Чорнобиль. Без права на забуття

14 грудня наша країна відзначає День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Указ № 945 про установу цієї пам’ятної дати підписаний Президентом 10 листопада 2006 року.

30 листопада 1986 р. було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, а 14 грудня в газеті «Правда» надруковано повідомлення про те, що держкомісією прийнятий в експлуатацію комплекс захисних споруд. Саркофаг споруджений у найкоротший строк – за 206 днів.

Лише завдяки самопожертві ліквідаторів, багато з яких заплатили власним життям і здоров’ям, вдалося локалізувати аварію та врятувати країну і світ від радіаційного забруднення. До ліквідації наслідків аварії було залучені тисячі фахівців різних професій! Отримуючи великі дози опромінення, інженери, будівельники, шахтарі, енергетики, водії, військові, лікарі - усі, хто пішов тоді не тільки за наказом, а й за покликом серця, зупинили невидимого і дуже підступного ворога. Працювали вахтовим методом – приїздили одні, отримували максимально допустиму дозу радіації і поверталися, а на зміну приїздили інші. За неповними даними, через чорнобильський майданчик пройшли понад 600 тисяч осіб.

Ліквідатори Чорнобильської катастрофи – приклад самопожертви та самовідданості. Тож у День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС низько схиляємо голови перед тими, хто віддав життя, зупиняючи ядерний смерч, хто відвів біду від прийдешніх поколінь. Висловлюємо слова щирої подяки усім ліквідаторам, хто зробив вагомий внесок у справу подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Тоді, 35 років тому, люди зітхнули полегшено: саркофаг готовий і загрози життю більше немає. Хоч усі добре розуміли: попереду довгий шлях, який потребує величезних зусиль, новітніх технічних рішень, фінансових ресурсів для подальшої ліквідації наслідків аварії, а для багатьох – роки лікування. Масштаби лиха та важкість наслідків стали найтяжчими в історії нашої планети.

У 2019 на Чорнобильській атомній електростанції завершено встановлення нового саркофага над старим об’єктом «Укриття». Новий безпечний конфайнмент розрахований на 100 років і покликаний забезпечувати захист навколишнього середовища від подальшого потрапляння в неї радіоактивних речовин, а також належні умови для безпечного демонтажу старого укриття і зруйнованого реактора і видалення радіоактивних матеріалів.

Водночас у житті українців Чорнобиль є і буде незагойною раною. Цей день вкотре нагадує про важливість особливих заходів безпеки у сфері використання мирного атома. Адже світ такий крихкий, а людство, впроваджуючи винаходи, має бути пильним, щоб не знищити планету. Це невимовне горе забрало життя багатьох людей, завдало шкоди здоров’ю мільйонів українців. Наслідки ще багато років відчуватимуть на собі майбутні покоління. Чорнобиль вважається найжахливішою катастрофою в історії людства.

Сьогодні налічується майже три з половиною мільйонів постраждалих від катастрофи та її наслідків.  Майже 10 відсотків території України зазнали прямого радіаційного ураження.

До Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Охтирською центральною бібліотекою підготовлена віртуальна книжкова виставка. На виставці читачам представлено літературу, в якій  детально описуються події на ЧАЕС у день аварії, подвиг ліквідаторів-чорнобильців, гіркі наслідки катастрофи для України та світу та спроби їх подолання, питання енергетичної безпеки та використання альтернативної енергетики.

Плохій, С.М. Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи : [пер. з англ.] /

Сергій Плохій. - Харків : Фоліо, 2019. – 395 с. - (Великий науковий проект).

Вихід кожної книжки американського історика Сергія Плохія є знаковою подією не лише в українському, але й у Західному науковому середовищі. Цього разу директор Гарвардського українського наукового інституту присвятив свою працю Чорнобильській катастрофі. За цю книгу автор отримав найпрестижнішу британську літературну премію в жанрі нехудожньої літератури. За словами самого автора, ця публікація є першою історією чорнобильської катастрофи від вибуху аж до закриття станції в грудні 2000 р. Закінчується вона розповіддю про спорудження нового саркофагу над пошкодженим реактором у травні 2018 р.

Загреба, М. Пропустити Чорнобиль крізь серце : фотокнига / Михайло Загреба. – Київ : Спалах, 2002. – 120 с.

Ця фотокнига – данина пам’яті журналіста, ліквідатора, учасника історико-культурної експедиції Мінчорнобиля України Михайла Загреби. Захоплива розповідь про мальовничий древній поліський край, убитий радіацією, примушує читача поглянути на Чорнобильську катастрофу не тільки як на техногенну, але й під іншим кутом зору – гуманітарним, і замислитись над тим, що ми втратили в історичному, культурному, природничому та мистецькому значеннях: до аварії на Поліссі зберігалися, як ніде в Україні, найдавніші звичаї, традиції культури та побуту слов’ян. Правдиву, емоційну оповідь Михайла Загреби ілюструють його фотографії, – адже автор відомий як талановитий фотожурналіст.

Біль і тривоги Чорнобиля / [упоряд. Ю. В. Сафонов]. – Київ : Київська правда, 2006. – 288 с. : іл.

Книга «Біль і тривоги Чорнобиля» – колективна розповідь про найбільшу техногенну катастрофу в історії людства, з часу якої минуло вже три десятка літ. Автори, що були безпосередніми свідками і учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, діляться своїми спогадами про тривожні для України й усього світу дні весни і літа 1986-го, розмірковують над долями чорнобильців, болючими проблемами відчуженої тридцятикілометрової зони і самої станції, розглядають і прогнозують розвиток ситуації навколо ЧАЕС. Їхня розповідь доповнена фотосюжетами про подолання наслідків Чорнобильської трагедії.

Алексієвич, С. Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього : роман : пер. с рос. /С. Алексієвич ; Пер. Оксана Забужко; Післям. Оксана Забужко.– Київ : Комора, 2016.– 285 с.– (Nobel prize winner).

Майже у всіх рейтингах книг про Чорнобильську трагедію перше місце незмінно займає праця Алексієвич. Видно лауреатка Нобелівської премії зробила те, що раніше ніхто не робив, і зробила це надзвичайно якісно. “Чорнобилська молитва” - це художньо-документальний роман. Він промовляє тисячами голосів очевидців, потерпілих від трагедії, вимушених біженців із найближчих сіл, посадовців, які впливали на рішення в той час, та дітей-жертв радіації. Книжку переклала українською Оксана Забужко до 30-літньої річниці.

Трохим, С. 1986/чорнобильські хроніки : людський фактор, замовчування правди, зона відчуження, параліч майбутнього, мутація / С. Трохим .  – Брустурів : Дискурсус, 2016 . – 224 с.

У книзі розповідається про те, як через об’єктиви телекамер українських журналістів світ дізнавався, що ж реально відбувалося в зоні відчуження. Автор не тільки торкається фактів з історії трагедії Чорнобиля. Він доводить, що ця масштабна катастрофа стала саме тією безповоротною подією в історії Радянської імперії, що призвела до її розпаду. Зоря Полин — прикінцевий акорд сумної мелодії, що передує остаточному фіналу. Далі — агонія величезної країни.

Колесников, С. Відрядження до пекла / С Колесников; ред. Т. Синьоок . – Київ : Арт Економі, 2016 . – 104 с.

У повісті «Відрядження до пекла» автор розповідає про участь у ліквідації аварії на ЧАЕС військовозобов’язаних запасу у складі в/ч 73413 (442-го Донецького механізованого полку цивільної оборони СРСР). На долю цих людей випало бути першими під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Тарас, Я. Мікрорентгени української пам’яті / Я. Тарас ; ред. І. Лемко . – Львів : Апріорі, 2017. – 111 с.

В книзі висвітлюється діяльність комплексної історико-етнографічної експедиції в 1994-2003 рр. в радіоактивно забруднених територіях Полісся, дається характеристика зони відчуження, описується життя поліщуків в екстремальних умовах, описується враження від окремих сіл, висвітлюється робота міліції, влади, водіїв у зоні, змальовані окремі портрети членів експедиції, показано природнє самовідновлення екосистем, зафіксовано новітній фольклор, який витворився під час роботи членів експедиції з респондентами.

Аккерман,  Г. Пройти крізь Чорнобиль / Г. Аккерман; гол. ред.    С. Головко; пер. з фр. П. Таращука. – Київ : Либідь, 2018 . – 168 с.

Книжка Галі Аккерман – це подорож письменника крізь драму Чорнобиля в різноманітних її людських, соціокультурних, професійних аспектах. Це проходження крізь очисний вогонь нового знання, трагічних відкриттів, крізь драму людських доль. Ця книжка також про Чорнобиль як про один з найстрашніших злочинів радянської системи. Незаперечна цінність видання і в тому, що це погляд людини з іншої культури, з інших культур – адже авторка суміщає в собі єврейську, російську і французьку культури, родинно пов’язана з Україною.

Сущенко, М. Екскурс у Чорнобиль … земля загублених надій… = Insight into Chernobyl / М. Сущенко; пер. з англ. Д. Вілкова; фото  Кирило. – Київ: Агентство по розповсюдженню друку, 2016. – 272 с.

У виданні показаний нинішній стан населених пунктів Чорнобильської зони відчуження, які були покинуті внаслідок аварії на атомній електростанції. Книга проведе читача по пустих приміщеннях, дасть можливість заглянути в порожні квартири, зайти в осиротілі дитсадок, школу, магазин та інші будівлі. Присвячується пам’яті Чорнобильської катастрофи.

Шовкошитний, В. Чорнобиль: я бачив : повість / В. Шовкошитний ; ред.            Г. Шовкошитна. – Вид. 3-тє, перероб. й допов. – Київ : Український пріоритет, 2019. – 326 с.

Художньо-документальна повість "Я бачив" - це нова спроба одного з провідних українських сучасних письменників Володимира Шовкошитного, самовидця Чорнобильської аварії й активного ліквідатора її наслідків, поєднати воєдино літературу пам'яті й літературу факту.   Отож, у творі поєднані спогади очевидців найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, учасників ліквідації її наслідків, простежені долі літературних героїв, проаналізовані техногенні, економічні, соціальні й медичні наслідки наймасштабнішого рукотворного лиха, показані перспективи повернення забруднених територій в народногосподарський обіг. Ця книга дає відповідь на головні питання, що постали після Чорнобиля. Адже всі 33 роки після Чорнобиля автор був в епіцентрі українського життя. У книзі спростовується безліч міфів, зокрема, породжених серіалом каналу НВО "Чорнобиль" та автор згадує зустріч і розмову про аварію на ЧАЕС з астронавтом Нілом Армстронгом.

Векленко, О. Чорнобиль : етюди з натури = Chornobyl: Sketches from life : [кн. спогадів] / О. Векленко ; Пер. англ. С.Орлова. - Харків : Фабула : Ранок, 2019.– 141 с.

Книжка спогадів учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, художника, професора Харківської державної академії дизайну і мистецтв Олега Векленка про його особисті відчуття, пережиті в період перебування в Чорнобилі в травні–червні 1986 року.

Автор розказує, яким було повсякденне життя ліквідаторів у таборі неподалік станції, про примітивні засоби захисту і про те, що усвідомлення справжньої небезпеки прийшло набагато пізніше. Щирі історії про ті дні написані живою мовою і доповнені авторськими малюнками та фотографіями.