28 квітня – День охорони праці

Згідно з Указом Президента України від 18.08.2006 № 685/2006 щороку 28 квітня в Україні відзначають День охорони праці. КЗ «Охтирська публічна бібліотека» провела семінар до Всесвітнього дня охорони праці "Передбачати, готуватися та реагувати на кризи - інвестуймо зараз у стійкі системи безпеки та здоров'я  на роботі".

Темою Всесвітнього дня охорони праці-2021 стало привернення уваги до проблем збереження життя та здоров’я людей у процесі трудової діяльності, боротьба з пандемією смертельно небезпечної недуги,  коронавірусної інфекції COVID-19.

Стало зрозумілим, що перед усім українським суспільством постав досі нечуваний виклик, який вимагає особливих заходів та зусиль.

Перші випадки захворювання було зафіксовано у грудні 2019 року, а вже 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила про пандемію через спалах коронавірусної інфекції. Зокрема генеральний директор ВООЗ Тедрос Адхан Гебреісус заявив: «Це не просто криза охорони здоров'я, це криза, яка торкнеться кожного сектору. Тому кожен сектор і кожна людина повинні бути залучені в боротьбу». Того ж дня постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 в Україні було запроваджено карантинні заходи, які в подальшому уряд подовжує  і в цому році.

Ухвалені на законодавчому рівні заходи спрямовані передусім на протидію поширенню коронавірусної інфекції та передбачають обмеження на проведення масових заходів, заборону діяльності закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів соціально-культурної сфери, запровадження карантину в навчальних закладах усіх рівнів, обмеження функціонування громадського транспорту та пасажирських перевезень.

Щоб стримати поширення COVID-19 і зберегти життя та здоров'я людей, зазначені рішення, безумовно, були правильними та потрібними. Але разом з тим, як наслідок їх впровадження, ми можемо спостерігати невтішну картину економічного спаду в країні: у всіх галузях та сферах. Такий стан справ породжує серйозні загрози, які за своєю суттю - справжнісінька криза, що впливає не тільки на виробництво товарів і послуг, споживання та інвестиції, а й може спричинити «шок» на ринку праці, який ми вже фактично маємо.

Першочергові оцінки Міжнародної організації праці вказують на потенційну загрозу неабиякого зростання безробіття і неповної зайнятості, скорочення робочого часу, суттєвого зниження заробітної плати та доходів працівників тощо.

Це нові виклики як для держави, так і для всіх тих, хто відповідає за найманих працівників у країні. На сьогодні від соціальної свідомості роботодавців залежить не тільки життя і здоров'я всіх громадян України, а й стійкість та цілісність нашої держави.

Зупинка економічної активності бізнесу, врешті-решт, обов'язково закінчиться, а збережений трудовий капітал стане для підприємств рушійною силою, яка забезпечить у подальшому відновлення економічного зростання.

Звертаємо увагу керівників підприємств, установ, організацій, де неможливо забезпечити дистанційний режим роботи під час карантину, на забезпечення нагальних профілактичних та протиепідемічних заходів для недопущення поширення випадків захворювання на COVID-19.

Особливу увагу потрібно приділити захисту лікарів та інших медичних працівників, що перебувають в епіцентрі складної ситуації, виконуючи професійні обов'язки з надання медичної допомоги пацієнтам, збереження їх здоров'я та життя.

Водночас, постановою КМУ від 25.03.2020 № 256 рекомендовано підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності на час встановлення карантину не звільняти працівників, які виконують визначену трудовим договором роботу вдома, та працівників, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, що також сприяє збереженню трудових прав працівників у цей непростий час.

Запровадження карантинних заходів змусило підприємства переглянути не тільки свої звичні плани, а й ставлення до профілактики виробничого травматизму, особливо до ймовірного зараження працівників новою невивченою формою інфекції. Тепер життя і здоров'я найманих працівників напряму залежить від ставлення роботодавців до своїх кадрів, до них особисто та їх сімей.

В умовах глобальної пандемії нового коронавірусу для запобігання поширенню інфекції, захисту здоров'я громадян та надання допомоги хворим, суспільство має об'єднати зусилля заради подолання наслідків епідемії.

Підсумовуючи зазначене, закликаємо всіх долучитися до відзначення Дня охорони праці в Україні та забезпечити широку інформаційну кампанію для захисту та збереження життя та здоров'я працівників.

 "Кримський формат - реалії сьогодення"

 Книжкова виставка в Центральній Охтирській публічній бібліотеці

26 квітня - День Чорнобильської трагедії (1986)

Книжкова виставка у Центральній Охтирській публічній бібліотеці до 35-х роковин Чорнобильської трагедії "Чорнобиль: гіркий спомин і вічний біль"

 Андрій Курков 

Андрі́й Ю́рійович Курко́в (нар. 23 квітня 1961, Будогощ, Ленінградська область, Російська РФСР) — український письменник російського походження,журналіст, кіносценарист. Президент Українського ПЕН.

Андрій Курков є автором понад 20 книг, серед яких як дорослі романи, так і казки для дітей. Курков також є автором понад 20 сценаріїв для художніх та документальних фільмів. Російськомовне видання його найпопулярнішого роману «Пікнік на льоду» було продано в Україні накладом 150 тисяч примірників. Існує надзвичайно поширений міф ніби Курков є «єдиним російськомовним письменником СНД, чиї книжки потрапили в топ-десятку європейських бестселерів», та навіть сам автор давно спростував це хибне твердження, зазначивши, що, наприклад, російська письменниця Людмила Улицька вже не раз потрапляла у список бестселерів Швейцарії та Німеччини.

Книги Куркова перекладені 36 мовами. Найбільше книжок перекладено німецькою (для Австрії, Німеччини, Швейцарії). Також велику кількість його творів перекладено французькою, англійською, та українською. Водночас письменник стверджує, що його наклади в Україні невеликі порівняно з іноземними накладами.

Сучасний український письменник і один з найбільш цікавих і прославлених діячів сучасного українського літературного процесу. Всі книги Андрія Куркова відрізняються яскравими персонажами і поглинаючими, захоплюючими сюжетами. За сценаріями цього письменника створено вісім кінофільмів, а в 2014 році він був нагороджений Орденом Почесного легіону Франції.

Бібліографічний опис

Курков А. Ю.  Війна. – Харків : Фоліо, 2019. – 633 с.

Курков А. Ю.  Закон равлика. – Харків : Фоліо, 2017. – 459 с.

Курков А. Ю.  Львіська гастроль Джимі Хендрікса. – Харків : Фоліо, 2012. – 442 с.

Курков А. Ю.  Остання любов президента. – Харків : Бібколектор, 2018. – 570 с.

Курков А. Ю.  Пікнік на льоду. – Харків : Фоліо, 2017. – 251 с.

Курков А. Ю.  Приятель покойника. – Харків : Фоліо, 2000. – 541 с.

Курков А. Ю.  Садовник из Очакова. – Харків : Фоліо, 2012. –314 с.

Курков А. Ю.  Сірі бджоли. – Харків : Фоліо, 2018. –300 с.

Курков А. Ю.  Шенгенська історія. – Харків : Фоліо, 2017. – 715 с.

Курков А. Ю.  Щоденник Майдану та Війни. – Харків : Фоліо, 2018. – 330 с.

Книжка «Війна». До цієї книжки увійшли твори всесвітньо відомого письменника Андрія Куркова, які пов’язані однією темою — війною.

«Закон равлика». Книга продовжує розпочату автором у романі «Пікнік на льоду» розповідь про долю журналіста Віктора Золотарьова. Рятуючись від смерті в Антарктиді або беручи участь у передвиборчій кампанії в Києві, переживаючи жахи «добровільного» чеченського полону, він усвідомлює справедливість народженого самим життям Закону равлика: без власного будиночка, даху, ти, як равлик без мушлі, — безпорадний слимак. І будь-хто, мимохідь, може просто тебе розчавити «носаком модної тупоносої туфлі»...

«У житті найцікавіше — це життя», — сказав одного разу письменник, звертаючись до своїх читачів. І його новий роман «Львівська гастроль Джимі Хендрікса», де переплітаються дійсність і вигадка, де немає межі між реальністю і сюрреалізмом, яскраве тому підтвердження. Над сухопутним Львовом літають чайки, і в місті часом пахне морем. Колишні хіпі в компанії з екс-капітаном КДБ збираються на Личаківському цвинтарі біля могили... американського рок-співака і гітариста Джимі Хендрікса. А по стародавніх вулицях міста носиться ночами старенька іномарка з людьми, жадаючими вилікуватися...

«Остання любов президента». Це – майже детективна історія про людину, яка опинилася у владній верхівці, проте заплатила за це своїм серцем... Президентові України пересадили чуже серце, випадково він дізнається про те, що його можуть зупинити у будь-яку хвилину. Хто за цим стоїть і кому це вигідно? Що може врятувати президента і повернути йому здатність працювати і кохати?..

Головний герой роману «Пікнік на льоду» — журналіст Віктор Золотарьов — отримує незвичайне завдання від однієї провідної газети: писати некрологи про відомих впливових людей, які... поки ще живі. Поступово він розуміє, що став учасником серйозної гри якихось тіньових структур, вийти з якої живим практично неможливо...

В книзі «Приятель небіжчика» – головний герой шукає найманого вбивцю, щоб замовити... власне вбивство. Здавалося б, все передбачено. Та наслідки його рішення виявилися драматичними і несподіваними (а інакше у Куркова й не буває).

У романі Андрія Куркова «Садівник з Очакова» непримітне, на перший погляд, татуювання на плечі одного з героїв призводить до розгадки таємниці, яку понад півстоліття зберігав будинок в Очакові. Варто 30-річному Ігорю надіти знайдену там стару міліцейську форму, як ця форма перестає бути старою, і він опиняється в 1957 році в Очакові, де на нього чекають сюрпризи з минулого...

А у романі «Сірі бджоли» розповідається про життя пенсіонера сорока дев’яти років Сергій Сергійовича, який живе у селі Мала Староградівка, що знаходиться у так званій сірій зоні. Головна його турбота — як і куди з настанням весни відвезти подалі від війни своїх бджіл. Відвезти туди, де не стріляють, щоб згодом у меду не було присмаку війни...

«Шенгенська історія». 21 грудня 2007 року опівночі Литва приєдналася до Шенгенського простору. У цю ніч три молоді пари, які подружилися на рок-фестивалі, зібралися на хуторі Пієнагаліс, щоб відсвяткувати «Шенгенську ніч» і поділитися одне з одним планами на майбутнє. Інґрида і Клаудіюс говорили про свій переїзд до Лондона, Андрюс і Барбора збиралися до Парижа, а Рената і Вітас - до Італії. Вони не знали і навіть припустити не могли, чим їм доведеться там займатися. Вони довіряли Європі і були впевнені, що вона їх не підведе. Вони були молоді й самовпевнені. І поки вони сиділи за столом і очікували на «шенгенську північ», далеко від Пієнагаліса до шлагбаума, який перекриває дорогу на литовсько-польському кордоні, підійшов старий з дерев'яною ногою, який знав Європу як свої п'ять пальців. Він дочекався півночі і, як тільки прикордонники підняли назавжди смугастий шлагбаум, став першим литовцем, який перейшов кордон без пред'явлення паспорта. Перед ним теж лежала далека дорога, а в схованці його дерев'яної ноги вирушили в подорож разом зі своїм власником шість його паспортів. І всі на одне ім'я - Кукутіс...

«Щоденник Майдану та Війни» — це перевидання книги «Щоденник Майдану», що 2015 року вийшла у видавництві «Фоліо». Це не агітаційний текст, не роман на тлі революції — це особистий щоденник письменника, фіксоване відображення життя у Києві та країні — до листопада 2014 року, включаючи окупацію Криму, і далі — початок і розвиток Євромайдану, наступних подій. Нині ж він доповнений записами автора про перипетії на сході України, роз­думами про війну, про те, як і чим, за його баченням, живе окупований Донбас чотири останні роки... «Щоденник Майдану» був перекладений і опублікований багатьма мовами — англійською, німецькою, французькою, японською та іншими. І осьі у видавництві «Фоліо» вийшла його україномовна розширена версія.

 

Шарлотта Бронте народилася 21 квітня!