Засновник українського готичного детективу Андрій Кокотюха

17 листопада на світ з'явився Андрій Кокотюха - один з найплодючіших авторів у сучасній Україні. Героїв для своїх романів тепер він шукає в минулому і зазначає: аналогій із сьогоднішніми подіями в історії нашої країни достатньо.

Кокотюха Андрій Анатолійович, народився у місті Ніжині, в родині зварювальника і медичної сестри. Перший художній твір написав у віці 7 років. Хоча власне художні якості цього твору досі ніким не оцінені. До 12 років читав і писав лише казки.

Мріяв стати бібліотекарем. Працював збиральником меблів, різноробом та муляром на будівництві. Але закінчив факультет журналістики Київського університету ім Т. Шевченка.

Перше оповідання опубліковане 1987 року. У 1991 році написав повість «Шлюбні ігрища жаб», яка, через брак інших зразків прози, отримала в 1995 році нагороду видавництва «Смолоскип». Після виходу окремою книжкою в 1996 році повість стала називатися «романом», отримала позитивну оцінку від батьків та друзів автора, і широкий негативний розголос у пресі. Завдяки цій публікації А. Кокотюха відразу став одним з відомих сучасних українських письменників.

У 1993 році був одним із засновників Творчої асоціації «500». Працюючи у видавництві «Смолоскип» пакувальником книжок, у період з 1994 по 1999 рік організовав понад сто «гастролей» молодих українських письменників у сімнадцяти регіонах України. Був їх безпосереднім учасником. У 1998 році звільнився з видавництва «Смолоскип» у зв’язку з переходом на іншу роботу, безпосередньо пов’язану з журналістикою. Співпрацю зі «Смолоскипом» не припиняв до 1999 року. Потім видавництво офіційно розірвало стосунки з молодим письменником через публічне прочитання фейлетону про сучасний стан української культури. Видавництво розцінило цей фейлетон як «антиукраїнський».

Від 2000-го року – постійний учасник Всеукраїнського конкурсу романів, сценаріїв та п’єс «Коронація слова». Пробував себе у жанрах горору (роману жахів), кримінальної мелодрами, трилера, комедії, соціального гостросюжетного роману, класичного детективу. Улюблені жанри – трилер та детектив із елементами містики й готики.

Від 1998 року по теперішній час як сценарист співпрацює з Національною студією ім. О. Довженка, українськими продакшн-студіями, провідними українськими телеканалами. В активі – 10 сценаріїв повнометражних стрічок та телесеріалів, доведених до стадії готовності. Частина з них розміщена на сайті «Сценарна майстерня». Спеціалізація – гостросюжетні драми, історичне кіно, пригодницькі та детективні фільми, бойовики.

Літературний критик Софія Філоненко вважає А. Кокотюху батьком «українського готичного детективу». Хоча в текстах присутня швидше неоготика, напряму пов’язана з актуальними суспільними та соціальними проблемами своєї країни. Звернення до готики та загалом фольклору збігається з традиціями давньої української літератури. Натомість використання засобів фольклору та містики для введення в оману людей із метою прикрити масу невирішених проблем присутнє в нинішньому житті. А отже, вповні відображене в кращих творах А. Кокотюхи.

ЛІТЕРАТУРНІ СКАНДАЛИ

2006 року на конкурсі «Коронація слова» Гран-прі та Другу премію займають абсолютно різні рукописи, «Темна вода» і «Зоопарк або Діти до 16 років», написані в різних стилях та надіслані до журі з інших місць. Виявляється, автором обох є одна людина – Андрій Кокотюха. Причому сам себе він переміг з великим відривом: «Темна вода» посіла перше місце, «Зоопарк» – друге. В сумі автор отримав подвійну премію (близько 50 тис. гривень, за курсом того часу – близько 6 тис. дол. США). Після того не мав права брати участь у номінації «Романи», але продовжував надсилати на конкурс сценарії.

2010 року на конкурсі «Гранд Коронація» рукопис А. Кокотюхи «Пророчиця» був відзначений високо та набрав стільки ж балів, скільки рукопис В.Лиса «Століття Якова». Та голова журі, письменниця Оксана Забужко, 20 хвилин хвалячи «Пророчицю», потім віддала свій голос роману Володимира Лиса, свого земляка. Натомість «Пророчицю» за рік назвали «Вибором видавців».

У часи, коли у читача був попит на книги про політиків, А. Кокотюха на замовлення видавництва «Фоліо» за 45 днів, беручи інформацію лише з відкритих джерел, написав біографію Юлії Тимошенко «Юля». Поки книга виходила в світ, Тимошенко перестала бути прем’єр-міністром України (вересень 2006 року). Тому при владі до 2007 року не була. Тим не менше, А.Кокотюху звинувачували в «роботі на Юлю», заказушності та проплаченості, а також – у співпраці з владою. Чого не могло бути фізично, адже від 7 вересня 2006 року по літо 2007 Ю. Тимошенко перебувала в опозиції. Натомість книга була продана загальним тиражем 12.5 тисяч примірників, що для України є бестселером. Сам автор неодноразово казав: «Якщо хто і замовив мені Юлю і Юру (Луценка), то хіба український народ, який купував ці книги в магазинах за гроші. Слава Богу, після 2007 року в нас народ порозумнішав, книжок про українських політиків не купує і не читає. Відповідно, мені читачі та видавці й не замовляють».

На хвилі читацького успіху «Юлі» і скандалу довкола «заказухи» в 2012 році газета «Аргументи і Факти. Україна» приписала А. Кокотюсі авторство всіх книжок про скандально відомого мера Києва Л. Черновецького.

У листопаді 2012 року, після вручення меценатської нагороди «Золотий письменник України», разом із Сергієм Жаданом був звинувачений літературно-мистецькою спільнотою у кощунстві: дата вручення народ випадково співпала з Днем Пам`яті жертв Голодомору. Хоча захід був не розважальним, а урочистим та навіть пафосним, і всі його учасники вшанували пам’ять жертв Голодомору хвилиною мовчання, сам факт проведення подібного заходу піддавався обструкції разом із його учасниками. Хоча там були присутні інші автори, найбільше критики та звинувачень на свою адресу отримали саме А. Кокотюха та С. Жадан. Історія не закінчилась нічим.

ІСТОРІЇ ДЕЯКИХ ТВОРІВ

«Шлюбні ігрища жаб» побачили світ лише тому, що автор рукопису посперечався з колегами: в Україні можна писати кримінальні романи Українською.

«Нейтральна територія» – роман жахів, написаний під час перебування автором у глибокій депресії після втрати роботи та засобів для існування. Єдиний твір, відзначений «Коронацією», який не приніс автору грошової винагороди. Видавець із реалізації заплатив автору 102 гривні 62 копійки.

Роман «Мама, донька, бандюган» спочатку писався як мелодрама на замовлення журналу «Жінка». Але потім, коли журнал на деякий час припинив вихід і домовленості з автором були розірвані, перетворився на кримінальну мелодраму. Найзатребуваніший твір А. Кокотюхи серед жіночої аудиторії.

Роман «Повзе змія» почався з замітки кримінальної хроніки. Сюжет був втілений у документальному фільмі, кількох нарисах, романі та художній стрічці. Найбільший за обсягом роман А. Кокотюхи. Для його завершення автор серед ночі консультувався з психологічною службою телефонної підтримки. Вважається найстрашнішим, найжорсткішим та найактуальнішим твором А. Кокотюхи сьогодні. Є одинм із улюблених творів автора.

Роман «Аномальна зона» з`явився після сезону роботи А. Кокотюхи як тележурналіста і сценариста на проекті «Паралельний світ». Місця з аномальними властивостями та більшість химерних персонажів, із якими спілкуються герої, мають реальних прототипів. Діалоги в романі – частково розшифровані реальні інтерв’ю.

Крім того написав низку журнальних публікацій повістей та оповідань. За однією такою публікацією на студії ім. О. Довженка зняли кіно під назвою «Тупик». Написав сценарії для декількох документальних фільмів з циклу «Кримінальні історії» на каналі ICTV. Усе це дає авторові право називати себе також кіносценаристом. За окрему платню писав «жіночі» оповідання. Працює також під кількома жіночими псевдонімами. Пише українською і російською мовами.

Книжки А. Кокотюхи виходили і далі виходять практично в усіх українських видавництвах, котрі видають сучасну літературу: «Смолоскип», «Кальварія», «Фоліо», «Піраміда», «Нора-Друк», «Зелений Пес», «Книжковий Клуб Сімейного Дозвілля». Він постійно співпрацює з найпопулярнішими українськими газетами, журналами і телеканалами.

У 2012 році отримав спеціальну відзнаку «За кращий історико-патріотичний твір» на «Коронації слова». Рукопис під назвою «Червоний» виданий книгою того ж року. Того ж року разом із 25 колегами отримує відзнаку «Золотий письменник України» – як автор, чий сукупний тираж перейшов позначку 200 тисяч примірників.

ПРОТЯГОМ 1999 – 2013 РОКІВ ПОБАЧИЛИ СВІТ ТАКІ КНИГИ А. КОКОТЮХИ:

ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА (РОМАНИ):

«Повернення сентиментального гангстера» (бойовик); «Нейтральна територія» (містичний трилер); «Ментовский город» (боевик); «Отработанній материал»(боевик); «Мама, донька, бандюган»(кримінальна мелодрама); «Повзе змія»(трилер); «Шукачі скарбів» (пригодницький роман); «Темна вода» (детектив); «Зоопарк або Діти до 16 років» (ретроспективний роман); «Легенда про Безголового» (детектив); «Живий звук» (детектив); «Удар Скорпиона» (боевик); «Евгений Кушнарев: под прицелом» (політичний детектив); «Аномальна зона» (детектив); «Язиката Хвеська» (кримінальна комедія); «Чужі скелети» (кримінальна драма); «Двойная западня» (боевик); «Пророчиця» (детектив); «Спасти Скифа» (військові пригоди); «Бои без правил» (бойовик); «Червоний» (гостросюжетна історична драма); «Найти и уничтожить» (військові пригоди); «Последнее сокровище империи» (історико-пригодницький); «Таємне джерело» (ретро-детектив, драма); «Поховання Аделі» (психологічний трилер); «Київські бомби» (гостросюжетна історична драма); «Охота на маршала» (військові пригоди); «Повний місяць» (детектив, трилер); «Справа отамана Зеленого» (історичний, драма); «Осінній сезон смертей» (детектив); «Адвокат із Личаківської» (ретро, детектив); «Привид із Валової» (ретро, детектив); «Автомобіль із Пекарської» (ретро, детектив); «Вогняна зима» (драма); «Чорний ліс» (історичний, драма); “Різник із Городоцької» (ретро, детектив); «Багряний рейд» (історичний, драма); «Коханка з площі Ринок» (ретро, детектив).

ВИДАВНИЧІ ПРОЕКТИ ( ДОКУМЕНТАЛЬНІ СЕРІЇ):

– КРИМІНАЛЬНІ:

«Криминальная Украина»; «Криминальная Украина -2. Расследование продолжается»; «Криминальная Украина – 3. Из сейфов спецслужб»; «Резонансные дела МВД» ( в соавторстве с Константином Стогнием);

– ПІЗНАВАЛЬНІ, ПРИКЛАДНІ:

«Почему Украина не Россия» (автор-упорядник); «Тайны и загадки Украины»;

«50 загадок истории Украины» (один із авторів); «Феномен доктора Хауса» (автор-упорядник); «Україна. Нова епоха. 1991-2011»; «Покоління сміливих».

– ДЛЯ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ:

«Рік пригод» (детективи для підлітків); «Таємниця козацького скарбу»;

«Таємниця Зміїної голови»; «Таємниця підводного човна»; «Мисливці за привидами» (збірник повістей); «Колекція гадів» (збірник повістей)

«Гімназист і Чорна рука».

– БІОГРАФІЧНІ:

«Любити живих» (у співавторстві з Максимом Розумним), «Юля»(автор-упорядник), «Юля. Второе дыхание» (автор-упорядник), «Юрій Луценко. Польовий Командир», Участь у видавничому проекті «Знамениті українці» (короткі біографії Ю. Тимошенко, В. Кличка, Л. Кравчука, І. Кожедуба).

УЧАСТЬ В АНТОЛОГІЯХ:

«Сновиди»; «Аморалка»; «Аметистовий жмуток казусів»; «Письменники про футбол»; «ЗЗ герої укрліт»; «27 регіонів України»; «Жити-пити»; «Історія України очима письменників»; «Я люблю Україну».

КІНО І ТЕЛЕБАЧЕННЯ: (в усіх випадках – автор або співавтор сценаріїв)

За журнальною публікацією роману «Тупик для втікача» на студії ім. О. Довженка зняли фільм під назвою «Тупик» (1998, режисер Григорій Кохан).

Детективний роман «Легенда про Безголового» екранізований у 2008 році кіногрупою «Film.ua». (назва фільму «Тривожна відпустка адвоката Ларіної» (режисер Олександр Стеколенко).

Трилер «Повзе змія» (режисер Максим Бернадський) екранізовано в 2009 році компанією «Fresh production UA».

Серіал «Потрійний захист» (режисери Анатолій Матешко, Антон Азаров), 2016.

Історична драма «Червоний» (режисер Заза Буадзе), 2016.

Написав сценарії для кількох документальних фільмів з циклу «Кримінальні історії» (ISTV). «Чужі помилки» (СТБ), «Стрингер», «Одержимі» (1+1).

Працював журналістом і сценаристом на проектах «Сніданок з 1+1», «Київський регіон», «Паралельний світ».

Пише сценарії для проекту «Судові справи» (Film.ua),.

Отримав кілька пропозицій для написання власних серіалів та адаптації в Україні відомих та популярних серіальних форматів. Усе це дає авторові право називати себе також кіносценаристом.

Кіносценарії двічі (2007, 2008 рр.) відзначені на конкурсі «Коронація слова» в номінації «Кіносценарії».

В проектах – кілька повнометражних стрічок та серіалів детективного, пригодницького, історико-пригодницького та військовоо-пригодницького жанрів.

За окрему плату пише «жіночі» оповідання.

Книжки А. Кокотюхи виходили і далі виходять практично в усіх українських видавництвах, котрі видають сучасну літературу: «Смолоскип», «Кальварія», «Фоліо», «Піраміда», «Нора Друк», «Зелений Пес», «Грані-Т», «Книжковий клуб сімейного дозвілля», «Країна мрій», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Він постійно співпрацює з найбільш популярними українськими газетами, журналами, телеканалами, інтернет-виданнями.

НАГОРОДИ ТА ПОЧЕСНІ ВІДЗНАКИ АНДРІЯ КОКОТЮХИ:

ЛІТЕРАТУРА:

Диплом видавництва «Смолоскип» (документа не видано, нема чого повісити на стіну), 1996 р.; Диплом конкурсу «Золотий Бабай», 1999 р.; Дипломи конкурсу «Коронація слова», 2001, 2002 рр.; ІІІ премія конкурсу «Коронація слова», 2003, 2004 р.; Премія журналу «Березіль», 2000 та 2003 рр.; Премія фестивалю «Відкрита ніч» за кращу публікацію про фестиваль, 2002 р., 2007 р.; Перша і друга премії «Коронація слова» – 2006 р.;  Диплом Міжнародного інституту менеджменту за актуальність тематики роману «Пророчиця» – 2010 р.; Спеціальна відзнака «Вибір видавців» за роман «Пророчиця» – 2011 р.; Спеціальна відзнака «Кращий історико-патріотичний твір» за роман «Червоний» – 2012.; Відзнака «Золотий письменник України» – 2012.

КІНО

Нагрудний знак «Срібний Георгій», за сценарій фільму «Тупик», 2003 р.;  Третя премія «Коронація слова» в номінації «Кіносценарії» – 2007 р.; Диплом у номінації «Кіносценарії» – 2008 р.

ЖУРНАЛІСТИКА

Нагрудний знак «За зразкову службу у внутрішніх військах МВС України», 2002 р; Диплом ХІ Форуму видавців у Львові «Кращий журналіст, що пише на книжкову тему», 2004.

Письменник та журналіст Андрій Кокотюха любить літературу, кіно, збирати гриби. Теоретик алкоголю та масової культури. Байдужий до політики, спорту, одностатевого сексу і наркотиків. Не любить українських політиків, футболу, борщу, вареників, макаронів, хімії як шкільного предмету, свого колишнього класного керівника, Філіпа Кіркорова, Віктора Павліка та дмитра табачника, їздити громадським транспортом, стояти в чергах, чогось чекати в своїй держави та від своєї ж держави, працювати в сільському господарстві.