22 вересня знані та шановані в Охтирці особистості, у сфері освіти та культури, зібралися в літературній світлиці «З колиски життя вигойдую слово», присвяченій Катерині Квітчастій – поетесі-піснярці, яка прославилась своєю творчістю не лише в Україні, а й далеко за її межами.
Вісімнадцять персональних поетичних збірок за життя
видала поетеса, та є співавтором чисельних колективних збірників, зокрема, «Слобожанщина»,
«Охтирськими стежинами».
Серед гостей – Катерина Макаренко, Заслужений
працівник культури України, керівник та засновник народного аматорського
ансамблю «Калина», яка повідала про тернистий шлях Катерини Іванівни та її
особливий поетичний хист, зачитала вірш, присвячений Катерині Андріївна в день
зародження «Калини» в Охтирці.
Світлана Корнієнко, зачитала вірш-присвяту К.
Квітчастої на свою адресу, який написаний у подарованій поетесою збірці дуже
давно. Проте поетеса змогла розгледіти у молодій жінці неабиякий талант, адже
сьогодні С. І. Корнієнко є Заслуженим працівником культури України.
Вікторія Гребенюк, вчитель ЗОШ І-ІІІст. № 8,
поділилася досвідом співпраці з К. Квітчастою, продемонструвала спільні
світлини, та повідала, що продовжує наслідувати у своїй роботі з дітьми усе, що
засвоїла від талановитої поетеси.
Людмила Кудленок, провідний бібліотекар центральної
районної бібліотеки (колишньої) висловила захоплення наполегливістю та
непохитним оптимізмом Катерини Іванівни, яка ніколи не шкодувала власної сили,
часу, а завжди ішла до дітей, молоді, людей, щоб донести своє слово, яке далеко
не завжди було почуте та зрозуміле.
Тетяна Акименко – Охтирська поетеса найбільше
говорила добрих слів, адже була дуже близькою за життя поетеси-піснярки. Саме
Тетяна Іванівна і була ініціатором зустрічі, щоб не дати піти у забуття імені
людини, яка наполегливо та відчайдушно трудилася, щоб донести віще слово у
свідомість людей. Тетяна Акименко сама вже добре знає, як то бути поетесою.
Вона навіть залучила своїх юних вихованок до читання поезії К.Квітчастої. Щоб
поезія не залишалася лише на сторінках книг, а ширилась між людей – у їх душах,
серцях, свідомості.
Мар’яна Біленко, Таїсія Колонтаєвська та Марія
Сухомлин зворушливо декламували вірші К. Квітчастої перед присутніми.
Лідія Радько – знана в Охтирці вишивальниця,
висловила захоплення усім, що відбувається на заході, та відверто зізналася, що
й не знала про величезний творчий доробок К. Квітчастої. Лідія Миколаївна
принесла свої вишивки, які прикрасили залу, а одну з них подарувала Т. І.
Акименко, адже якось під час візиту запримітила місце, яке необхідно заповнити
українським вишитим оберегом.
Юрій Воропай, за покликанням вчитель та поет,
поділився теплими спогадами молодих веселих спільних років творчості з К. Квітчастою,
зачитав її вірша «Мені життя одне дано», та прочитав власного вірша з особистої
поетичної збірки «Не жив би я без України», подарованої цього дня читачам
Охтирської бібліотеки.
Приємно, що на зустріч завітала донька К. Квітчастої
– Тетяна Шейко, та двоюрідна сестра поетеси – Ганна Рубан. Вони передали книги
К. Квітчастої до бібліотеки, та подякувала всім присутнім за добрі слова та
увагу до особистості Катерини Іванівни. Адже її життя – це лише поезія і заради
поезії.
Цього дня звучали багато добрих слів на адресу
Катерини Квітчастої – спогади, слова щирого захоплення, поезія, та навіть пісні
– у неперевершеному виконанні викладача Охтирської дитячої музичної школи ім.
П. С. Білинника – Антоніни Теслі – на вірші та музику поетеси.
Присутні понесли з собою частинку доброго настрою єднання та гармонії з вірою у Перемогу України.
Немає коментарів:
Дописати коментар