня захисника України – це «екватор» осені, на вулиці ще може бути тепло, отже прогулянка до парку, скверу або набережною – гарна ідея.

Цікаві заходи в цей день проходять у музеях, виставкових залах, театрах, галереях. Кінотеатри пропонують перегляд патріотичних фільмів, що має на меті не лише розважальне, а й виховне спрямування. «День захисника України» є офіційним вихідним. Отже, це чудова можливість відсвяткувати цей день з усією родиною та друзями.

ЧОМУ ВАЖЛИВИЙ ЦЕЙ ДЕНЬ? 

Держава без захисників є фікцією – просто територією, якою рано чи пізно опанують прийшлі зайди. Тому в цей день ми віддаємо шану тим, хто не шкодуючи життя захищав Україну в буремні часи козаччини, під час визвольних змагань початку двадцятого століття, в темний період тоталітаризму і продовжують в наші дні – від російської агресії.

Шанувати здобутки наших пращурів, бачити і розуміти досягнення наших сучасників, робити свій внесок у розвиток держави – наш моральний та громадянський обов’язок перед собою, нашими дітьми, майбутніми поколіннями.

Давайте створювати власну позитивну історію, якою ми з Вами будемо пишатися!

 

 

Володимиир Яворівський

11 жовтня – день народження Володимира Яворівського (1942-2021), українського письменника, громадсько-політичного діяча, народного депутата України I, II, IV-VІІ скликань. Із жовтня 2001 по листопад 2011 року очолював Національну спілку письменників України. Один із засновників Народного руху України у 1989 р., борців за Незалежність України. Автор понад 10 романів, понад 20 збірок оповідань, нарисів, повістей. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка за повість «Вічні Кортеліси» (1984 рік).

Першою книжкою В. Яворівського стала повість у новелах "А яблука падають" (1968). Вже тоді критика звернула увагу на "химерність" художнього мислення молодого письменника, яка продовжилася у повісті "З висоти вересня". Здавалося б, уже в перших двох книжках, а особливо в повісті "З висоти вересня" автор знайшов себе, свій стиль, та несподівано зрадив собі і... поплатився за це. На початку 70-х у колишньому глухому, але живописному закутку Полісся — Чорнобилі розгорнулося будівництво "мирної" атомної електростанції. Спокусившися "надсучасною" проблемою, молодий письменник їде на будову, занурюється в "біографію" атома та його творців і пише роман-хроніку "Ланцюгова реакція" (1978).

З гіркотою він зізнається згодом, що, мовляв, "якби було хоча б якесь маленьке знаття про те, як примітивно будувалися ті станції, що відбувалося "за кулісами"...".

Утім, дуже швидко В. Яворівський знову звертається до вже випробуваного, а головне — органічного для себе способу образотворення і пише "химерний", "умовний" роман "Оглянься з осені" (1979). Роман сюжетно й композиційно доладно скроєний, хоч у творі й немає інтригуючої фабули, карколомних сюжетних поворотів, читабельність роману підтримується самою цікавістю оповіді, інтересом до змальованих тут колоритних особистостей.

Наступним твором, який приніс порівняний успіх письменникові, був роман "Автопортрет з уяви" (1981). В центрі його — доля надзвичайно обдарованої української жінки, народної художниці Катерини Білокур, чий унікальний талант високо оцінив Пабло Пікассо. В. Яворівський обрав хоч і давній, проте, здається, найдоцільніший у даному разі шлях — оповідь від першої особи. Хоча неподоланих труднощів у зображенні такої неординарної особистості виявилось чимало.

Своєрідним продовженням твору "Оглянься з осені" став роман на попередньому буденному й прозаїчному сільському тлі "А тепер — іди..." (1983) — "химерний роман", як зазначено в журнальному варіанті, і, за словами автора, — твір, з "моментом дива, зміщеннями площини, умовністю".

Наприкінці квітня 1986 світ потрясла катастрофа на Чорнобильській АЕС. Спонуканий докором сумління за свідоме чи несвідоме "оспівування "мирного" атома", В. Яворівський їде в прославлене ним, а тепер сумно відоме всьому світові місто і з гідною подиву оперативністю пише роман "Марія з полином у кінці століття" (Вітчизна. 1987. № 6).

Портрет В. Яворівського був би неповним, якби не було сказано й про те, що не з меншою енергійністю, ніж у художній творчості, він працював і в публіцистиці, про що свідчать чотири збірники творів цього жанру: "Крила, вигострені небом" (1975), "Тут, на землі" (1977), "І в морі пам'яті джерело" (1980), "Право власного імені" (1985). Орієнтована, як правило, на ідеологічні стереотипи часу, це — художньо-документальна проза, написана переважно в невимушеній формі асоціативних роздумів про зустрічі з конкретними цікавими людьми.

Володимир Яворівський помер 16 квітня 2021 року на 79 році життя. Яворівського було поховано 19 квітня 2021 року на Байковому кладовищі в Києві.

 

Найвідоміші книги Франсуа Моріака

11 жовтня - день народження відомого французького письменника, члена Французької академії, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури Франсуа Моріака. Він створив свій особливий тип роману. Продовжуючи традиції, закладені Оноре де Бальзаком і Емілем Золя, Моріак досліджував найтонші нюанси людської психології. У центрі більшості його творів - відносини всередині сім'ї. Життя постійно випробовує героїв його романів на міцність, і мало хто з них з честю витримує ці випробування.

Пропонуємо вам найвідоміші книги письменника.

«Клубок змій». Найбільш сильна з реалістичної точки зору, книга, за задумом автора, є свого роду метафорою людської душі. Світ, зображений у романі, страшний і гнусу. Клубок змій - це буржуазна сім'я, де батько, діти, внуки - все готові отруїти і погубити один одного ...

«Тереза Дескейру». Роман входить в список 100 кращих творів світової літератури. Це історія сильної і бентежною жінки, у якої, здавалося б, було все, що необхідно людині для щастя. Що ж змусило її зруйнувати власне благополуччя?

«Кінець ночі» - продовження історії про Терезу Дескейру, тільки вже постарілої і знаходиться на межі смерті. Знову і знову вона переживає заново минуле життя і запитає: «Чи було в її житті щось світле і щасливе?».

«Фарісейка» - роман про помилки і прозріння владної і жорстокої пані Бріжит Піані. Вона віроломно втручається в долі оточуючих її людей, прикриваючись благими намірами. Лише розкаявшись, вона розуміє, що головне в житті - це любов, яка є благословенним даром, що рятує душу.

«Агнець» - повість про пошук духовного шляху і розривають душу сумнівах. Ксавьє - віруюча людина з відкритим серцем - щиро вважає, що кожна зустріч в житті зумовлена згори. Врятувати хоча б одну людину - призначення, якого він вірний. Однак його задумам не судилося здійснитися ...

«Поцілунок прокаженому». Головний герой книги - 23-річний карлик Жан Пелуейр, який дивиться на світ очима бродячого пса і боїться прочитати на обличчях людей жалість і огиду. Єдине його притулок - релігія. Його змушують одружитися на чарівній дівчині, так як багатого роду Пелуейров потрібен спадкоємець. Підкоряючись тиранії сім'ї, грошей, традицій, молоді прирікають себе на болісну спільне життя. Зображення різноманітних відтінків страждань молодого подружжя і є змістом роману.

«Дівчачі» книги

Всі ми знаємо про Міжнародний жіночий день 8 Березня і День матері. Але мало хто знає про Міжнародний день дівчаток, який відзначають 11 жовтня. Його заснувала Генеральна Асамблея ООН в 2012 р Цей день був створений для того, щоб звернути увагу на численні проблеми, що оточують маленьких представниць слабкої статі.

Пропонуємо книги, присвячені перше кохання дівчаток-підлітків, які живуть в різні часи і в різних країнах. Всі вони розповідають про щирість і крихкості цього прекрасного почуття.

В. Шекспір «Ромео і Джульєтта». Ця відома трагедія - найкраще з існуючих в світі творів про підліткового кохання. Правда, любов її персонажів виглядає незвично зрілої і усвідомленої, що, на жаль, призводить до сумного фіналу.

Р. Погодін «Дубравка». Повість про звичайну дівчинку, яка живе на березі моря. Їй хочеться думати про навколишній світ зовсім не по-дитячому, міркувати про майбутнє життя і мріяти про любов. А хіба кожен з нас не був особливим тоді, коли здається, що перша любов назавжди?

Л. Матвєєва «Віртуальна любов в 6« Б ». Всі дівчатка мріють про кохання. Якщо не про справжню, то хоча б про віртуальну. Ось тільки знайти її дуже важко. Для цього необхідно бути і привабливою, і чарівної, і веселою ... Можна, звичайно, спробувати відшукати цю саму Справжню Любов самостійно, але, якщо серед знайомих є ... чарівник, то всі проблеми вирішуються швидко.

К. Петті «Жара». Літні канікули - ідеальний час, щоб завести роман. Так вирішують подруги. Чотири дівчинки - чотири історії про кохання ... Іронічні, смішні, сумні, але дуже щирі і справжні.

Ж. Вілсон «Дівчатка в пошуках любові». У центрі цієї книги - зворушливі і дотепні історії про трьох подруг. Коли тобі чотирнадцять чи п'ятнадцять років - у твоєму щоденнику, напевно, з'являються гіркі слова про самотність і свою недосконалість. А ще про те, що ти не подобаєшся хлопчикам. Ось і Еллі всіма силами намагається бути крутий, щоб на неї звернув увагу хлопець її мрії.

І. Молчанова «Щоденник юної леді». Найбільше на світі Таня любить шоколадні кекси, читати романи і ... мріяти про хлопця, призначеного їй долею. Він повинен бути сірооким блондином з пухнастими віями і ямкою на підборідді. Вона продумала все, навіть, якого кольору повинні бути у нього шнурки на кросівках ... Одного разу сталося диво - Таня насправді зустріла хлопця своєї мрії.

Т. Крюкова «Костя + Ніка». Костя і Ніка - це Ромео і Джульєтта наших днів. Це історія про людські взаємини: шляхетність і підлості, чуйності і байдужості, але, в першу чергу, про кохання. Про те, що справжня любов приходить незалежно від віку і перемагає все. Навіть, здавалося б, неможливе ...

А. Джейн «Мій ідеальний смерч». Улюблений хлопець, якого таємно любила головна героїня протягом усіх трьох років навчання в університеті, знайшов собі іншу подружку. І що тепер робити нещасній дівчині? Спостерігати за чужим щастям і побиватися від горя? Або об'єднати зусилля з іншим хлопцем, безнадійно закоханим в її суперницю? Але вона вибере третє ...

«Катастрофні» книги

8 жовтня - Міжнародний день боротьби з природними катастрофами і катаклізмами, який згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН вперше відзначався в 1989 р Число постраждалих від стихійних лих на Землі стрімко зростає - тільки за два останні роки їх кількість збільшилася в 10 разів.

Пропонуємо книги, де людина бореться зі стихією - ураганами, зливами, лавинами, повенями, землетрусами, виверженнями вулканів ...

Дж. Роллинс «Безодня». Вранці того дня, коли мало відбутися перше сонячне затемнення нового тисячоліття, ніхто не підозрював, що незабаром життя всього людства зміниться самим фатально. Коли Земля накрилася темної пеленою, потужний спалах на Сонці спровокувала серію природних катастроф. Землетруси і виверження вулканів струсонули земну кулю. Вчений Джек Кіркланд підозрює, що причина цих катаклізмів якось пов'язана з дивною кристалічної колоною, виявленої на дні океану. На цій колоні висічені загадкові письмена, в яких стародавній народ, який жив дванадцять тисяч років тому, намагався передати якесь застереження.

Дж. Ореллі «Рік лавини». Зима, крихітна село в Альпах занесена снігом: сніг йде не перестаючи. З гори ось-ось зірветься лавина, і тоді жителів чекає неминуча загибель - щоб зрушити лавину, досить легкого подиху вітерця або необережного окрику. Люди опиняються в селі, і здається, життя там завмерла, залишився тільки сніг - на дахах, на вулицях, в розмовах і в молитвах. Світ замкнувся, звівся до жменьці сусідів і декільком кухням, де господині ще варять каву. Що ж відбувається в цьому світі? Чим займаються люди, про що думають? Які у них бажання? І, головне, чи хочуть вони, заради того щоб врятуватися від лавини, покинути насиджені місця?

Д. Беглі «Зсув». Творчість англійського письменника відрізняє динамічний сенсаційний сюжет. Поведінка героїв в екстремальних ситуаціях дозволяє читачеві оцінити благородство простих людей, їх здатність на самопожертву в ім'я порятунку життя інших людей.

Ж. Жубер «Діти Ноя». Дія роману-передбачення, роману-попередження перенесено в майбутнє. Автор застерігає про небезпеку бездумного вторгнення людини в природу, зневаги її законами. Помістивши своїх героїв в екстремальні обставини екологічної катастрофи, він вірить в величезні ресурси людського розуму, що увібрав в себе культурний і моральний досвід минулих поколінь, гуртуючого людей перед лицем катастрофи і що дозволяє протистояти їй.

Р. Харріс «Помпеї». Виснажливо спекотний серпень. На узбережжі Неаполітанської затоки розкинулися розкішні вілли перших багатіїв Римської імперії. Відпочиваючі заполонили приморські курорти - Байї, Помпеї, Геркуланум. Але раптом перестає працювати Аква Августа - величезний акведук, що йде по схилу Везувію, що постачає водою півмільйона людей. Що це? Технічна несправність або чийсь злий умисел? Куди зникає імперський доглядач відвідав? Чи живий він? І чи має його зникнення ставлення до того, що трапилося? Новопризначеному на цю посаду Марку Аттіли Приму дуже хочеться розібратися в цій дивній історії, але колись треба дати людям воду. Роботи в Помпеях і його розслідування починаються вранці 23 серпня 79 року ...

Л. Карелін «Землетрус». Це роман - про трагедію в Ашхабаді, коли під час десятибального поштовху був зруйнований в кілька секунд квітуче місто. Ашхабадское землетрус 1948 трагічно увірвалося в долю героїв, в одинадцять секунд зруйнувавши їх звичний світ. Ті, хто залишився жити, зберігають вірність пам'яті товаришів, а в роботі своєї - вірність спільним високим ідеалам.

А.Кр. Ейнарсон «Вниз по трубі». У книгу входять дві повісті, присвячені подіям в Ісландії, які свого часу приковували до себе увагу всього світу. Це виверження вулкана і руйнування міста рибалок Хеймаей біля південного узбережжя країни в 1973 р .; виверження вулкана і народження острова Сюртсей в 1963 р Сторінки книги пройняті любов'ю до дітей, до простих ісландцям-трудівникам, до їх стійкості і працьовитості.

Ю. Маслов «Віднесені смерчем». Смерч небаченої сили переніс двох друзів, Микиту і Володю, в один з маленьких міст Франції. Виявилося, це тільки початок історії, в яку потрапили приятелі і, як з'ясувалося, не тільки вони.