Книжкова виставка «Пам’ятаймо Чорнобильський квітень!» в бібліотеці

В Охтирській центральній публічній бібліотеці діє книжкова виставка «Пам’ятаймо Чорнобильський квітень!» до Дня пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи.

26 квітня 1986 світ став свідком жахливої ​​катастрофи в історії людства, наслідки якої досі віддаються жахливим відлунням.

Гармонійна досконала природа безпідставно постраждала від рук людини. Мільйони людей відчули на власному здоров’ї наслідки шаленого радіаційного викиду.

Першими потерпілими від чорнобильського лиха були ліквідатори аварії. Більш ніж 800 тисяч чоловіків ризикували своїм життям та здоров'ям, аби запобігти наслідкам аварії, та стабілізувати ситуацію.

Вони трудилися в зоні підвищеного ризику, піддаючись впливу радіації.

Більш ніж 25 тисяч з них померли, понад 70 тисяч отримали інвалідність.

За даними Американської Комісії Ядерного Регулювання, 28 робочих ЧАЕС померли протягом 4-х місяців після аварії.

Грінпіс стверджує що аварія в Чорнобилі стала причиною смерті від раку близько 90 тисяч осіб по всьому світу.

Аварія на Чорнобильській АЕС визнана найсерйознішою і гіршою аварією в ядерній історії людства.

В результаті аварії на Чорнобильській АЕС було викинуто в 100 разів більше радіації, ніж від ефекту атомних бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі в 1945-у році.

Чорнобильській катастрофі присвоїли сім балів з 7 можливих за міжнародною шкалою ядерних подій (INES), що зробило її найбільшою техногенною катастрофою тих часів.

Близько 97% радіоактивних речовин залишилися в напівзруйнованому саркофазі ЧАЕС. 200 тонн радіоактивних матеріалів досі перебуває в реакторі Чорнобильської АЕС.

На сьогодні психологічні розлади, викликані цією аварією, стали найбільшою проблемою громадської охорони здоров'я.

Ця подія має стати уроком для людства назавжди - настільки небезпечними можуть бути наукові винаходи людства, якщо втратити контроль над ними.

На Чорнобиль журавлі летіли,
З вирію вертались навесні.
Як сніжниця, попелище біле 
Розвівалось в рідній стороні.

 Там згоріли гнізда і гніздечка,

Поржавіла хвоя і трава,
Журавлина крихітна вервечка 
Напиналась, наче тятива.

Не було ні стогону, ні крику,
Тільки пошум виморених крил.
Журавлі несли печаль велику,
Наче тінь невидимих могил.

Не спинились птиці на кордоні,
Де сягає атомна яса,
І дивився батько з-під долоні,
І ридала мати в небеса.

На Чорнобиль журавлі летіли,
З вирію вертались навесні...

Дмитро Павличко