Перегляд фільму «Володимир Івасюк. Життя моє - обірвана струна» до 75-річчя від дня народження українського генія Володимира Івасюка у бібліотеці

Напередодні 75-річчя від дня народження українського генія Володимира Івасюка, у бібліотеці відбувся перегляд фільму з обговоренням «Володимир Івасюк. Життя моє – обірвана струна».

Володимир Івасюк – вірний патріот України, український композитор-виконавець, поет, музикант, один з основоположників української естрадної музики. Популярні пісні українською мовою, що було неприпустимим для радянської влади, стали причиною смерті для молодого українського генія. Він автор 107 пісень лише українською мовою та українським змістом, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав. Професійний лікар, скрипаль, грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, виконавець пісень.

Лауреат Республіканської премії ЛКСМУ ім. М. Островського (1988, посмертно), Національної премії ім. Т. Шевченка (1994, посмертно), та номінації «За внесок у розвиток музичної культури України XX століття» (2001, посмертно).

Івасюк вивів українську пісню за дозволені «радянські межі» народного провінціалізму. Герой України (2009, посмертно).

Найвідоміші пісні В. Івасюка: «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори», «Пісня буде поміж нас», «Лиш раз цвіте любов», «Балада про мальви», «Я - твоє крило», «Ласкаво просимо», «Наче зграя птиць» та інші.

Володимир Івасюк народився 4-го квітня 1949-го року у Кіцмані, Чернівецької області, на Буковині. Батько його був професором української літератури в Чернівецькому університеті, мати вчителька української мови середньої школи. Ще малим хлопцем брав батько Володимира в Карпатські гори й учив слухати, як співають старі ялиці, учив прислухатись музиці бистрих кришталевих гірських потоків. Як глибоко вкорінились в душі молодого генія мелодії зелених Карпат – відчувається в його піснях, в яких він їх увіковічнив і які нам подарував. Все своє коротке життя Володимир ніс у світ українську пісню, як найкращий вияв щирої синівської любові, та найкращий зразок культури свого самобутнього вільного народу.

24 квітня 1979 року Володимир зник безслідно, а 18 травня 1979 року Володимира знайшли повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Десятиліттями радянська влада паплюжили ім’я генія, виставляючи божевільним самогубцею. Рідні та друзі ніколи не вірили в те, бо Володимир мав багато розпочатих справ та задумів. Версію про самогубство було піддано сумніву і розслідувано додатково вже у роки незалежності. Нині доведено, що українського патріота Володимира Івасюка вбили працівники КДБ за дорученням радянської влади, а потім повісили. Патріот був улюбленцем мільйонів, і ніс українську ідею, а не служив радянській владі, на компроміси не ішов, бо не міг зрадити себе та Батьківщину.

Знищили тіло, але не душу. Нескорений він живе та промовляє піснями, і буде з нами, доки ми пам’ятатимемо.

Глядачі не просто переглядали фільм, а й нарізали смужки для маскувальних сіток захисникам, роблячи подвійно корисну справу.

Усі бажаючі висловилися про значення української пісні у власному житті, пригадували пісні визначного генія-патріота.

Наостанок всі разом заспівали пісню «Червона рута», побажали один одному якнайшвидшої перемоги України.

Робімо, що можемо, для України.

Переможемо тільки разом!