З родини йде життя людини

 

                 Прадавня українська назва людської сім'ї - родина. Коріння української родини сягає у сиву давнину. Наш народ споконвіку в основному займався хліборобством і ця форма господарства мала великий вплив на соціальний устрій, звичаї, психіку наших предків, їхній родинний лад. 

                 Здавна відомо, що родина — то невичерпне джерело наснаги, любові та батьківських обов'язків. І кожна сім'я докладає зусиль, аби не всохло родове дерево, бо «Без роду нема народу». Нагадували: «Забудеш свій рід — усохне твій корінь». Щоб родинне життя склалося, необхідні дві умови: кохання («То не сім'я — без любові») і дитина («То не родина, де не бігає дитина», «Одна дитина — не дитина, дві дитини — пів дитини, троє дітей — ціла дитина»). 

                 Значення сім'ї неоціненне. Від стану охорони родинного вогнища, материнства, дитинства, батьківства вирішальною мірою залежить не тільки особисте благополуччя окремої людини, а й життєва міць народу, України. Адже духовно-моральне здоров'я людини — то найважливіша запорука процвітання нації. 

               14 травня у Охтирській Центральній міській бібліотеці відбувся урок народознавства "З родини йде життя людини", на який були запрошені учні 5 класів Охтирської гімназії, присвячений Міжнародному дню сім'ї. Бібліотекарі читального залу розповіли дітям про історію виникнення назви родина, про родові традиції та взаємовідносини української сім'ї з давніх часів, про розподіл обов'язків батьків та ін. На прикінці заходу учні декламували вірші про родину і сім'ю.