Година спілкування «Груньський сміхотворець» – Остап Вишня

До КУ «Охтирський міський центр надання соціальних послуг» на годину спілкування «Груньський сміхотворець» завітали бібліотекарі ЦБ, щоб повідати про життєві та творчі сторінки Остапа Вишні.

Остап Вишня (справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко) – новеліст, сатирик, засновник жанру «усмішок» в українській літературі, редактор та сценарист.

Це був великий життєлюб, адже попри трагічні умови життя в тоталітарній радянській системі, зберіг у собі чесноти справжньої Людини. Безмежно любив природу, тварин, дітей, людей, смачну їжу, українську пісню.

Народився письменник 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва поблизу Груні(на той час на Полтавщині), у багатодітній родині.

Був другою дитиною з сімнадцяти.

З раннього дитинства мав жагу до книжок та науки.

Псевдонімом «Остап Вишня» письменник уперше підписується під фейлетоном «Чудака, їй-богу!» 22 липня 1921 р. в «Селянській правді».

У 1924 році видає збірку «Вишневі усмішки (сільські)», чим утверджує новий гумористичний жанр.

Поступово Остап Вишня стає одним із найпопулярніших письменників свого часу. За популярністю його твори поступалися лише Т.Шевченку. Однак це не допомогло йому уникнути переслідувань, репресій, арешту. 1933 р. йому висувають звинувачення в контрреволюційній та терористичній діяльності, після чого відсилають у ГУЛАГ на 10-річний термін .

Повноцінно займатися літературною працею письменнику вдається лише після звільнення 1943 р., коли він уникає розстрілу й повертається до Києва.

Роки таборів значно підірвали здоров'я митця, однак не змогли знищити письменницький хист Вишні: він пише ще багато творів, зокрема, «Як варити і їсти суп із дикої качки» (1945), «Сом» (1953), випускає збірку «Мисливські усмішки» (1956). Сміється, жартує, хоч і крізь сльози, постійно відчуваючи пильне радянське око.

Доля письменника трагічна, але він залишив чималий літературний спадок про життя простих українців.

Остап Вишня тонко відчував гірку долю свого народу, тому щиро бажав, щоб його народ усміхався, хоч на мить забувши про всі негаразди важкого життя в тоталітарній системі.

Під час години спілкування бібліотекарі зачитали твори Остапа Вишні «Перший диктант», та «Дідів прогноз».

Присутні уважно слухали сказане бібліотекарями, та відверто поділилися враженнями від почутого.

Читаймо твори класиків української літератури!