середу, 28 березня 2018 р.

І генії страждають на кохання

         До Всесвітнього дня поезії у читальній залі Охтирської центральної міської бібліотеки діє виставка "І генії страждають на кохання". Запрошуємо всіх бажаючих ознайомитися з нею.





вівторок, 20 березня 2018 р.

Шевченко і Сумщина




15 березня в Охтирській центральній міській бібліотеці відбулася літературна година «Шевченко і Сумщина» та «Охтирчани – друзі поета». На захід завітали учні 7 «А» та 7 «Б» класу Охтирської гімназії, разом з вчителем української літератури Л. І. Вальтер.
Бібліотекар читального залу В. А. Яковенко розповіла учням про життєві звязки Т. Г. Шевченка і Сумщини. Мова йшла про три подорожі Тараса Григоровича по Україні, під час яких він відвідав і Сумщину: Конотоп, Глухів, Кролевець, Ромни, Суми, Лебедин, Охтирка – 1846 р. Особливу увагу було приділено фактам про перебування Т. Г. Шевченка на Охтирщині.
Л. М. Губенок ознайомила учнів з цікавими фактами про друзів Шевченка з Охтирщини – братами-кріпаками Григорієм, Федотом і Денисом Ткаченками (відпущені на волю у 1834 р.), уродженцями села Грунь.
Під час заходу відбувся перегляд фільму «Шевченко і Сумщина».









Презентація книги "І повернувся білим журавлем"



13 березня напередодні Дня добровольця в Охтирській центральній міській бібліотеці відбулася презентація книги сумського письменника Петра Нестеренка «І повернувся білим журавлем…», присвячена пам’яті 18-річного Героя України, сум’янина, бійця 5-го окремого батальйону ДУК ПС, наймолодшого «кіборга» Сергія Табали (позивний «Сєвєр»). Ініціаторами презентації стали представники НВР «Правий Сектор» м. Охтирка, які подарували бібліотеці книгу.
Не випадково для презентації була вибрана саме ця дата. В цей день, 14 березня 2014 року відбувся перший відкритий вогневий бій російсько-українського протистояння у Харкові на вулиці Римарській, в ході якого українські сили відбили штурм проросійських бойовиків. Це був початок зародження добровольчих формувань, які брали участь у Революції гідності, а потім ішли на війну, аби захистити Україну від російських окупантів. Саме тому ця дата – чотирнадцяте березня – є символічною. Маємо пам’ятати про це.
    Сергій Табала (позивний «Сєвєр») – доброволець, боєць 5-го окремого батальйону ДУК ПС. Він наймолодший – вісімнадцятирічний «кіборг». Безстрашний, рішучий, ідейний і благородний. Дещо неслухняний, на перший погляд, але розумний, безмежно порядний і відповідальний. Таким для своїх рідних, друзів знайомих закарбувався у пам’яті юний і незабутній Герой України Сергій Табала.
Йому присвятив свою книгу «І повернувся білим журавлем…» сумський письменник і журналіст Петро Андрійович Нестеренко.
Петро Андрійович народився в селі Галайбине Борзнянського району на Чернігівщині. Закінчив філологічний факультет Ніжинського педінституту, а вищу журналістську освіту здобув у столиці України. Саме цьому фахові і віддав півстоліття. Працював у Борзнянській і Варвинській районних газетах Чернігівської області, а з 1969 року – на Сумщині: в обласних газетах, головним редактором Тростянецької, Сумської, Великописарівської районних газет, кореспондентом газети сумських машинобудівників, власкором всеукраїнських газет «Урядовий кур’єр», «Сільські вісті». У творчому доробку письменника – близько 30 художніх та художньо-документальних книг. П. А. Нестеренко – Член Національної спілки письменників України і Національної спілки журналістів України. Лауреат премій імені Леоніда Глібова, Пилипа Рудя, Миколи Теницького. Близько року письменник працював над книгою «І повернувся білим журавлем…» – детально збирав інформацію про юного Героя України, щоб не випустити жодної деталі – спілкувався з рідними, друзями, бойовими побратимами, вчителями Сергія. Хлопець народився в Лебедині, а дитячі та юнацькі його роки пройшли в Сумах. Тут Сергій закінчував спеціалізовану школу № 9, навчався в хіміко-технологічному центрі ПТО.
Коли в столиці України розпочалася революція Гідності, став активним її учасником. А як тільки-но розгорілися події на сході України, Сергій Табала відразу ж відбуває на фронт, стає у стрій захисників Донецького летовища. Загинув Сергій Табала 6 листопада 2014 року, героїчно тримаючи оборону на звідусіль обстрілюваному Донецькому аеропорту.
У листопаді 2016 року Президент України Петро Порошенко присвоїв Сергію Табалі звання «Герой України». Найвищу державну відзнаку за особисті мужність, героїзм, незламність духу, виявлені в захисті державного суверенітету та цілісності України, 18 річному Сергію Табалі присвоєно посмертно.
В своїй книзі Петро Андрійович прагне розкрити витоки становлення наймолодшого кіборга, активну життєву позицію патріота, націоналіста, безстрашного бійця, який віддав своє життя за свободу та незалежність України і став символом мужності, братерства та самопожертви ім’я майбутнього своєї Батьківщини.
На презентацію із міста Суми приїхали – автор книги П. А. Нестеренко,
представники сумського штабу «Правого сектору» – побратими «Каспер», «Білаш», «Темний» (позивні), рідний дідусь Сергія Табали Сергій Шепотько, з Києва – побратим «Сєвєра» Ладомир (позивний «Гал»). Для охтирчан на презентацію вони привезли близько двадцяти примірників книги та подарували присутнім.
Письменник розповів про ідею написання книги, про те як збирав матеріал – перечитував щоденник Сергія, листи, шкільні твори, спілкувався з рідними, друзями, побратимами, вчителями.
Мали слово на презентації побратими «Сєвєра» – «Каспер» та «Гал».
«Каспер» розповів, що дружив з Сергієм з дитинства, проживали в одному будинку, навчалися у школі. Сергій читав багато літератури про історію України і привив цю звичку і йому. Після школи доля розлучила їх, та невдовзі, під час Майдану знову звела. Тоді він зрозумів, що це не випадково. «Сєвєр» став для нього другом, наставником, взірцем. По життю «Каспер» наслідує і продовжує ідеї Сергія.
«Про «Сєвєра» складатимуть легенди. Він має увійти в підручники історії, так само, як повстанці УПА», – сказав про наймолодшого «кіборга» його друг – Ладомир – позивний «Гал». Він познайомився з «Сєвєром» під час подій на Майдані, взимку 2014-го року на 5 поверсі будинку профспілок, а згодом разом кинули свої перші коктейлі на Грушевського.
         «Гал» розповідає: «Сергій був вкрай ерудованим. Філософом, поетом життя. З ним можна було дискутувати на різні теми, починаючи від релігії і закінчуючи теоріями Стівена Гокінга. В нього був дуже широкий світогляд, але в основному його думки були сконцентровані навколо національної ідеї».
Ладомир з іншими побратимами в Донецький аеропорт так і не потрапив – не пустило командування, на що хлопці довго були обурені. А Сергій через деякий час зазнав поранення, пролікувався в госпіталі, після чого востаннє побачився з друзями. Він знову повернувся обороняти Донецьке летовище.
Згадав Ладомир слова «Сєвєра», що якщо він загине, то не треба оплакувати його, а навпаки треба радіти, бо загинув у боротьбі за щасливу долю України. На останок Гал сказав: «Україна це не тільки земля, річки, простори – це кров у жилах кожного українця. Оце Україна!»
     Серед виступаючих на презентації мали своє слово Андрій Бринчак, настоятель храму Успенської Божої матері та голова літературного осередку ім. Т. Г. Шевченка «Просвіта» О. М. Скиба.
Присутні на заході були розчулені історією про наймолодшого кіборга Сергія Табалу, не стримували сліз.
          На презентацію прийшли учні старших класів Охтирської гімназії, 5 школи, шкільні бібліотекарі охтирських шкіл, технікуму, громадські активісти міста, депутат Охтирської міської ради Л. П. Неофітна та інші охтирчани.