Народознавче свято "І на цім рушникові"

              Український рушник. Його можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою на полотні. Без рушника, як і без пісні, не обходяться народження, одруження людини, ювілейні урочистості.

Ознакою охайності, працьовитості кожної господині є прибрана хата і чистий рушник напохваті. По всій Україні поширений звичай накривати рушником хліб на столі. Ним накривали і діжу після випікання хліба, ставлячи її під образами на покуті. Дарунковими рушниками перев’язували гостей і кумів, запрошених на зорини.

               Гарний був звичай використовувати рушник при будівництві житла. Його вішали вгорі, у кутку, коли стіни були вже зведені.

               У перший день огляду озимини йшли в поле гуртом – частіше родом. Попереду батько ніс на рушник хліб-сіль; у кошику, накритому рушником, несла різне частування мати. На зеленому полі розстеляли його, клали їжу. Так робили і в перший день оранки, сівби та жнив. Після закінчення жнив господар зустрічав женців з хлібом-сіллю на рушнику, а ті одягали на нього обжинковий вінок.

               Коли син вирушав із дому у далеку дорогу, мати дарувала йому рушник, щоб беріг від лиха. Цей звичай існує і нині. Весільний рушник кожна дівчина готувала сама. Вишивати рушник, сорочки матері навчали дочок змалку.

             Окрім хат рушниками в минулому прикрашали також громадські установи – сільські управи, школи. Рушник у нашому побуті живе і сьогодні. Його використовують на весіллі, під час проводів хлопців до армії. З хлібом-сіллю на рушнику зустрічають дорогих гостей.

             Добре було б, якби і в сім’ях повернулися до прадавньої традиції вишивати рушники. (Л. Орел)

               Саме цій темі було присвячене свято, яке підготували бібліотекарі Охтирської Центральної міської бібліотеки для людей похилого віку та інвалідів в Охтирському міському територіальному центрі соціального обслуговування одиноких непрацездатних громадян, пенсіонерів і інвалідів, залучивши до свята керівників університету третього покоління, які проводять там заняття з співу та рукоділля. Бібліотека ж проводить у центрі літературні заняття під назвою "Джерело натхнення" кожного тижня. Була цікава розповідь про традиції українського рушника, з театралізованим дійством, слухачі співали пісень, у залі  було організовано виставку рукоділля, вишитих рушників, платків. По закінченню свята всіх присутніх було запрошено до столу посмакувати українську страву вареники з сметаною.