Подарунок Напередодні Нового Року

Напередодні Нового Року Охтирська публічна бібліотека отримала у подарунок від Фонду Івана Лозового колонку-валізу «Temeisheng», для озвучення масових заходів.

До 26-го листопада був оголошений конкурс.

На участь у конкурсі на отримання колонок-валіз від Фонду Івана Лозового було подано 76 заяв, в основному від організацій, освітніх та культурних закладів.

За результатами конкурсу переможницею стала завідувачка Староіванівської бібліотеки-філії N4 Тиха Оксана Олександрівна.

Дякуємо голові Фонду – Івану Лозовому за чудовий подарунок!

Новинки літератури "Перепись Ахтырского слободского казачьего полка 1732 г."

Перепись Ахтырского слободского казачьего полка 1732 г. / сост. : М. Хрущов ; ред. совет : О. С. Гнездило, А. Ю. Гриппа, В. Л. Маслийчук, Л. М. Момот, А. Ф. Парамонов. – Харьков : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2010. – 645 с. – (серия «Слобожанские родоводы»)

Для найширшого кола читачів, всіх, хто цікавиться історією, пропонуємо поринути в історичну атмосферу XVIII століття.

В цей час, коли генеалогічні дослідження в Україні набули широкого поширення, видання першоджерел особливо популярний. Харківський приватний музей міської садиби спільно з Державним архівом Харківської області, а останнім часом і Центральним державним історичним архівом України м. Київ, продовжує видання першоджерел у серії «Слобожанські родоводи». Слід зазначити, що з 1719 по 1733 роки населення Слобідської України неодноразово переписувалося, але цілі та завдання цих переписів суттєво відрізнялися одне від одного. З усього цього числа мається на увазі загальний перепис населення Слобідської України, який проходив у 1732-33 роки.

Одним із перших істориків, хто згадав у своєму дослідженні перепис слобідських полків 1732 року, був Ілля Іванович Квітка. Надалі ці переписи згадували І. Срезневський та В. Пассек. Надалі цей перепис згадували Н. Гербель і П. Головінський. Однак ці історики навряд чи були знайомі з самими переписами, хіба що лише з їхніми результатами. Першим же дослідником, який ознайомився з переписами наживо, був архієпископ Харківський Філарет Гумілевський (1848-1859 рр.), власне він і є першовідкривачем цього видання. На той момент вони зберігалися у Харківській казенній палаті. У своїй праці «Історико-статистичний опис Харківської єпархії» він навів дані переписів 1732 по Сумському, Харківському та Ізюмському полках. Це стосувалося як чисельності парафій, відомостей про полкову та сотенну старшину, наявність парафіяльних шкіл, братств і богаделень.

Іншим дослідником, який розпочав активне використання у своїх працях матеріали переписів 1732 став академік Д.І. Багалій. Йому ж вдалося виявити і Перепис Охтирського полку, який до цього був не відомий. Він же видав «перелікові» відомості щодо населених пунктів чотирьох полків Харківського, Сумського, Охтирського та Ізюмського. Перепис Острогозького полку 1732 року досі невідомий. Слід зазначити, що Д.І. Багалей у виданих «перелікових» відомостях припустився чимало помилок, це як банальні перепустки дворів і неправильна кількість підданих, неточності у написанні населених пунктів, так серйозніші пов'язані з помилками адміністративним устроєм.

Надалі про переписи 1732 згадували у своїх монографіях В.М. Бондаренко, О.Г. Слюсарський, В.М. Кабузан, Є.В. Анісімов. Із сучасних істориків матеріалами переписів користувався В.Л. Маслійчук, а історик Б. Біляшівський готував до видання монографію, присвячену переписам 1732 року. На жаль, вона й досі не опублікована.

Характерно, що всі ці переписи не досягали головної мети, до того ж територія Слобідської України не підпадали під дію указу про перепис від 22 січня 1719 року, що спричинило наповнення Слобідської України російським населенням, яке видавало себе за українців. Проте вже за указом від 10 травня 1722 року було вирішено переписати українців на російських землях, а також підданих черкас на території Слобідських полків. До сьогодні до нас дійшло єдине джерело цього перепису – території Харківського полку. Російських втікачів потрібно повернути на місце їхнього минулого проживання, за винятком однодворців володіють на цій території землями.

З метою реформування козацьких полків та оновлення компанійських полків було проведено перепис 1726, 1729 років. У цей час Слобідська Україна вийшла з юрисдикції Сенату та належала до Військової Колегії. Упорядкуванням цих переписів займалися полкові канцелярії слобідських полків, проте через стислі терміни говорити про повноту даних переписів не доводиться. Також у них були відсутні козацькі верстви населення.

У цій книзі вперше публікується перепис Хрущова 1732, а саме одна з її частин – перепис Охтирського слобідського полку, що зберігається в ЦДІАУ м. Київ (Фонд 1721, Опис 1, од.хр. 224).

Перепис Охтирського полку написаний декількома, приблизно п'ятьма-шістьма, різними почерками. Зрозуміло, що один переписувач не міг швидко впоратися із подібною роботою. Крім того, цей перепис явно писався з чорнового варіанту, що випливає зі зміни почерків посередині перепису дворів: один переписувач написав ім'я та по батькові, а інший прізвище та кількість років. При цьому очевидні помилки при прочитанні імен та прізвищ із чернетки. Наприклад, часто ім'я "Макар" сплутане переписувачами з "Марко" через виносну букву "р", або прізвища сільських отаманів, що підписалися при здачі своїх частин перепису на останній сторінці, не зовсім збігаються з їх прізвищами в самому тексті.

Сам перепис Охтирського полку 1732 року є переліком населених пунктів. Під назвою населеного пункту подвірно розписано мешканців дворів із зазначенням голів дворів, їхніх братів, батьків, синів, властивостей та працівників із показанням віку. За відсутності чоловічого голови сімейства главою двору написані вдови. Після кожного двору підбивається підсумок кількості чоловічих душ, який проживав у дворі на той момент. Слід зазначити, що переписувачі який завжди ретельно вираховували кількість душ. Або помітивши помилку при підрахунку, дописували цифру за словом "душ". Після переліку дворів йде таблиця та розписка сільського отамана про те, що він нікого не приховав, а для поміщицького володіння, що ще й додаткових доходів не приховано. У тексті зустрічається, що відсутні імена синів, але кількість років показано, або опускаються слова "у нього", "всього" тощо. З певною часткою обережності треба ставитись до прізвищ, записаних у цьому переписі. Найчастіше прізвища, дані людині на ім'я батька, опускалися. Зустрічаються люди без прізвищ, а в когось наведено дві. Є приклади, коли батько і син мають різні прізвища. Всі ці факти свідчать, що прізвища у період не остаточно сформовані. Частина людей залишилася незмінними, а когось повністю змінилися.

Перепис Охтирського полку 1732 року примітний ще й тим, що наводить дати заселення поміщицьких землеволодінь. Ці дати іноді приблизні. Найраніше заселення належало до 1630-х років. Поміщицькі землі переважно були або надані, або куплені. У переписі зазначено, що поміщицькі селяни нічого своєму поміщику не платили, але мали працювати 2-3 дні на тиждень (єдиний раз у тексті зустрічається 4 дні).

 

 

«Різдвяні» книжки

Попереду новорічні свята – дні, коли ми всі живемо в очікуванні дива, сподіваємось на те, що наступний рік принесе нам нові враження, виконання бажань, яскраві події.

Випадає перший сніг та наступають морози, ми неодмінно починаємо чекати та готуватися до Новорічних та Різдвяних свят: заздалегідь готуємо подарунки, продумуємо як і з ким будемо святкувати.

Пропонуємо книги, які мають безпосереднє відношення до Різдвяних свят. 

  

Чарлз Діккенс «Різдвяна історія». Опублікований у середині грудня 1843 року шеститисячний наклад «Різдвяної пісні» розійшовся ще до Різдва, та й наступні наклади розкупили дуже швидко. Внутрішній «поштовх» дав англійцям Чарльз Діккенс своєю «Різдвяною піснею» – саме вона внесла в святкування потужний животворний дух морального й духовного очищення, доброчинності та єднання всіх людей у любові до Спасителя. Своєю повістю Діккенс заклав основи своєрідної «різдвяної філософії», яка культивується відтоді не лише в Англії, а й у всьому Західному світі.

  

Чарлз Діккенс «Різдвяна пісня у прозі». Напередодні Різдва до скнари й відлюдника Ебенезера Скруджа навідуються чотири духи. Розповідаючи цю історію, Чарльз Дікенс хотів нагадати людям про справжню сутність і сенс цього чудового свята. Повість написано легко й водночас глибоко, з великою любов’ю. Тож не дивно, що ця книжка одразу стала сенсацією та справила неабиякий вплив на укріплення різдвяних традицій в XIX ст. Вона й досі залишається живою й актуальною, промовляючи до людських сердець.

Том Флетчер «Різдвозавр та список Нечемнюхів». Усі вже знають про списки Чемненьких та Нечемнюхів, правда ж? А про суперсекретний пристрій Санти, який він ЗАВЖДИ звіряє двічі? Що ж, цьогоріч Різдвозаврові доведеться відшукати дітлахів, які опинились у списку Нечемнюхів, аби допомогти їм пізнати справжній дух Різдва, виправити помилки, вугільні грудки обернути на цукерки... а з Нечемнюхів перетворитися на Чемненьких! Адже Санта вірить, що всі діти заслуговують на другий шанс.

Агнешка Ножинська-Дем'янюк «Дарунок Різдвяної зірки». Це шість добрих казок про несподівані пригоди на Різдво, сімейне застілля на Святвечір, чарівні подарунки й тепло, яким так приємно ділитися. Святий Миколай, Віфлеємська зіронька й ангели принесуть героям цієї книжки справжню магію величного свята, а маленьким читачам розкажуть про найважливіші цінності Різдва — родинне коло та віру в дива.

Еліс Долан «Чарівна майстерня Санти». Майстерня Санти працює без перестанку, бо з кожним роком дітей, які чекають на подарунки лише більшає. Санта впевнений, що все під контролем! У його майстерні всі процеси налагоджені, адже ніколи з доставкою подарунків не було провалу. Хочете побачити, як там усе влаштовано?.. Хоча ні, зачекайте, щось пішло не так?

Валько «Дивовижне Різдво». Чи є краща пора в році за різдвяні дні? Лісові мешканці готують подарунки та прикрашають оселі в передчутті веселих свят. І треба ж такому статися, що саме напередодні Святвечора товстун Якоб втратив своє житло?! Добре, що поруч з ним були його вірні друзі. Читай у цій дивовижній книжці, як Бузиновий Ведмідь і Маленький Зайчик зарадили лихові та врятували свято!

Туве Янссон, Сесілія Давідссон, Алекс Гаріді «Різдво приходить у країну Мумі-тролів». Одного ранку в грудні урвався довгий зимовий сон родини Мумі-тролів. Світ за стінами будиночка змінився до невпізнання: щось біле й загадкове вкрило всю Долину Мумі-тролів, туди й сюди сновигали чепурулі й гемулі, обвішані подарунками й пакунками зі святковими наїдками та напитками. Усі перебували у схвильованому очікуванні чогось, що прямувало до Мумі-долини. Те загадкове Щось видавалося дуже небезпечним і називалося Різдвом.  Улюблену оповідь Туве Янссон «Ялинка» переказали по-своєму автори Алекс Гаріді й Сесілія Давідссон і видали з новими ілюстраціями художниці Філіппи Відлюнд.

Метт Хейг «Хлопчик на ім'я Різдво». Жив був на світі хлопчик з іменем Ніколас. Він жив разом зі своїм татом і не було у них надто великих коштів, тож за іграшку Ніколасу була редька. Проте хлопчик щиро любив своє життя. Аж ось його татові, звичайному лісникові, випадає виконати важливе доручення від Короля, яке суттєво підніме їх матеріальний стан. Та батько надто довго не повертається. Тому Ніколас вирушає в слід за ним, назустріч пригодам та новим знайомим. Олені, ельфи, тролі, піксі, розбійники… Багато жартів, чудові ілюстрації та святковий фінал.

Анна де Лафаркад «Різдво майстра вітражів та інші історії». П’ять неперевершено ілюстрованих казок, які допоможуть наново відкрити диво Різдва! Кожна сім’я має свої святкові традиції. З цією книжкою може з’явитися і ще одна нова – спільне сімейне читання різдвяних історій. Сюжет народження немовляти Ісуса знайомий усім змалку. Авторці ж вдалося вплести його у зворушливі розповіді про добро, справедливість, вірність, любов і відкрите серце. А для когось із малих читачів вони, можливо, стануть ще й першим знайомством із географією світу.

 

 

 

 

 

Подарунок Напередодні Святого Миколая

Напередодні Святого Миколая Охтирська публічна бібліотека отримала книги у подарунок від Костіва Олександра Зіновійовича з м. Тернополя.

Костів Олександр Зіновійович пише книгу про свого родича Кіндрата Андрійовича Коросташева.  Бібліотекарі  Охтирської центральної публічної бібліотеки надали автору  допомогу у пошуку необхідної для написання книги інформації – статті, які друкувались у охтирських місцевих газетах. На знак подяки Олександр Зіновійович  надіслав бібліотеці чотири книги та буклети.

Всі видання мають велике значення для бібліотеки, але, мабуть, найбільшу цінність – книга «Перепись Ахтырского слободского полка 1732 года», яку було видано у 2020 році в м. Харків. Книга містить  листи та історичні факти. Першим з істориків, хто згадував у своїх дослідах «перепись» слобідських полків був Ілля Іванович Квітка, а вже потім пізніше Д. І. Багалій дослідив і виявив «перепись» Охтирського полку, яка до нього була невідома. Пізніше про перепис 1732 року згадували В. Н. Бондаренко, Е. В. Анісімов та інші.

Ще одна книга – подарунок «Справа Василя Стуса». Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних та друзів. Ознайомившись із наведеними матеріалами  читачі дізнаються про невідомі факти Стуса, які були до цього часу під грифом «Секретно».

Не менш цікава для читачів книга «Вирок» В ній розміщені матеріали про перебіг створення ЧК слідчої справи над провідними діячами Українських національно-визвольних змагань 1917–1921-р.р.

Кожна місцевість по-своєму унікальна. Книга та буклети про файне місто Тернопіль збагатять нашу уяву емоціями. Книга має багато фотографій, містить цікаві факти про історію та сьогодення Тернополя.

Щиро дякуємо пану Олександру за подарунок бібліотеці і бажаємо йому творчих успіхів.

 

100 років від дня народження Анн Голон

«Творець серії знаменитих романів про Анжеліку – Анн Голон»

17 грудня народилася знаменита французька письменниця Анн Голон. Це літературний псевдонім Сімони Шанже, яка написала у співпраці з чоловіком Всеволодом Голубіновим (1903-1972), відомим як Серж Голон, серію популярних історичних романів про Анжеліку — зеленооку красуню-аристократку та авантюристку XVII століття. Долю самої Анн гладкою не назвеш.

Майбутня письменниця народилася у сім'ї морського офіцера. Вона виявила здібності до живопису та малюнку. Коли її батько зайнявся авіацією та написав книгу про літаки, то 10-річна Симона розфарбувала для нього понад 500 екземплярів. У шість років написала своє перше оповідання, а у вісімнадцять - під псевдонімом Жоель Дантерн опублікувала свою першу книгу «У країні за моїми очима». Тоді ж почала працювати як журналістка.

Коли почалася Друга світова війна, Франція виявилася окупованою, Симона вирішила вирватися з окупованої зони та вирушити на південь до іспанського кордону. Влітку 1941 р. вона вирушила в дорогу велосипедом, запевнивши свого батька, що буде дуже обережна. Враження, яке Симона отримала під час подорожі, залишилося з нею на все життя, а зло, свідком якого вона стала в окупованій країні, лише зміцнили її характер та прагнення до незалежності та справедливості.

На межі окупованої зони Сімону заарештували німці. Їй міг загрожувати розстріл, або принаймні табір. Але дівчина сміливо заявила німецькому офіцеру, що вона художниця подорожує для того, щоб побачити красу своєї країни, і вказала на свої малюнки. Приголомшений такою поведінкою офіцер не тільки відпустив її, але й забезпечив перепусткою, додавши при цьому: «Оце француженка так француженка!». Симона дісталася Іспанії, ступила на землю, вільну від німецьких окупантів, і рушила назад. Після повернення додому дівчина продовжувала займатися літературною працею. Вона організувала журнал «Франція 47», написала кілька сценаріїв.

У 1949 році молода письменниця отримала премію за нову книгу – «Патруль невинного святого». На отримані гроші вона вирішила поїхати до Африки, звідки збиралася надсилати репортажі. Симона вирушила до Конго, де й зустріла свою долю. Людину, якій судилося зіграти таку величезну роль її житті, звали Всеволод Сергійович Голубинов. Він народився в Бухарі, в сім’ї російського дипломата. Батько його був російським консулом у Персії (Ірані). Вони не могли не зацікавитися один одним. Роман, що почався між ними, вилився в глибоке почуття і незабаром вони одружилися. Сімейне життя склалося щасливо, як і творче співтовариство.

Життя в Конго, однак, ставало складнішим. Рух за незалежність витісняв європейців з Африки. Справа, якою займався Всеволод, перестала приносити дохід, подружжя повернулося до Франції і оселилося у Версалі. Всеволод Голубінов, досвідчений геолог, не міг знайти роботу у Франції. Вони спробували займатися спільною літературною працею і випустили книгу про диких тварин під ім'ям «Серж і Анн Голон». Однак становище було важким, крім того, Симона на той час народила свою першу дитину. І тоді вона вирішила написати історико-пригодницький роман. До цієї справи вона підійшла винятково сумлінно.

Симона та Всеволод три роки пропрацювали у бібліотеці Версаля, вивчаючи історичні матеріали, присвячені історії ХVІІ століття. Робота розподілялася так: Симона вивчала матеріал, писала, будувала фабулу, становила план, а Всеволод дбав про історичний матеріал та консультував її.

Працювало подружжя над своїм історичним романом дуже серйозно, проводячи довгі години в бібліотеці й звіряючи історичні факти з джерелами. У результаті їх об'ємна праця, 900-сторінковий роман став лише початком цілої серії, яка згодом стала дуже популярною у всьому світі й була перекладена багатьма мовами. Саме так на світ з'явився перший роман із серії про Анжеліку – «Анжеліка, маркіза янголів».

Всеволод знайшов видавця, який був зацікавлений у такому творі. Але, відправивши 1953 р. у видавництво свою першу книгу, Анн Голон отримала категоричну відповідь: «Читач має вірити, що до написання книги причетний чоловік. Його ім'я виглядатиме серйозніше». У результаті у Франції роман був опублікований під іменами Анн та Серж Голон. З того часу ім'я чоловіка Анн супроводжувало всі книги, написані про Анжеліку, тоді як Серж тільки допомагав дружині розшукувати потрібні історичні документи.

Проте літературне агентство, якому Анн продала права на «Анжеліку», користувалося ними як своїми власними. Видавці, які думають лише про комерційну вигоду, дозволяли собі нещадно змінювати та різати тексти без згоди автора. Агент ігнорував прохання Анн Голон погоджувати правки та ні в яку не погоджувався замінити зображення розпусної дівчини на обкладинці на більш глибокий образ героїні.

Анн та Серж Голон почали своє сходження до літературної слави. Другий їхній роман отримав назву «Шлях у Версаль», і після його публікації у США та Британії прижилася загальна назва для книг Голон – «Анжеліка». До 1962 було випущено вже шість книг, остання з яких називалася «Анжеліка та її любов». На той час в Анн та Сержа Голон було вже четверо дітей.

Європу буквально захлеснула хвиля «анжелікоманії»: лише за перші два тижні продажу в Німеччині «Анжеліка» розлетілася двомільйонним тиражем. Ось тільки Анн Голон навіть не підозрювала про це… Всупереч шаленому успіху твору, вона здобула мізерний гонорар. Виявилося, що книжки друкувалися без дотримання авторського права.

Видавці та літературні агенти, бачачи популярність книги, дійшли думки про екранізацію. Перший фільм вийшов у 1964 р. і одразу став знаменитим. Але, на превеликий жаль, репутація книги виявилася в результаті сильно підірваною. Літературні образи та кінообрази були несхожі один на одного, але деякі глядачі заздалегідь склали собі упереджену думку про роман. А все ж таки, багато хто, переглянувши фільм, зацікавилися і книгою.

У 1972 р. Анн закінчила роман «Анжеліка та демон», а Серж, який був ще й художником, готувався до своєї виставки. Раптовий інсульт не дав йому шансів - він раптово помер у липні 1972 року.

Анн залишилася з дітьми та з незакінченою книгою. Але вона зуміла подолати горе і продовжувала працювати. За наступні роки вийшли ще чотири томи. Останній, тринадцятий, - «Перемога Анжеліки», був опублікований у Франції в 1985 році.

Історія Анжеліки залишалася ще далеко не завершеною, але Анн змушена була на якийсь час зупинитися і зайнятися менш приємними справами - конфліктом з колишнім літературним агентом і боротьбою за свої авторські права з видавництвом «Hachette». Судовий процес тривав багато років, 1995 р. Анн виграла справу, але тільки формально. Видавці подали апеляцію, і розв'язання питання тривало ще довгі роки. У грудні 2004 р. Анн Голон отримала у видавництві всі авторські права на книжкову серію.

Письменниця продовжувала працювати над своїм романом, який став справою її життя, аж до смерті. Вона померла влітку цього року на 96-му році життя. Останнім часом жила у Версалі й кілька років писала останній роман всього циклу, робоча назва якого Анжеліка і французьке королівство. Але це ще не все! Анн також здійснювала грандіозну працю з ревізії та перероблювання всього циклу. Річ у тому, що видавці зробили у багатьох місцях купюри. Це відноситься, як не дивно, і до французьких публікацій. Таким чином, письменниця вставляла в книги відсутні фрагменти, вносила доповнення, виправляла помилки, які, ймовірно, були неминучими при такому обсязі та при швидкості, з якою видавалися перші томи. У 2003 році вона закінчила перероблювання першої частини першої книги (про дитинство Анжеліки).

Щодня в історії Анжеліки з'являлося кілька нових сторінок. «Це моя киснева маска», - так говорила письменниця про своє улюблене дітище і з захватом працювала над новими пригодами героїні, яка стала кумиром мільйонів читачів у всьому світі.

Підтримка численних читачів з усіх куточків світу, яку Анн знайшла в останні роки завдяки Інтернету, надавала їй нових сил. Як би не було, Анжеліка, продукт уяви Анн Голон, вже давно вийшла за межі книжкових сторінок, ставши чи не самостійним історичним персонажем.

#EULIB. ПУНКТ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРИ ОХТИРСЬКІЙ ЦЕНТРАЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ. Англія знайома і незнайома.

Англія (Велика Британія)

Англія (англ. England) – країна та адміністративна одиниця Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії. Розташована на території острова Велика Британія, займаючи його південну і центральну частину. Англія має сухопутні кордони з Шотландією (на півночі) і Уельсом (на заході). Також країна має морські кордони з Ірландією (островом і державою) і Францією. Англія (на відміну від інших адміністративно-політичних частин Сполученого Королівства) не має власного парламенту та уряду, підкоряючись відповідним законодавчим та виконавчим органам Великої Британії.

Англія — одна з відвідуваних країн у світі, яка має чудову історію, красиві міста і багатющі культурні традиції. Ця частина Британії славиться безліччю чудових історичних місць від стародавніх мегалітів та античних римських споруд до середньовічних сіл і старовинних замків. Англія — це мальовничі природні ландшафти та захопливе морське узбережжя, атмосферна провінція і динамічне життя мегаполісів. Це приголомшлива країна має дуже автентичну атмосферу та уклад життя.

Прапор Англії

Населення — понад 53 млн осіб.

Площа – 133 396 км².

Валюта — фунт стерлінгів.

Мова — англійська.

Час – UTC 0, влітку + 1.

Велика Британія не є учасником шенгенської угоди. Візу можна отримати при особистому відвідуванні акредитованого візового центру, який розташований в Києві.

Столиця — Лондон.

Державні та національні свята: 1 січня — Новий рік, Страсна п’ятниця (п’ятниця перед Великоднем), Пасхальний понеділок (відразу після Великодня), ранній майський вихідний (перший понеділок травня), весняний вихідний (останній понеділок травня), літній вихідний (останній понеділок серпня), 25 грудня — Різдво 26 грудня — День подарунків.

Англія має лівосторонній автомобільний рух. Дорогі безкоштовні, за винятком декількох великих мостів, тунелів і платної автостради M6. Автомагістралі у Великобританії позначаються білими літерами на синьому тлі. На дорогах діють такі обмеження: 70 миль/год (115 км/год) – автомагістралі, 60 миль / год (100 км/год) – дороги з однією проїжджою частиною поза населеними пунктами, 30 миль/год (50 км / год) – в населених пунктах. Великі міста не дуже зручні для автомобільного руху. Краще залишити машину в передмісті на спеціальних паркуваннях, а в центр добиратися на дешевих автобусах.

Напруга електричної мережі – 230 В, 50 Гц.

У більшості ресторанів плата за обслуговування включена в рахунок. Якщо це не так — то гарним тоном буде залишити 10 % від суми рахунку.

ГЕОГРАФІЯ І ПРИРОДА

Англія розташована на острові Велика Британія, займаючи 2/3 його території. Має сухопутні кордони з двома іншими адміністративно-політичними частинами Сполученого Королівства: на півночі — з Шотландією, а на заході з Уельсом. Англія омивається Північним і Ірландським морями, які є частиною акваторії Атлантичного океану. Протоки Ла-Манш і Па-де-Кале відокремлюють острів від Франції.

Південь Англії являє собою рівнину, яка розділена пагорбами та височинами. Північ Англії — це порівняно гориста місцевість, де розташовані Пеннінські гори. Найбільша вершина — Скофел-Пайк (978 метрів). Східна Англія — це низовина з луками та болотами, які були осушені та стали сільськогосподарськими угіддями.

Природа Англії

Найбільші річки Англії: Северн, Темза, Трент, Грейт-Уз, Уай. За часів кельтів велика частина Англії була покрита широколистяними лісами (дуб, бук, граб, ясен). Але надалі більшість лісових масивів були перетворені в поля і пасовища. Зараз ліси займають лише 10 % території Англії.

КЛІМАТ

Англія має помірний морський клімат, який пом’якшений впливом теплого Гольфстріму. Він відрізняється порівняно теплим, в деяких північних районах прохолодним, влітку і м’якою зимою. Південно-східна частина — найтепліший регіон. Північно-східна — найхолодніший. Погода в Англії може бути досить мінлива, а осінь і весна часто дощові. При цьому клімат характеризується рідкісними екстремальними температурами та малою різницею температурних показників між найтеплішим і холодним місяцями.

НАЙКРАЩИЙ ЧАС ДЛЯ ВІДВІДУВАННЯ

Кращий час відвідування Англії пізня весна і літо. Восени може часто дощити, а взимку прохолодно і сиро.

ІСТОРІЯ ТА ЦІКАВІ ФАКТИ

До римського завоювання територія Англії була заселена бриттами (кельтськими племенами). У 1 столітті до н. е. південна, західна і центральна частини Великої Британії були завойовані Римською імперією і входили до її складу до 5 століття. Римляни побудували тут дороги, ланцюг укріплень і заснували кілька міст. Фактично ж Британія була околицею Римської держави. Після відходу римлян бриттів стали тіснити північні племена піктів і скоттів (майбутні шотландці).

У 5 столітті на територію Англії вторглися племена германців (англи, сакси і юти). Вони утворили 7 королівств, які надалі були об’єднані в Королівство Англія. Першим англійським королем став Альфред Великий. У 9 столітті Англія страждає від навали вікінгів. Войовничі скандинави захопили північні та східні території, а данські королі навіть деякий час правили англійським королівством. У 11 столітті до Англії вторглися нормандці на чолі з Вільгельмом Завойовником. Вільгельм ввів феодальну систему, а також французькі звичаї та традиції.

Йорк — одне з найдавніших міст Англії

В 1154 році в Англії був коронований Генріх II з династії Плантагенетів або Анжу. При ньому були даровані права і пільги багатьом містам, що сприяло їх зростанню і розвитку. У 1171 році була підпорядкована Ірландія. В кінці 13 століття англійські монархи підпорядкували Уельс. У 1399 році до влади прийшла династія Ланкастерів, яка правила країною до 1462 року. Кінець 15 століття характеризується серією воєн між прихильниками династії Йорків і Ланкастерів, які закінчилися перемогою перших.

Йорки правили країною всього 24 роки. У 1485 році на трон запанували Тюдори. У 1603 році королем Англії став шотландський король Яків I з династії Стюартів. 17 століття видався досить бурхливим для Англії. Країну стрясали війни, релігійні конфлікти та революція, яка завершилася реставрацією монархії. У 1707 році в результаті унії Англія і Шотландія утворили єдину державу — Велику Британію.

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОДІЛ

Зараз Англія розділяється на 9 регіонів і 48 церемоніальних графств.

Адміністративний поділ Англії

У регіональному плані територію Англії можна розділити на три великих частини:

Південна Англія — Лондон, південно-східне і західне узбережжя Великобританії.

Мідлендс (Центральна Англія) – Іст-Мідлендс (центр Англії до узбережжя Північного моря), Уест-Мідлендс (промислова та сільська місцевість схід Уельсу), Східна Англія (сільська провінція північний схід від Лондона).

Північна Англія — Йоркшир, великі промислові міста між Уельсом і Шотландією.

НАСЕЛЕННЯ

Найбільша етнічна група Англії — англійці. Це нація з’явилася в результаті змішання кельтів, римлян, англів, саксів, норманів. Англійці говорять англійською мовою. Переважною релігією є англіканство (один з напрямків християнства).

Англійці зазвичай доброзичливі та ввічливі. Хоча вони відрізняються деякою манірністю, марнославством і консервативністю. У звичайному житті англійці спокійні, незворушні та досить закриті. Свою пристрасть вони можуть виплеснути на спортивних подіях і в пабах.

Лондон

ТРАНСПОРТ

Через те, що Велика Британія є островом, то в Англію з материкової Європи можна потрапити на поромі або через євротунель під Ла-Маншем. Кращий і найшвидший спосіб дістатися сюди — по повітрю. Країна має відмінне повітряне сполучення з більшістю великих міст Європи та світу. Лондонський аеропорт Хітроу є одним з найбільших і завантажених повітряних портів у світі. Найбільші аеропорти Англії розташовані в Лондоні (цілих п’ять), Манчестері, Бірмінгемі, Ліверпулі.

Англія має чудове залізничне сполучення та одну з найвищих концентрацій залізниць у світі. Залізниці з’єднують всі великі міста. Також на поїзді до Англії можна дістатися з Франції та Бельгії.

МІСТА АНГЛІЇ

Лондон — столиця Великої Британії та найбільше місто країни. Це один з головних фінансових центрів світу і провідних глобальних міст нарівні з Нью-Йорком. Лондон — один з найпопулярніших туристичних напрямків в Європі. Це галасливий та яскравий мегаполіс, який має дивовижну концентрацію чудових пам’яток і пам’ятників історії, а також є столицею мистецтва, культури, музики, освіти, моди, політики, фінансів і торгівлі.

Бірмінгем — друге за величиною місто Великої Британії з багатою індустріальною спадщиною. Він відомий своїми каналами, ювелірними прикрасами та численними культурними заходами.

Брістоль — місто зі славною історією та один з найстаріших портів Англії. Відомий красивою георгіанською архітектурою і чудовою “морською” атмосферою.

Ліверпуль — місто Бітлз, відоме своєю музикою, спортом і ірландськими пабами. Це один з центрів трансатлантичного судноплавства, важливе торгове та університетське місто з безліччю красивих історичних будівель.

Манчестер — комерційна і культурна столиця Ланкаширу. Колись один з найбільших промислових центрів Європи, який тепер славиться розважальними та спортивними спорудами.

Бат — одне з найпривабливіших міст Великої Британії, відоме чудовою античною спадщиною.

Йорк — одне з найкрасивіших середньовічних міст Англії з чарівними старовинними вуличками, безліччю старих церков і чудовою історичною атмосферою.

Кембридж — університетське місто з романтичним середньовічним характером, приголомшливою готичною архітектурою та однією з найвищих концентрацій історичних будівель в Англії.

Шеффілд — четверте за чисельністю населення місто Англії, яке славиться величезною кількістю парків і садів.

Ноттінгем — місце з багатою історією, джерела якої йдуть за часів Римської імперії, овіяне легендами про Робін Гуда. Місто часто називають “Королева Мідлендса” з-за широких вулиць, красивої архітектури та багато мальовничих парків.

Лідс — третє за величиною місто Великобританії, розташоване в графстві Йоркшир. Це один з найбільших промислових, комерційних і фінансових центрів Північної Англії, який славиться прекрасним шопінгом, наявністю цікавих музеїв і художніх галерей, а також численними парками.

Брістоль — неофіційна столиця Західної Англії та один з найстаріших британських портів.

ПАМ’ЯТКИ ТА ВИЗНАЧНІ МІСЦЯ АНГЛІЇ

Стоунхендж

Стоунхендж — найвідоміший Доісторичний пам’ятник в Європі, розташований в 10 км на північ від Солсбері. Це давня мегалітична споруда була побудована між 3000 і 1500 роками до н. е. і включена в список об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Таємничий Стоунхендж складається з величезних кам’яних брил, яких називають менгірами або мегалітами. Точне призначення його досі не відомо. Хоча археологи схиляються до висновку, що Стоунхендж — це або стародавнє кладовище, або споруда для передбачення космічних явищ.

Тауерський міст

Лондонський Тауер — одна з найвідоміших історичних пам’яток Великобританії, включена в список об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ця могутня фортеця була заснована Вільгельмом Завойовником в 11 столітті та є свідком багатої історії Лондона. Це місце протягом свого існування приміряло безліч ролей: від похмурої в’язниці до палацу, від королівської скарбниці до звіринця. Зараз Тауер є одним з найпопулярніших туристичних атракціонів Сполученого Королівства і включає чудові історичні експозиції.

Тауерський міст — один з головних символів Лондона з красивими мостовими вежами, всередині яких знаходяться старі парові двигуни. Цей розвідний міст був закінчений лише в 1894 році й на той момент вважався дивом вікторіанської інженерії.

Біг-Бен

Біг-Бен — один символів Англії та її столиці. Це годинна вежа Вестмінстерського палацу, побудована в 1859 році за проєктом Чарльза Баррі. Величезні годинники датуються цим же періодом.

Римські лазні в місті Бат датуються 1 століттям до нашої ери та були побудовані навколо найбільшого з трьох гарячих джерел. Терми є одними з кращих зразків античної архітектури, що збереглися на території Англії.

Вестмінстерське абатство

Вестмінстерське абатство (або соборна церква св. Петра в Вестмінстері) – чудовий шедевр готики й одне з легендарних місць Лондона. Джерела цієї релігійної споруди йдуть в раннє Середньовіччя. Вестмінстерське абатство було засноване Едвардом Сповідником в 1065 році як місця поховання. З 1066 року тут були короновані та поховані більшість британських королів.

Йоркський собор — найбільший готичний собор Північної Європи, заснований в 7 столітті. Це шедевр середньовічної архітектури й одна з найважливіших релігійних споруд Англії. Йоркський собор має чудовий готичний фасад, прикрашений безліччю декоративних елементів. Інтер’єр містить красиві вітражі та величезну кількість важливих релігійних артефактів.

Кентерберійський собор

Кентерберійський собор — чудовий готичний собор і головний англіканський храм Сполученого Королівства. Ця стародавня церква є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і відбиває архітектуру різних століть.

Котсуолдс

Котсуолдс — горбиста гряда, яка розташована на заході центральної Англії (в основному, на території графств Оксфордшир і Глостершир). Відома мальовничими буковими лісами, невеликими селами зі старими кам’яними будинками та пасовищами.

Озерний край — національний парк, який вважається одним з найкрасивіших місць Англії. Включає 12 великих озер і безліч мальовничих пейзажів.

Велика частина пам’яток та історичних будівель Кембриджа зосереджена в коледжах Кембридзького університету, практично кожен з яких є шедевром архітектури й славний багатими традиціями. Університет тут був заснований в 13 столітті та вважається одним з найдавніших навчальних закладів Європи.

Уорикський замок

Уорикський замок — один з найкрасивіших середньовічних замків Англії. Ця дивовижна фортеця була заснована 9 століть тому і розташована в прекрасному історичному місті.

Дурдл Дор (Durdle Door) – мальовничий пляж в графстві Дорсет з відокремленою бухтою і стародавньою вапняковою аркою.

Гора св. Михайла

Гора св. Михайла — чарівний приливний острів (нагадує французький Мон-Сен-Мішель), розташований в 500 метрах від узбережжя материкової частини Корнуолл і увінчаний середньовічною церквою і замком.

Замок Алнік — другий за величиною жилий замок в Англії, розташований в графстві Нортумберленд. Має багату давню історію і чудову середньовічну архітектуру.

Стіна Адріана

Стіна Адріана — ланцюг стародавніх укріплень, які потягнулася на 117 км. Ці захисні мури й вали були побудовані у 2 столітті н.е. для захисту римських провінцій від племен скотів і піктів, які жили в давнину на території сучасної Шотландії.

ПРОЖИВАННЯ

Англія має велику кількість варіантів проживання від недорогих хостелів і гуртожитків до розкішних готелів. Найкращим варіантом за ціною і якістю буде готель типу “ліжко — сніданок”.

КУХНЯ

Англійська кухня славиться простими м’ясними стравами: ростбіф, біфштекс, бекон. Також популярні страви з риби та пудинги.

Традиційна їжа:

Cornish Pasty – листковий пиріг з м’ясною начинкою.

Lancashire Hotpot – ситне овочеве і м’ясне рагу.

Pies – м’ясний пиріг.

Yorkshire Pudding – рідкий пудинг зі смаженим м’ясом.

Full English Breakfast – знаменитий англійський сніданок (смажений бекон, яєчня, хліб, смажений чорний пудинг з великим кухлем чаю з молоком).

Roast dinner (недільна вечеря) – запечене м’ясо з овочами та картоплею.

Паби — відмінне місце, щоб спробувати англійську їжу за розумною ціною. Але потрібно врахувати важливий нюанс — в таких закладах кухня працює до 21.00.

Ліверпуль

Традиційний питний заклад називається паб. Найпопулярнішим алкогольним напоєм є пиво, яке можна розділити на лагер (світле), ель і стаут (темне). Найпопулярніший безалкогольний напій це, звичайно, чай.