Історичне дефіле «Українці-ювіляри: Портрет на тлі епохи»

4 березня до відвідувачів КУ «Охтирський міський центр надання соціальних послуг» завітали бібліотекарі Охтирської публічної бібліотеки Охтирської міської ради та провели історичне дефіле «Українці-ювіляри: Портрет на тлі епохи». 

Під час історичного портрету «Творець музики українського славня», який був присвячений 210-річчю від дня народження М. М. Вербицького, присутні ознайомилися з життям композитора, що жив дуже скромно, а наприкінці життя, коли служив у УГКЦ у Млинах, нерідко на його столі не було нічого, окрім яблука. Дізналися про його захоплення, одним з яких була віртуозна гра на гітарі. Свого часу семінарист Михайло Вербицький запровадив моду грі на гітарі в Галичині. Відвідувачів вразив об’єм творчого надбання, який залишив після себе видатний композитор – 143 різножанрових твори: світські пісні та водевілі, духовна та театральна музика, оперети та мелодрами; 12 оркестрових рапсодій, 8 симфонічних увертюр, 3 хори, 2 полонези, автор музики до близько 20 драматичних вистав.

В історію України Михайло Вербицький увійшов ще й тим, що написав музику до Державного Гімну Незалежної України, хоча на той час це була просто мелодія на слова П. П. Чубинського. Присутніх здивувала історія написання цього музичного твору, бо ніхто її не знав.

Під час історичного досьє «Повелитель зварювання і мостів» дізналися про ще одного видатного українця – Євгена Оскаровича Патона, у якого також ювілей – 155 років від дня народження. Всі знають про міст Патона в Києві, а інформація про те, що в інженерному здобутку Євгена Патона понад 50 клепаних і 100 зварних металевих мостів, більшість з яких служить людям і донині, викликала здивування.

Цікавим доданком до заходу стала книжкова викладка «Видатні українці». У всіх представлених виданнях висвітлюється інформація про Михайла Вербицького та Євгена Патона. 

Родзинкою зустрічі став майстер-клас «Весняний першоцвіт», під час якого присутні створили тюльпан в японському мистецтві оригамі. Хоча спочатку це було для багатьох не дуже зрозуміло і трохи важкувато, але у всіх вийшли дуже чудові квіти.

З купою цікавої інформації та квіткою на згадку закінчилася ця зустріч.