Тематичний вернісаж пам’яті "Багряний син України: незалежний, вільний, нескорений"

     1 жовтня 2021 року охтирчани вшанували пам'ять видатного письменника з Охтирки – Івана Багряного.  З нагоди 115-річниці дня народження  видатного земляка, письменника, українського патріота в місті відбувся тематичний вернісаж пам’яті «Багряний син України – незалежний, вільний, нескорений».

Людина-легенда, Іван Багряний був митцем широкого обдарування – один з найпопулярніших в еміграції українських письменників, громадсько-політичний діяч, художник. Залишив чималий доробок у різних жанрах, зокрема: поетичні збірки, кілька п’єс, романи й повісті, десятки публіцистичних статей. Писав і твори для дітей. Його було репресовано в 30-ті роки, під час Другої світової війни він виїхав за кордон, де займався активною політичною й творчою діяльністю.

На рідній землі Івана Багряного переслідувала більшовицька влада, його називали зрадником народу, а твори надовго заборонили. Тільки 1991 року письменника реабілітовано, відтоді його твори почали перевидавати. Їх написано на основі власного життя, вони є вражаючим документом радянської епохи, художніми «історіями» незнищеної української людини, патріота.

Відкритий мікрофон «Багрянівське слово в місті нашому» – став початком заходів з вшанування видатного письменника, на якому звучали твори у виконанні учнів Охтирської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Б. Д. Антоненка-Давидовича: Костюка Антона, Кандиби Віторії, учнів 11 класу, Шелудько Софії, учениці 8-Б класу. За активну участь у заході вони були нагороджені грамотами від КЗ «Охтирська публічна бібліотека».

Слово до присутніх мав міський голова Охтирської міської територіальної громади Павло Петрович Кузьменко, який зазначив, що пишається тим, що наше місто дало Україні таких видатних українців як Іван Багряний – письменника, який в нелегкі часи тоталітарного режиму не боявся говорити правду.

На заході згадали усіх охтирчан, які популяризували життя та творчість Івана Багряного в нашому місці, попри шалений тиск радянської системи – охтирського краєзнавця Олександра Івановича Галкіна, охтирську поетесу Катерину Іванівну Квітчасту.

Окремою сторінкою пізнання Івана Багряного стало журналістське дослідження, проведене охтирчанкою Валерією Бакуліною серед жителів Охтирщини. Дана робота покликана зрозуміти думки людей, та знайти  відповідь на запитання – хто ж вкрав істину? Жага до глибокого пізнання  української  культури та історії  дала поштовх Валерії Михайлівнї Бакуліній згуртувати людей навколо себе в об’єднання «Український клуб Охтирки», який у повному складі долучився до заходу. Учасники клубу розповіли присутнім про вивчення творчості Івана Багряного, зачитали уривки з про місто Охтирку з  творів Івана Багряного, про поділ міста на сотні, які є до нашого часу.

Мала своє слово до присутніх і  Катерина Андріївна Макаренко, голова Охтирської  філії Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду імені Тараса Григоровича  Шевченка, президентом якого є пра-правнука Тараса Шевченка по сестрі Катерині Людмила Красицька; заслужений працівник культури України, керівник народного аматорського ансамблю  української  пісні «Калина», лауреат Міжнародних та Всеукраїнських фестивалів-конкурсів, громадська активістка. У своїй промові вона розповіла, як тривала робота з вивчення життя і творчості Івана Багряного починаючи з 1990-х років, завдяки тісній співпраці з Олександром  Володимировичем Шугаєм – представником Фундації імені Івана Багряного у Києві, поетом, прозаїком, есеїстом, перекладачем. Він є головним багрянознавцем і багряновідкривачем для українців в Україні. Упорядник збірок творів Івана Багряного «Під знаком Скорпіона», «До Ворскли, по рибу», двотомника «Вибрані твори». Також Олександр Володимирович безпосередньо причетний до встановлення пам’ятника Багряному в Охтирці.

Сумський письменник Олександр Вертіль написав вірш «Багряний жовтень», яка стала піснею, і прозвучала на заході у виконанні  заслуженого артиста естрадного мистецтва України, лауреата пісенних конкурсів, композитора та виконавеця Мар’яна Васильович Пуляка.

Катерина Андріївна Макаренко присвятила пісню «Батькова сорочка» на слова і музика Павла Дворського пам’яті Івана Багряного.

Хоча доля дуже жорстоко обходилася з Іваном Багряним, письменник не похитнувся, до останніх днів зберіг чистоту душі. Він був сильною, надзвичайно мужньою особистістю, ніколи не втрачав віри в себе, у свій народ і людину взагалі, у добро її душі. Тому він сказав:

 «Ми є! Були! І будем ми! Й Вітчизна наша з нами».