Охтирська публічна центральна бібліотека: Роксолана

В історії кожного народу є імена, що характеризують його національний дух, є символом найяскравіших рис характеру. Одне з таких імен для українців - Настася Лісовська, знана у всій Європі й Азії в часи розквіту Османської імперії як Роксолана.

Про жінку легенду, славну Роксолану, мудру й гарну дружину Сулеймана, турецького султана з роду Османів, писали багато історики й письменники, а наш народ склав думу й пісні. Була це Анастасія Олександра Лісовська, дочка українського священика з Рогатина. Дісталася до султанського гарему і стала опісля найулюбленішою жінкою Сулеймана Великого (час правління 1520 - 1566), одного з наймогутніших монархів ХVІ століття.

Перша офіційна згадка про неї походить від венецького посла. Турки називали її "хуррем-султан", себто радісною султаншею. Польський історик Шайноха писав про неї: "Роксоляна виявила тоді надзвичайно багато бистроумности. Як завжди гарна й весела, так і тепер своїм розумом більше від інших зуміла поступово опанувати весь двір". У своїй 4-томній праці "Історія османської держави" (1834) німецький історик Гаммер писав про неї: "Ця вродлива русалка, яка своєю красою і талантом зуміла піднестися їз становища рабині на ступінь легальної цісарської дружини, а потім як єдина товаришка султана, обтяжена виною за вбивство двох візирів та синовбивство, вчинене Сулейманом на особі князя Мустафи. Гробниця цієї русинки при боці найбільшого з османських монархів, яким вона правила так самовільно, як державою".

В Україні Роксолану увіковічили та вславили два українські письменники. Це Осип Назарук та Павло Загребельний, які написали свої історичні романи "Роксоляна" та "Роксолана".

"Роксоляна" О. Назарука Незважаючи на величезні зусилля письменника, опрацювання ним досить великої кількості довідкової літератури про час, в межах якого відбувається дія, мусимо визнати, що повість Осипа Назарука суттєво хибує на достоворність. Навіть якщо взяти до уваги право письменника на художній домисел й не зазіхати на авторське бачення певного історичного періоду, неможливо повірити в те, що Роксолана з Сулейманом відвидали християнскьий Афон, що Настю на чужині розшукала її мати, а сама дружина султана заздалегідь знала, що піде на страшні злочини, щоб помститися туркам за їхнє невдоволення тим, що султан обрав єдиною дружиною колишню рабиню. Патриотичні ідеї Роксолани стосовно рідного краю, України у творі показані блідо. Перед тим, я к в Західну Україну восени 1939 року прийшла радянська влада, Осип Назарук виїхав у Краків, де прожив лише кілька місяців і 31 березня 1940 року помер від інфаркту. Закономірно, що в радянські часи не тільки історичні та публіцистичні, а й художні книги Осипа Тадейовича були вилучені з бібліотек як націоналістичні, а письменника викреслено з історії укрїнської літератури. Своїми творами повернувся Осип Назарук в Україну аж у часи незалежності. У 1991 році "Роксоляна"з передмовою Богдана Мельничука "Під знаком історії. Світ Осипа Назарука" знову стала доступною читачам в Україні. У 1992 році цю ж повість з примітками автора було видруковано в Києві у видавництві "Дніпро".

"Роксолана" П. Загребельного "Роксолана" — історичний роман українського письменника Павла Загребельного, вперше надрукований у 1980 році. Джерелами натхнення для свого роману про Роксолану Загребельний називав книгу ученого-східознавця Агатангела Кримського «Історія Туреччини», в якій Роксолані відведено біля 20 сторінок, і три томи творів московського академіка Гордлевського про історію Туреччини. Також Загребельний особисто був у Туреччині — в місцях пов'язаних з Роксоланою. Відвідав місто Рогатин Івано-Франківської області, де народилася Настя Лісовська. Письменник так говорив про свою книгу: «Як пташка клює, так і письменник по крихті збирає звідусіль інформацію. Я намагався написати роман, максимально наближений до дійсних подій. Роман рецензувався в Москві, все було перевірено, життєвий фактаж достовірний. А взагалі мені епоха Сулеймана Пишного нагадує Кремль». На питання журналістів, чи вважає він Роксолану національною гордістю, Павло Загребельний відповів: "Її життєвий шлях і досягнення - це її особиста гордість. Я ж особисто не став би називати її національною гордістю".

Охтирська Центральна міська бібліотека спільно з учнями 10-х класів Охтирської гімназії провели усний журнал на тему: "Порівняльна характеристика творів Осипа Назарука "Роксоляна" та Павла Загребельного "Роксолана". Учні готували свої виступи і мали змогу продемонструвати свої знання біографії та творчості обох письменників. Бібліотекарі читального залу Яковенко В. А. та Губенок Л. М. доповнили їх виступи цікавими історичними фактами про Роксолану та про історію написання романів О. Назарука та П. Загребельного. По закінченню заходу бібліограф Журавель Н. Д. провела бібліографічний огляд літератури по цій темі.